З травня 2024 року частина засуджених може вийти з колонії не «на свободу», а на контракт у Збройні сили. Це не загальний призов із камер і не автоматична амністія. Суд застосовує окремий вид умовно-дострокового звільнення, командир частини дає письмову згоду, а після ухвали людину протягом доби супроводжують до ТЦК.
Станом на весну–літо 2026 року Мін’юст і Міноборони оцінюють кількість тих, хто вже пройшов цей шлях, більш ніж у 12 тисяч осіб. Серед них є й жінки. Служба здебільшого проходить у спеціалізованих, часто штурмових підрозділах, а адміністративний нагляд здійснює командир частини, а не поліція за місцем проживання.
Нижче — як виглядає закон на папері, як він працює в колонії та в суді, кого точно не візьмуть, що змінилось після закону про права таких військових у серпні 2026 року і які помилки найчастіше коштують часу рідним.
Чим ця процедура відрізняється від звичайної мобілізації
Плутанина починається вже з назви. «Мобілізація ув’язнених» у побуті означає дві різні ситуації. Перша — людина вже на волі, має судимість (погашену чи ні) і потрапляє під загальні правила обліку. Після закону № 3633-IX факт судимості сам по собі більше не виключає з військового обліку, окрім злочинів проти основ національної безпеки.
Друга ситуація — людина досі відбуває обмеження або позбавлення волі. Для неї працює стаття 81-1 Кримінального кодексу. Це не призов за повісткою в камеру. Це добровільна заява засудженого, медична й психологічна перевірка, згода командира конкретної частини і рішення суду про умовно-дострокове звільнення лише від основного покарання — щоб укласти контракт.
Важливий наслідок: додаткові покарання (заборона керувати транспортом, обіймати певні посади, обов’язок відшкодувати шкоду) не зникають. Зникає лише відбування обмеження чи позбавлення волі. Контракт укладають на особливий період. Якщо воєнний стан закінчиться раніше, ніж «згорів» би строк у колонії, людину не повертають автоматично за ґрати лише через залишок строку — але новий злочин протягом невідбутої частини карають за правилами сукупності вироків.
Хто може подати заяву і кому шлях закритий
Формально стаття 81-1 поширюється на тих, хто відбуває обмеження волі або позбавлення волі на певний строк і сам виявив бажання служити за контрактом. Далі включається стаття 21-5 Закону «Про військовий обов’язок і військову службу». Кандидат має бути придатним за здоров’ям, пройти професійно-психологічний відбір, мати достатню фізичну підготовку і щонайменше три роки до граничного віку служби.
Саме тут масово помиляються новини. «Три роки» в законі — це не «залишилося не більше трьох років покарання». Це мінімум три роки до досягнення граничного віку перебування на службі. Обмеження «не більше трьох років до кінця строку» звучало в політичних коментарях на етапі ухвалення, але в чинній редакції статті 81-1 його немає. На практиці адміністрація колонії й суд усе одно дивляться на поведінку, відбуту частину строку і ризики, тож відмова можлива навіть без прямої «трирічної» стелі в кодексі.
Категорично не застосовують статтю 81-1 до засуджених за такі склади:
| Категорія | Що саме заборонено |
|---|---|
| Нацбезпека | Злочини проти основ національної безпеки України |
| Насильство щодо життя | Умисне вбивство двох і більше осіб; убивство з особливою жорстокістю; убивство, поєднане зі зґвалтуванням чи сексуальним насильством |
| Статева свобода | Статті 152–156-1 КК (зґвалтування, сексуальне насильство, злочини щодо неповнолітніх тощо) |
| Тероризм | Статті 258–258-6 КК |
| Корупція й «високі посади» | Особливо тяжкі корупційні злочини; службові особи, які займали особливо відповідальне становище |
| Інші окремі склади | Ч. 4 ст. 286-1 КК; ст. 348 КК (посягання на життя працівника правоохоронного органу) |
Джерело: стаття 81-1 Кримінального кодексу України в редакції Закону № 3687-IX.
На практиці частіше проходять люди зі статтями на кшталт крадіжки, шахрайства, незаконного зберігання майна, окремих майнових і «побутових» складів — за умови здоров’я і згоди частини. Важкі насильницькі й «політичні» склади відсікає сам текст закону.
Як виглядає шлях від заяви в колонії до контракту
У реальних кейсах процедура рідко вкладається в тиждень. Вона лінійна, але кожен етап може зупинитись.
- Засуджений пише власноруч заяву про бажання служити за контрактом на підставі статті 81-1 КК.
- Адміністрація установи перевіряє, чи немає прямої заборони за складом злочину, організовує попередній медичний огляд у колонії.
- Установа звертається до ТЦК за місцем розташування. Паралельно шукають військову частину, командир якої готовий дати письмову згоду. Засуджений може сам обирати частину: адміністрація інколи передає контакти рекрутерів, інколи командири приїжджають у установу.
