Травень може принести українцям здорожчання пального, продуктів і нерухомості. Валютний ринок значною мірою залежатиме від зовнішнього фінансування. Надходження 90-мільярдного кредиту від ЄС зменшить ризики стрімкої девальвації гривні.
Прогнози щодо цін на пальне
Енергетичний експерт Сергій Куюн зазначає, що ринок пального в Україні залежить від імпорту та світових цін. Попри зниження напруги навколо війни в Ірані, суттєвого здешевшання в травні не очікується.
Блокування Ормузької протоки, через яку проходить близько 20% світового експорту нафти, триває. Ціни на нафту Brent на 1 травня перевищили 111 доларів за барель.
За словами Куюна, значна частина здорожчання пального в березні мала ажіотажний характер. Ціна дизельного палива злетіла з 750 до 1500 доларів за тонну, потім впала до тисячі, а нині становить 1200 доларів.
Ми бачимо, що нічого не змінилося, але ціна вже не 1,5 тисячі доларів, як була, а 1 200. Але ж нам від цього не легше. З одного боку, вона просіла, але ми фактично купували за тими високими цінами. Тобто якою б та ціна не була, об’єктивною чи необ’єктивною, у нас немає можливості відмовитися від купівлі, бо можемо залишитися без пального. Тому по факту ми були змушені купувати за тими світовими цінами, які були на ажіотажі сформовані.
Середні роздрібні ціни на дизпаливо впали нижче 90 гривень за літр. Однак запаси на АЗС закуплені на піку цін. Частина нових партій уже надходить дешевше, але закупівельні ціни вищі за поточні роздрібні.
Антимонопольний комітет рекомендував операторам АЗС привести ціни у відповідність до ринкових. Куюн вважає, що це фактично означає підвищення цін. Мережі працювали внульову через перепади, що створює ефект стиснутої пружини.
Якщо ціна найближчим часом не просяде у світі, не відкотиться, то я боюся, що в нас вона не буде падати. Вона буде все одно триматися, оскільки ці свіжі ресурси, які сьогодні заходять, закуплені за максимальними цінами й фактично не дають змоги компаніям рухатися донизу.
Нестачі пального не прогнозують – ресурсів на травень вистачить. У другій половині квітня ціни стабілізувалися: дизпаливо подешевшало на 3,18 гривні до 88,07 гривні за літр, бензин А-95 – на 62 копійки.
Курс долара та євро: очікування на травень
Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин прогнозує невизначеність на валютному ринку через міжсезоння та зовнішні фактори, як пара євро-долар і західна допомога. Нацбанк утримує стабільність у режимі керованої гнучкості, згладжуючи коливання.
У січні долар укріпився, але з війною в Ірані євро відновило позиції. Курс євро до долара на 30 квітня – 1,17.
Останні три роки війни в травні гривня послаблювалася. І, можливо, враховуючи високі світові ціни й інші проблеми, гривня також може показати послаблення й цього травня. Проте в червні ситуація зміниться докорінно. Як правило, у цей місяць гривня укріплюється, частково або повністю нівелюючи девальвацію травня.
Девальвація традиційно починається з серпня. Нацбанк підтримуватиме дохідність гривневих інструментів. Ключ – 90-мільярдний кредит від ЄС у травні-червні. Без нього курс долара може сягнути 45 гривень, євро – 52 гривні. Інший аналітик Олександр Паращій бачить такі рівні ближче до кінця року.
На 4 травня НБУ встановив курс долара на 43,91 гривні (-5 копійок), євро – 51,59 гривні (+14 копійок).
Ринок нерухомості: пробудження після зими
Рієлторка Ірина Луханіна очікує “пробудження” ринку в травні. На первинці зростання цін буде слабким через обмежену платоспроможність.
На первинному ринку я не очікую різких рухів цін. Забудовники зараз у режимі обережної рівноваги: собівартість зростає (будматеріали, робоча сила, логістика), але платоспроможний попит не дозволяє агресивно підіймати ціни. Тому найімовірнішим сценарієм є плавне точкове зростання в ліквідних проєктах – готових будинках або з високим ступенем готовності – і стагнація або навіть приховані знижки в менш впевнених об’єктах.
Якісні новобудови зростуть на 2–5%, слабкі об’єкти – знижки. На вторинці активність зросте, але загального подорожчання не буде: +1–3% у хороших локаціях. Ліквідні квартири продаються за 2–4 тижні. Попит на автономні будинки з резервним живленням.
Найактивніший ринок – Київ та область. Захід стабільний, прифронтові зони – вимушені продажі.
Ціни на продукти: молоко, овочі, м’ясо, крупи
Експерти Інституту аграрної економіки прогнозують коливання. Іван Свиноус очікує зростання цін на молокопродукти через витрати на корми та логістику.
Попри обмежену купівельну спроможність населення, у травні 2026 року прогнозується підвищення цін на основні види молочних продуктів. Ціна пастеризованого молока жирністю 2,6% може досягти 74,1 гривні за кілограм (+2,4%), сметани жирністю 20% – 195,3 гривні за кілограм (+3,6 %), а масла “Селянське” жирністю 72,5% – 640,5 гривні за кілограм (+3,3 %).
Закупівельні ціни на молоко зростуть на 2,8–3,6%, рентабельність – 2–3%. Для населення молока другого ґатунку – зниження до 9,61 гривні за кілограм.
Інна Сало прогнозує сезонне здорожчання борщового набору на 7%, плодів – 10%; салатні овочі подешевшають на 15–20%.
Наталія Копитець фіксує коливання м’яса: курятина +4,5–9%, свинина змішана, яловичина +2,4–2,7%. У травні – стабільність.
У травні 2026 року роздрібні ціни на основні види м’яса – яловичина, свинина, курятина – залишаться на рівні цін, які склалися на кінець квітня 2026 року.
Світлана Черемісіна відзначає зростання круп: гречка +27,5% до 44,88 грн/кг у 2025, нині 65,1 грн (+50% з року). Пшоно до 51,9 грн (+54,6%). У травні гречка 68–70 грн (+5–10%), пшоно 53–55 грн, рис 57–60 грн.
Найбільш відчутне подорожчання, ймовірно, збережеться в сегменті гречки, де ціна може зрости ще на 5 – 10% і сягнути 68 – 70 гривень за кілограм. Це пов’язано з обмеженою пропозицією, високою собівартістю перероблення та стабільним споживчим попитом. Пшоно може додати 5 – 7% і коштувати 53 – 55 гривень за кілограм через дефіцитність сировини та сезонне зменшення запасів.
