28 квітня Верховна Рада підтримала як основу проєкт нового Цивільного кодексу України. Документ на 800 сторінок викликав обурення через дискримінаційні норми. Вони порушують права жінок, ЛГБТ-спільноти та військовослужбовців. Європейські партнери занепокоєні, бо кодекс не відповідає вимогам євроінтеграції.
Народна депутатка Інна Совсун у своєму інтерв’ю розповіла про найобурливіші положення. Вона проаналізувала блок сімейних прав та прав людини. Депутатка голосувала проти проєкту. Тепер команда вивчає текст детально.
Обурливі норми: примусове примирення та обмеження аліментів
Одна з ключових проблем — обов’язкова процедура примирення для пар, які хочуть розлучитися. Вона може тривати до шести місяців. “Якщо двоє дорослих людей декларують бажання розлучитися, то це не справа держави примушувати їх проходити формальні примирення. Особливо якщо в родинах є домашнє насилля. Тоді це геть неприйнятно”, — зазначила Совсун.
Ще одна норма: при розлученні суд може примусити змінити прізвище, якщо воно “ганьбить” попереднє. Це ускладнює бюрократію для жінок, які будували кар’єру під новим прізвищем.
Обмежують і аліменти: стягнути їх можна лише за один рік, а не за 10, як зараз. “У чиїх це інтересах?” — запитує депутатка. Вона підозрює користь для конкретної групи.
Кодекс вводить поняття “доброзвичайності”, яке згадується на 45 сторінках. Воно дозволяє дискримінацію та примусові процедури для “захисту доброзвичайності”. “Це стає інструментом маніпулювання судовими рішеннями”, — попереджає Совсун.
Обмеження для військових, ЛГБТ та ризики з держмайном
Військовослужбовцям обмежують доступ до “цифрового образу” — соцмереж, банківських акаунтів. Їх ставлять в один ряд з неповнолітніми та недієздатними. ПТСР може стати підставою для визнання недієздатним.
Для ЛГБТ-спільноти: визнається лише союз чоловіка та жінки. Це суперечить рішенням ЄСПЛ та зобов’язанням перед ЄС щодо реєстрації сімей одностатевих пар.
Антикорупційні організації фіксують ризики легалізації привласнення держмайна, земель та пам’яток. “Ці норми — цілеспрямована дія на користь бізнесів та нотаріусів”, — вважає Совсун.
До другого читання кодекс узгоджуватимуть з ЄС. Депутатка подала правки на 100 сторінок. Суспільний тиск та реакція партнерів підвищують шанси на зміни. “Влада реагує на комунікацію в соцмережах та акції”, — підсумувала Інна Совсун.