- Кандидат проходить ВЛК і професійно-психологічний відбір. Без позитивного висновку справа до суду не доходить.
- До суду йде пакет: заява, подання установи, згода командира, копії військово-облікових документів, висновок ВЛК.
- Суд або застосовує УДЗ для служби, або відмовляє. Разом із цим зазвичай встановлюють адміністративний нагляд.
- Після набрання ухвалою законної сили — не пізніше ніж за 24 години — Національна гвардія супроводжує людину до ТЦК для укладення контракту.
Якщо командир «своєї» бригади відмовляє, процес не обнуляється автоматично: шукають іншу частину. Без згоди командира суд УДЗ за цією статтею не дає. Базову підготовку такі бійці часто проходять окремо, на окремих полігонах, і в лінійні підрозділи їх ставлять лише після згоди командира.
Відмова підписати контракт або втеча по дорозі до ТЦК — уже не «передумав». Стаття 336-2 КК карає ухилення від прийняття на службу за контрактом після такого УДЗ позбавленням волі від п’яти до десяти років. Це суворіше, ніж загальне ухилення від мобілізації за статтею 336.
Де служать, хто наглядає і чим відрізняється побут
За задумом закону служба йде в спеціалізованих підрозділах, які визначає Міноборони. На практиці це переважно штурмові й штурмово-інженерні частини. Командири беруть людей точково: дивляться особову справу ще до суду. Звідси й селективність — бажання засудженого саме по собі не гарантує зарахування в обрану бригаду.
Адміністративний нагляд за статтею 7-1 Закону «Про адміністративний нагляд…» здійснює командир військової частини. Людину ставлять на окремий облік. Типові обмеження в судових ухвалах: не залишати місце дислокації й місце перебування, яке визначив командир; не виїжджати без дозволу. Це не «умовний строк удома», а контроль у військовій ієрархії.
Грошове забезпечення — як у інших контрактників відповідної посади. Зв’язок із родиною, як правило, не блокують так, як у колонії: телефон і перекази працюють за правилами частини, а не за режимом установи виконання покарань. Водночас до серпня 2026 року щорічна відпустка для цієї категорії була фактично відрізана або сильно звужена. Короткі відпустки за сімейними обставинами існували, повноцінного «як у всіх» — ні.
Окремо варто сказати про жінок. Механізм статті 81-1 не є «чоловічим». За даними Мін’юсту, станом на квітень 2026 року понад 200 жінок звільнили умовно-достроково саме для служби. Часто їх беруть не в піхотний штурм, а на операторів дронів та інші спеціальності, де фізичні вимоги інші, але ВЛК і згода командира лишаються обов’язковими.
Скільки людей уже пройшли цей шлях
Цифри зростали хвилями і залежать від того, що саме рахують: заяви, судові ухвали чи тих, хто вже в строю.
- Травень 2024 — закон № 3687-IX ухвалено 8 травня, чинність з 19 травня.
- Літо 2024 — NGL.media за судовим реєстром нарахувала понад 3,6 тисячі ухвал за перші два місяці; Мін’юст тоді ж говорив про тисячі заяв.
- Листопад 2024 — у Генштабі оцінювали вже понад 6 тисяч тих, хто служить.
- Вересень 2025 — Мін’юст у відповіді на запит: понад 10 100 осіб звільнено за статтею 81-1 і передано для доставки до ТЦК.
- Грудень 2025 — ДКВС: майже 11 тисяч долучилися до ЗСУ.
- Квітень–липень 2026 — Мін’юст і парламентські матеріали: понад 12 тисяч. Щомісяця розглядають близько 1,5 тисячі заяв, середній вік кандидатів — 30–35 років.
Це не «20 тисяч одразу», про які говорили як про теоретичний потенціал на старті. Відсіюють здоров’я (туберкульоз, неконтрольований ВІЛ, тяжкі психічні розлади), склад злочину, відсутність згоди частини і рішення суду. У СІЗО механізм теж працює, але повільніше: людина має бути саме засудженою, а не лише обвинуваченою.
Що змінила реформа прав у 2026 році
До літа 2026 року бійці з УДЗ за статтею 81-1 були в сірій зоні. Вони воювали в тих самих штурмових умовах, але не мали того самого набору відпусток, переведень і підстав для звільнення, що інші контрактники. 14 липня Верховна Рада ухвалила законопроєкт № 15225, 4 серпня президент підписав закон (№ 4931-IX).
Після цього, за умови припинення адміністративного нагляду і щонайменше року служби за контрактом, командир може дати щорічну основну відпустку. У різних офіційних переказах фігурують 15 і 30 днів — орієнтуватися треба на текст закону й наказ командира, а не на заголовок новини. Окремо з’явилися:
- додаткова відпустка за сімейними обставинами — до 10 днів;
- відпустка після звільнення з полону — 90 днів без поділу;
- можливість лікування за висновком ВЛК не лише в шпиталі чи частині, а й за місцем проживання — за рішенням командира;
- переведення до інших підрозділів ЗСУ після року служби в спеціалізованому підрозділі й після припинення нагляду;
- переведення до забезпечення, логістики, зв’язку, медичних підрозділів чи ТЦК раніше — якщо ВЛК визнала придатність лише до таких посад через поранення чи хворобу, пов’язані зі службою;
- для військовослужбовиць — відпустка у зв’язку з вагітністю, пологами та доглядом за дитиною;
- ширший перелік підстав розірвати контракт: непридатність, інвалідність унаслідок поранення, звільнення з полону, граничний вік.
