Січеславська бригада, офіційно 25-та окрема повітряно-десантна бригада (25 ОПДБр, в/ч А1126), має постійну дислокацію в селищі Зарічне Дніпропетровської області. Її підрозділи вже понад два роки ведуть запеклі бої на Покровському напрямку Донецької області — одному з найгарячіших відтинків фронту. Це елітна частина Десантно-штурмових військ України, яка поєднує класичну десантну підготовку з сучасними технологіями, відомими як «технодесант».
Історія частини почалася 5 червня 1993 року. За три десятиліття вона пройшла шлях від миротворчих місій на Балканах та в Африці до найзапекліших боїв за незалежність України. Сьогодні воїни бригади не просто тримають позиції — вони активно знищують ворожу піхоту та техніку дронами, евакуюють поранених наземними роботами та адаптують тактику під реалії технологічної війни. Їхній досвід стає орієнтиром для всієї армії.
Назва «Січеславська», надана 2021 року, підкреслює зв’язок із козацькою спадщиною та дніпровською землею. Символіка — срібний сокіл на щиті — відображає швидкість і точність дій десантників. У 2026 році бригада продовжує демонструвати, як поєднання мужності та інновацій дозволяє стримувати значно численнішого противника.
Витоки та формування легендарної частини
Формування 25-ї бригади відбулося на базі 217-го гвардійського парашутно-десантного полку в Болграді Одеської області. Перший командир — полковник Іван Алещенко. Уже в грудні 1993 року частина була повністю укомплектована. У 2002 році бригаду передислокували до смт Зарічне (тоді Гвардійське) Дніпропетровської області, де вона перебуває й досі. Саме тоді вона отримала нову назву — 25-та окрема Дніпропетровська повітряно-десантна бригада.
У 2021 році указом Президента частина стала «Січеславською». Це не просто почесне найменування. Воно символізує спадкоємність традицій запорозьких козаків та особливий дух дніпровських десантників. Бригада — одна з небагатьох в ЗСУ, яка історично зберігала здатність до повноцінного парашутного десантування разом із бойовою технікою, зокрема БМД-1 та БМД-2. Це робило її унікальною для швидкого реагування на загрози.
Миротворча діяльність у 1990-х — 2010-х стала справжньою школою. Воїни служили в Югославії, Іраку, Сьєрра-Леоне, Косово та Ліберії. Цей досвід навчив їх діяти в складних умовах, далеко від баз, з обмеженим забезпеченням. Багато нинішніх командирів пройшли саме той шлях і тепер передають знання молодим бійцям.
Бойовий шлях у 2014–2021 роках
З перших днів російської агресії 2014 року 25-та бригада опинилася на передовій. Десантники захищали Слов’янськ, Краматорськ, брали участь у боях за Донецький аеропорт. 14 червня 2014 року під Луганськом російські сили збили Іл-76 із 40 військовослужбовцями бригади та 9 членами екіпажу. Ця трагедія стала однією з найболючіших втрат на початку війни.
У серпні 2014-го воїни брали участь у визволенні Вуглегірська, Олександрівського, Ольховатки. Вони створювали плацдарми під Дебальцеве, штурмували Савур-Могилу. У січні 2015 року знову опинилися в пеклі Донецького аеропорту. За роки АТО/ООС бригада неодноразово поверталася на ротації в Луганську область. У 2019 році близько тисячі бійців понад сім місяців тримали позиції на Луганщині.
Ці бої загартували частину. Десантники навчилися діяти малими групами, швидко перекидатися, використовувати рельєф місцевості. Саме тоді зароджувалися перші елементи тієї гнучкості, яка сьогодні проявляється в технологічній війні.
Випробування повномасштабним вторгненням: Харківщина та визволення Ізюма
24 лютого 2022 року бригада зустріла ворога на Авдіївському напрямку. Але вже у вересні долучилася до контрнаступу на Харківщині. Десантники першими прорвалися до Ізюма, визволяючи місто разом із іншими підрозділами. За лічені дні вони пройшли десятки кілометрів, звільняючи лівий берег Осколу та північно-західні райони Луганщини.
Це був момент, коли звичайні десантники перетворилися на справжніх визволителів. Бійці згадують, як ворог відступав у паніці, кидаючи техніку. Президент України особисто відзначав роль частини в цій операції. Після Ізюма бригада продовжила рух на схід, беручи участь у боях за Лиман.
Оборона на східних рубежах та перехід до Покровська
З жовтня 2022 по червень 2023 року воїни тримали оборону на Сватово-Кремінському напрямку. Вони відбивали щоденні штурми, не даючи ворогу просунутися. З липня 2023 року частина виконувала завдання в районі Куп’янська-Сватового. Але найсерйозніше випробування чекало попереду.
У березні 2024 року, після падіння Авдіївки, 25-та бригада передислокувалася на Покровський напрямок. З того часу вона залишається тут. Це один із найскладніших відтинків, де ворог кидає максимум сил, намагаючись прорватися до логістичних центрів.
Саме на Покровському напрямку у 2025–2026 роках десантники 25-ї Січеславської бригади продовжують стримувати натиск противника, використовуючи комбінацію класичних методів та новітніх технологій.
25 бригада де зараз: Покровський напрямок у 2025–2026 роках
Станом на червень 2026 року підрозділи 25-ї окремої повітряно-десантної Січеславської бригади 7-го корпусу швидкого реагування ДШВ активно обороняють позиції на Покровському напрямку. Ворог намагається наступати малими штурмовими групами, часто без належного спорядження, покладаючись на масу піхоти та артилерійську підтримку. Десантники зупиняють ці атаки ще на підступах.
