Спартак Суббота (справжнє ім’я — Олександр Суббота) народився 10 лютого 1992 року в Хабаровську в українській родині й згодом оселився в Києві. Він швидко став одним із найвпливовіших голосів у ніші популярної психології: вів подкаст «Подкаст терапія», писав колонки для «Української правди» та Forbes Україна, з’являвся на телебаченні й зібрав сотні тисяч підписників у соцмережах. Його контент про тривогу, стосунки, травми та самооцінку допомагав людям розбиратися в собі, особливо під час повномасштабної війни, коли попит на психологічну підтримку зріс у рази.
У квітні 2023 року розслідування видання «Свідомі» поставило під сумнів більшість його професійних заяв — від освіти й досвіду роботи до етичних норм у практиці. Це спричинило бурхливу реакцію: хтось почувався зрадженим, хтось вимагав перевірки всіх інфлюенсерів, а хтось захищав право на помилку. У 2026 році кримінальну справу щодо можливого підроблення документів закрили через закінчення строків давності. Сьогодні Спартак Суббота продовжує вести лекції, курси та закритий клуб, але вже з іншої локації — у серпні 2024 року він виїхав з України.
Його історія — це не просто скандал одного блогера. Це дзеркало, в якому відображаються і сила цифрової психології, і її вразливі місця: брак жорсткого регулювання професії, легкість створення привабливого образу експерта та висока ціна довіри, яку люди віддають тому, хто говорить переконливо й науково.
Ранні роки та шлях до створення образу експерта
Олександр Суббота закінчив Київський військовий ліцей імені Богуна у 2007 році, а з 2009 по 2013 навчався на факультеті психології Національного педагогічного університету імені Драгоманова. Уже з 2017 року він почав публічно називати себе кандидатом психологічних наук, хоча офіційний захист дисертації «Клініко-нейропсихологічна детермінація реабілітаційного потенціалу особистості» відбувся лише у грудні 2021 року в Харківській медичній академії післядипломної освіти, а наказ Міністерства освіти про присудження ступеня з’явився у квітні 2022-го.
Він стверджував, що має медичну освіту — навчався в Національному медичному університеті імені Богомольця та проходив інтернатуру з психіатрії. Дані про це в Єдиному державному реєстрі документів про освіту відсутні. Також згадував магістратуру Університету Ніцци (Університет Кот-д’Азур), однак підтверджень у реєстрах немає. У 2021 році він здобув ступінь кандидата психологічних наук з медичної психології.
Паралельно Суббота розвивав приватну практику, спеціалізуючись на депресії, панічних атаках, обсесивно-компульсивному розладі, травмах і розладах харчової поведінки. З 2018 року він вів психологічний клуб та клуб психології кіно, давав інтерв’ю й брав участь у заходах. У 2019-му став науковим керівником приватної компанії «Інститут когнітивного моделювання», а у 2020 році — радником на громадських засадах міністрів охорони здоров’я Максима Степанова та Віктора Ляшка (до квітня 2022). У 2022 році заснував ТОВ «Національний інститут доказової психотерапії».
Зліт популярності: подкасти, колонки та голос у часи кризи
Популярність прийшла через доступний, емоційний і водночас «науковий» стиль подачі. У подкасті «Подкаст терапія» (до квітня 2023 року — з Євгеном Яновичем, пізніше з Іриною Марго) Суббота розбирав реальні історії слухачів, пояснював механізми тривоги, прив’язаності та самосаботажу. Його Instagram і TikTok набирали оберти завдяки коротким, чітким роликам: «Чому ви знову обираєте не того партнера», «Як мозок обманює вас у стресі», «Схематерапія простими словами».
Він активно коментував політику як «політичний психолог», писав для великих медіа й з’являвся на «24 каналі». Під час повномасштабного вторгнення його контент про психічне здоров’я, роботу з травмою та підтримку себе став особливо затребуваним. Тисячі людей знаходили в його словах опору: він говорив прямо, без зайвого пафосу, посилаючись на когнітивно-поведінкову терапію (КПТ) та схематерапію.
КПТ у його викладі — це не просто «думай позитивно». Це структурована робота з автоматичними думками, когнітивними спотвореннями та поведінковими патернами. Схематерапія (розроблена Джеффрі Янгом) йшла глибше: вона допомагала виявляти ранні дезадаптивні схеми — стійкі патерни мислення та поведінки, сформовані в дитинстві через незадоволені емоційні потреби. Суббота пояснював, як ці схеми (наприклад, «я недостойний любові» чи «світ небезпечний») керують дорослим життям і як їх можна змінювати через терапевтичні техніки.
Що саме він просував і чому це зачіпало
Його сила полягала в поєднанні наукових термінів з живими прикладами. Слухачі дізнавалися, як техніка когнітивного переструктурування допомагає при панічних атаках, як робота зі схемами «покинутого» чи «недосконалого» змінює стосунки, чому перфекціонізм часто маскує глибшу схему. Він не боявся говорити про сексуальність, ревнощі, зраду та внутрішню порожнечу — теми, які багато хто соромився озвучувати навіть терапевту.
Однак за цим стояла й певна риторика: Суббота часто підкреслював переваги саме КПТ та схематерапії, називаючи інші підходи менш доказовими або навіть ятрогенними. Це створювало враження, що лише його методи — «справжня наука». Для початківців такий підхід був зручним: чіткі рамки, конкретні техніки, відчуття контролю над хаосом емоцій. Для просунутих слухачів залишалися питання про інтегративність підходів та індивідуальні відмінності клієнтів.