Це не «повна амністія і рівні права з першого дня». Нагляд і прив’язка до спеціалізованого підрозділу на старті лишаються. Закон закриває прогалину для тих, хто вже відслужив рік або отримав поранення, а не скасовує саму конструкцію УДЗ.
Поширені міфи, які ламають очікування
Міф 1. «Мобілізують усіх із колонії». Ні. Добровільна заява, фільтр статей, ВЛК, психовідбір, згода командира, суд. Без будь-якого з цих елементів людина лишається в установі.
Міф 2. «Залишилося три роки — і квиток на фронт». У статті 81-1 немає такої формули. «Не менше трьох років» стосується запасу до граничного віку служби. Суд може відмовити й людині з коротким залишком строку, і людині з довгим — якщо немає згоди частини чи придатності.
Міф 3. «Підписав контракт — судимість зникла». Звільняють лише від основного строкового покарання. Судимість, додаткові обмеження й цивільні позови нікуди не діваються самі по собі. Погашення судимості йде за загальними правилами КК.
Міф 4. «Можна вийти і зникнути». Супровід Нацгвардії, 24 години на прибуття до ТЦК, стаття 336-2 з санкцією 5–10 років. Новий злочин протягом невідбутої частини додають до старого строку за статтями 71 і 72 КК.
Міф 5. «Це українська копія російських штрафбатів Вагнера». Конструкція інша: добровільність, судовий фільтр, заборона для вбивць «оптових», ґвалтівників, терористів і зрадників, згода командира. Ризик високий, бо служба йде в штурмових частинах, але правовий механізм не є вербуванням без суду.
З практики родичів часто спливає ще одна помилка: плутають засудженого з обвинуваченим. Поки немає вироку, що набрав чинності, стаття 81-1 не працює. Для підозрюваних є інші процесуальні розвилки, але це вже не «мобілізація з камери за УДЗ».
Що робити рідним і що відбувається, якщо процес зірвався
Родині варто зібрати не емоції, а пакет. Потрібні: точна стаття й строк за вироком; чи є додаткові покарання; чи проходив уже ВЛК; чи є письмова згода конкретної частини; на якій стадії заява в установі. Без згоди командира «прискорити суд» неможливо.
Якщо суд відмовив, повторне подання можливе, коли зміняться обставини: інша частина дала згоду, оновили ВЛК, з’явилися нові характеристики. Якщо частина передумала після ухвали, але до контракту — це юридично небезпечна зона: обов’язок прибути до ТЦК уже існує. Тут потрібен адвокат, а не поради з чату.
Якщо людину вже прийняли на службу і вона отримала поранення, з серпня 2026 року з’явився прямий шлях просити переведення в забезпечення чи ТЦК за висновком ВЛК — без очікування року. Якщо зник зв’язок після етапу з колонії до ТЦК, це вже питання розшуку й можливої 336-2, а не «ще не доїхав».
Коли варто звертатися до фахівця одразу: склад злочину на межі переліку заборон; кілька вироків; незакінчене розслідування в іншій справі; цивільний позов потерпілого; відмова ВЛК, яку хочуть оскаржити; втеча або СЗЧ уже після контракту. Військовий адвокат і адвокат у кримінальному провадженні тут часто потрібні в парі: один знає штат і контракт, другий — УДЗ і нагляд.
Окремий суміжний пласт, який цікавить після основного запиту, — мобілізація людини з погашеною судимістю, яка давно на волі. Для неї немає статті 81-1. Працюють загальні правила обліку. Виняток лишається для злочинів проти основ національної безпеки. Тобто колишній засуджений за крадіжку, який вийшов і стоїть на обліку, і нинішній засуджений, який просить УДЗ із колонії, — це два різні юридичні маршрути, хоча в пошуку вони звучать однаково.
Ключові інсайти
Механізм існує понад два роки і вже дав ЗСУ понад 12 тисяч контрактників. Він вузький за допуском і жорсткий за наслідками зриву. Закон не робить із колонії військкомат: він міняє місце відбування основного строку на службу за контрактом у тих частинах, які згодні людину взяти.
Найкорисніше, що можна винести з текстів закону, а не з заголовків: перевіряти не «чи лишилося три роки», а склад злочину, придатність, згоду командира і наявність судового рішення. Решта — вже логістика етапу, нагляд у частині й, після року служби або поранення, ті права, які держава вирівняла лише влітку 2026 року.