Бригада активно застосовує FPV-дрони, розвідувальні БПЛА та наземні роботизовані комплекси. Роботи використовують не лише для евакуації поранених, а й для доставки боєприпасів та продовольства на передові позиції. У травні 2026 року командир роти наземних роботизованих систем бригади розповідав про плани розширення застосування такої техніки до кінця року.
Один із яскравих прикладів — операція з евакуації пораненого бійця під ударом FPV-дрона. Воїни 25-ї бригади разом із суміжним підрозділом 68-ї єгерської бригади врятували побратима, незважаючи на активність ворога. Такі історії повторюються щотижня.
Інновації та «технодесант» 25-ї бригади
«Технодесант» — це не просто гасло. Це реальна еволюція частини. Десантники першими почали масово впроваджувати дрони різних типів: від розвідувальних до ударних FPV та важких «Баба Яга». У 2024 році вони використовували український Ratel S для зачистки тунелів біля Новогродівки. У лютому 2025-го за допомогою дрона з гучномовцем захопили дев’ять російських військових.
Наземні роботи стали справжнім проривом. Вони дозволяють евакуювати поранених із «сірої зони», де звичайна техніка стає легкою мішенню. Бійці бригади зазначають, що взимку 2025–2026 років застосування дронів ускладнилося через погоду, тому наземні системи набули особливої ваги.
Цей підхід зберігає життя. Замість того, щоб посилати групу на евакуацію під обстрілом, десантники запускають робота. Замість ризикувати піхотою в штурмі — спочатку обробляють позиції дронами. Саме тому 25-та бригада вважається однією з найбільш технологічно просунутих частин на фронті.
Організаційна структура та озброєння
Бригада включає штаб, три парашутно-десантні батальйони, артилерійську групу, підрозділи розвідки, зв’язку, інженерні та тилові частини. Є окремий батальйон безпілотних систем «Combat Hawks». Командує частиною полковник Андрій Турчин (з 2025 року).
Озброєння поєднує радянську спадщину з сучасними зразками. На озброєнні — БМД-1/2, БТР-Д, самохідні гармати 2С9 «Нона», гаубиці Д-30, РСЗВ БМ-21 «Град». У 2024 році частина отримала Leopard 1A5, бойові машини піхоти Marder та інші зразки західної техніки. Багато машин надійшло від волонтерів — фонд «Повернись живим» та OKKO передали техніки на понад 100 мільйонів гривень.
| Період | Основний напрямок | Ключові події та досягнення |
|---|---|---|
| 1993–2013 | Миротворчі місії | Служба в Югославії, Іраку, Косово, Ліберії; формування традицій та досвіду |
| 2014–2015 | Донбас | Бої за Слов’янськ, Донецький аеропорт, Дебальцеве; трагедія Іл-76 |
| Вересень 2022 | Харківська область | Визволення Ізюма, прорив на 64 км у тил ворога |
| 2022–2023 | Сватове–Кремінна | Оборона, відбиття щоденних штурмів |
| 2024–2026 | Покровський напрямок | «Технодесант», масове застосування дронів та роботів, стримування наступу |
Дані на основі відкритих джерел та повідомлень Генерального штабу ЗСУ.
Цікаві факти про 25-ту Січеславську бригаду
- Унікальна десантна спроможність. 25-та бригада історично була однією з частин, здатних десантувати не лише людей, а й важку техніку — БМД та БТР-Д — прямо на парашутах з літаків Іл-76. Це дозволяло швидко створювати плацдарми в тилу противника.
- Назва з глибоким змістом. «Січеславська» — це не просто красиве слово. Воно вшановує Запорозьку Січ та місто Січеслав (колишній Дніпропетровськ). Сокіл на емблемі символізує швидкість і точність — якості, які десантники демонструють щодня.
- «Технодесант» у дії. У 2025–2026 роках бригада активно використовує наземні роботизовані комплекси не тільки для евакуації поранених, а й для логістики. Це дозволяє зменшити втрати під час переміщення по «сірій зоні».
- Захоплення ворога дроном. У лютому 2025 року десантники за допомогою БПЛА з гучномовцем змусили здатися одразу дев’ятьох російських військових. Це один із найяскравіших прикладів психологічної та технологічної переваги.
- Рекордні дні на Покровську. У грудні 2024 року бригада за один день відбила 30 із 48 ворожих штурмів. Президент України особисто відзначив внесок частини у загальні втрати противника.
- Жінки-операторки дронів. У бригаді успішно служать жінки-операторки БПЛА. Одна з них жартома каже, що «дівчина може літати на будь-якому дроні» — і це правда, підтверджена бойовою практикою.
Кожен факт — це не просто цифра чи подія. Це відображення характеру частини, де технології служать людям, а люди — Україні.
Сьогодні, у 2026 році, 25-та Січеславська бригада продовжує писати свою історію на Покровському напрямку. Її воїни щодня доводять, що поєднання традицій десанту, козацького духу та сучасних технологій створює силу, здатну стримувати будь-якого агресора.
Бригада залишається прикладом для всієї армії. Її досвід вивчають, її тактику копіюють, а її бійців поважають. І доки на Покровському напрямку лунають вибухи, саме ці десантники стоять на варті, захищаючи небо і землю України.