Скандал 2023 року: викриття, які сколихнули спільноту
11 квітня 2023 року психотерапевт Ілля Полудьонний опублікував у виданні «Свідомі» масштабне розслідування, над яким працював сім місяців. Воно містило хронологію заяв Субботи, порівняння з офіційними даними та свідчення людей, які стверджували, що мали з ним професійні чи особисті стосунки.
Основні пункти розслідування:
- Суббота називав себе кандидатом наук з 2017 року, хоча ступінь отримав лише у 2022-му.
- Заяви про медичну освіту в університеті Богомольця та інтернатуру з психіатрії не підтвердилися в реєстрах.
- Твердження про роботу в СБУ насправді стосувалися приватної компанії ТОВ «Спілка безпеки України».
- Він позиціонував себе як члена Української асоціації когнітивно-поведінкової терапії, хоча був позбавлений членства через порушення етичного кодексу.
- Свідчення кількох жінок вказували на романтично-сексуальні стосунки з клієнтками під час або після терапії — пряме порушення професійних кордонів.
- Дисертація містила публікації в маловідомому журналі з сумнівною репутацією; заяв про індексацію в Scopus не підтвердилося.
| Твердження Спартака Субботи | Реальність за даними розслідування та реєстрів | Наслідки |
|---|---|---|
| Кандидат психологічних наук з 2017 року | Захист у грудні 2021, наказ МОН — квітень 2022 | Втрата довіри частини аудиторії |
| Медична освіта та робота психіатром | Дані відсутні в ЄДЕБО, МОН не видавало свідоцтво про визнання | Передача матеріалів до поліції (справу пізніше закрили) |
| Член Української асоціації КПТ | Позбавлений членства через етичні порушення | Публічне припинення співпраці з партнерами |
| Робота з СБУ та жертвами в Бучі | Згадки стосуються приватної структури; деталі не підтверджені | Додаткові питання до професійної етики |
Реакція була миттєвою. Співведучий Євген Янович припинив спільний проєкт і публічно заявив, що «був професійно опрацьований брехуном». Видавництво «Віхола» зупинило співпрацю щодо книги «Припини це». Національна психологічна асоціація назвала ситуацію «холодним душем» для всієї спільноти.
Юридичний фінал та життя після 2023 року
У травні 2023 року Суббота опублікував відеовідповідь і показав певні документи. Він видалив старий YouTube-канал з майже півмільйоном підписників і створив новий — @subbotaspartak. У серпні 2024 року виїхав з України. У квітні 2026 року поліція Харьківської області закрила кримінальне провадження щодо можливого підроблення документів — через закінчення строків давності (пункт 3-1 частини 1 статті 284 КПК України).
Сьогодні на його сайті spartaksubbota.com доступні курси («Диктат любові: від нейронів до постелі»), лекції та закритий клуб. Кількість підписників на нових платформах значно менша, ніж раніше, але активність триває. Він позиціонує себе як клінічний психіатр, когнітивно-поведінковий та схема-терапевт, PhD.
Поради для початківців та просунутих: як безпечно обирати психолога в епоху інфлюенсерів
Коли хтось обіцяє швидко «перепрошити» ваше мислення або стати єдиним порятунком — це червоний прапорець, а не гарантія результату.
- Перевіряйте документи про освіту в офіційних реєстрах. В Україні це ЄДЕБО (Єдиний державний реєстр документів про освіту). Відсутність даних — привід поставити додаткові запитання, а не автоматично вірити словам.
- Дізнавайтеся про членство в професійних асоціаціях та акредитацію. Для когнітивно-поведінкової терапії це Українська асоціація когнітивно-поведінкової терапії. Членство — не гарантія, але його відсутність або позбавлення — серйозний сигнал.
- Запитуйте про досвід роботи з вашою конкретною проблемою. Хороший спеціаліст чесно скаже, чи має він достатньо кейсів і чи готовий направити до колеги, якщо тема поза його компетенцією.
- Звертайте увагу на етичні кордони. Жодних романтичних стосунків, флірту, особистих зустрічей поза сесіями чи подвійних ролей. Це базова вимога всіх професійних кодексів.
- Читайте відгуки з різних джерел і не обмежуйтеся соцмережами. Шукайте згадки на незалежних платформах, у професійних спільнотах або через знайомих, які реально відвідували терапію.
- Пам’ятайте: жоден психолог не є єдиним експертом. Найкращі спеціалісти часто працюють в інтегративному підході або чесно визнають межі своїх методів. Якщо хтось знецінює всі інші школи — це привід для обережності.
За моїм досвідом аналізу подібних кейсів, люди, які витрачають час на перевірку, згодом відчувають себе спокійніше навіть у процесі самої терапії.
Історія Спартака Субботи продовжує жити в обговореннях. Вона нагадує, що популярність і харизма — не те саме, що підтверджена кваліфікація та етична бездоганність. Для тих, хто шукає допомогу, це шанс навчитися ставити правильні запитання. Для самої професії — нагода посилити стандарти прозорості. А для всіх нас — нагадування, що довіра в темі психічного здоров’я коштує дорого і її варто захищати перевіреними фактами, а не лише яскравими словами.
