Український бізнес через дефіцит кадрів дедалі частіше наймає іноземних працівників. Найбільший попит на мігрантів у будівництві, торгівлі та переробній промисловості.
Де найчастіше працевлаштовують мігрантів
Минуло понад місяць після доручення голови Офісу президента переглянути список країн для спрощення залучення трудових мігрантів, повідомляє джерело. До переліку входять близько 70 держав, серед них Бангладеш, Афганістан, Ірак, Пакистан, Марокко, Таджикистан та Єгипет.
Попри бюрократію, роботодавці активно завозять працівників. Зокрема, громадяни Бангладеш отримали 599 дозволів на роботу в Україні, повідомив Державний центр зайнятості.
Найактивніше іноземців шукають:
- будівельні компанії;
- виробничі підприємства;
- торговельний сектор;
- логістичний бізнес;
- сфера обслуговування.
Компанія Eclectic Talents Group працює з кандидатами з Колумбії та працевлаштувала близько 20 осіб. CEO Нікішов пояснює: Колумбію обрали через репутацію колумбійців як відповідальних працівників і безвізовий режим з Україною, що спрощує процедури.
Скільки коштує легалізація та проблеми бізнесу
Повна легалізація одного іноземця коштує близько 40 000 гривень. Сюди входять:
- оформлення дозволу на роботу;
- віза;
- посвідка на тимчасове проживання;
- адміністративні та юридичні витрати.
Через це іноземець обходиться на 25–30% дорожче за українця.
Головна проблема — багаторівнева система погоджень за участю МЗС, МВС та СБУ. Процес може зупинитися на будь-якому етапі, особливо для країн міграційного ризику. Кандидати часто отримують відмови на візи без пояснень.
Ринок праці входить у фазу залежності від мігрантів через мобілізацію, виїзд населення та демографічну кризу. Дефіцит гостріший у фізичній праці: будівництві, виробництві, логістиці. Бізнес готовий платити більше, аби закрити вакансії. Без спрощення процедур дефіцит посилиться.
Очікують зростання кількості іноземців. Влада може переглянути правила, прив’язавши перебування до працевлаштування, як у ЄС чи країнах Перської затоки.
Голова Офісу міграційної політики Василь Воскобойник зазначає: до війни в Україні було 300 000 мігрантів. Зараз 75% бізнесу не закривають вакансії у будівництві, сільгоспі, логістиці, освіті, медицині.
Ми опинилися на стику трьох проблем. Зрозуміло, що війна та мобілізація скорочують кількість робочих рук на ринку праці. Далі, в нас масова міграція людей. Мова йде про мільйони людей, котрі виїхали за кордон чи переміщені тут, всередині нашої країни. Тільки за минулий рік, за даними Національного Банку, з України виїхали близько 500 000 людей. Ще ми опинилися в демографічній кризі, коли на 10 жінок народжується лише 7–8 дітей. Тому війна і демографічна криза призводить до того, що кількість робочих рук на ринку постійно скорочується. І в такій ситуації дивуватися, що запрошують сюди іноземців, на мій погляд, трішки недоречно.
Воскобойник радить уникати 90 країн ризику, як Пакистан чи Афганістан. СБУ має вирішувати, кого залучати. Контроль за мігрантами зменшить загрози.
Економіст, член Ради Нацбанку Василь Фурман підтверджує дефіцит робочих рук. Залучати мігрантів — світова практика, але пріоритет — повернення 5–6 млн українців.
Ми розуміємо, що усі не повернуться. Тому важливо впроваджувати державні програми, аби залучати українців, які виїхали за кордон. Також потрібно впроваджувати програми для залучення громадян інших країн. Це допоможе, зокрема, швидкими темпами розбудовувати державу після війни.
Дослідження Європейської Бізнес Асоціації показує: значна частина роботодавців відчуває дефіцит кваліфікованих кадрів, особливо технічних спеціалістів, робітників та менеджерів.
