Чоловік намагався стягнути з колишньої дружини майже 400 тисяч гривень, які вона витратила з його зарплати. Суд відмовив, визнавши кошти спільною власністю, спрямованою на потреби сім’ї.
Передумови позову
Подружжя одружилося у квітні 2022 року. Розлучення відбулося через суд у жовтні 2025-го. Савранський районний суд Одеської області розірвав шлюб 14 жовтня. Протягом трьох років чоловік, який є військовим, утримував родину. Він залишив дружині банківську картку, куди надходила зарплата. Жінка не мала офіційного доходу.
За твердженням позивача, дружина витратила 1 871 217 гривень 56 копійок. Ця сума на 392 712 гривень 69 копійок перевищує її частку у спільному майні. Чоловік вимагав розподілити ці витрати та стягнути надлишок.
Жінка наполягала: всі кошти – спільна сумісна власність відповідно до статті 61 Сімейного кодексу України. Навіть зарплата одного з подружжя вважається об’єктом права спільної власності. Вона стверджувала, що витрати йшли на побут, а чоловік не заперечував проти них.
Адвокат жінки провів аудит транзакцій за 36 місяців. “У чому була головна небезпека для клієнтки? Опонент розраховував на те, що ніхто не буде розбиратися в тисячах дрібних транзакцій за 36 місяців. Без професійного аналізу суд міг сприйняти ці витрати як ‘особисті забаганки’, що підлягають компенсації”, – зазначив захисник Андрій Соколенко.
Аналіз підтвердив: гроші пішли на сімейні потреби. Захисник наголосив, що згоду на витрати не можна відкликати заднім числом. Рекомендував зберігати чеки та виписки для таких спорів.
Рішення суду та наслідки
Суд не знайшов підстав для стягнення. Доступ до картки надали добровільно для утримання сім’ї. Кошти витратили під час шлюбу на побут. Верховний Суд у подібних справах постановив: перекази на потреби родини не є боргом після розлучення, якщо немає доказів нецільового використання.
Повний отказ у позові. Якби виявили особисті витрати, перекази третім особам чи азартні ігри, жінка мала б компенсувати.
Окремо: за законом, подарунки після розлучення не повертають. Вони стають особистою власністю отримувача, незалежно від шлюбу.
