Андрій Юсов поєднує в собі досвід вуличного борця за правду з часів незалежності України та професійну майстерність у стратегічних комунікаціях воєнного часу. З 2022 року він став одним із головних голосів Головного управління розвідки Міністерства оборони, пояснюючи суспільству складні операції, підтримуючи родини полонених і протидіючи російській дезінформації. Його шлях, позначений участю в ключових подіях новітньої історії — від Помаранчевої революції до Євромайдану — і нещодавніми спробами ворога ліквідувати його, робить постать Юсова символом стійкості та ефективності української оборонної системи.
У ролі заступника голови Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Юсов безпосередньо впливає на долі тисяч людей, організовуючи обміни, які повертають додому захисників. Російські спецслужби неодноразово намагалися зупинити його діяльність, що лише підкреслює цінність інформації та гуманітарної роботи, яку він веде. Ця стаття розкриває повну картину життя людини, чия робота щодня впливає на інформаційний фронт і людські долі в умовах повномасштабної війни.
Ранні роки в Одесі та шлях до правничої освіти
Одеса 1983 року подарувала Україні Андрія Володимировича Юсова — людину, яка з перших кроків дорослого життя опинилася в епіцентрі суспільних змін. Народжений 8 січня в портовому місті з багатою історією, різними культурами та сильним характером, він зростав у середовищі, де цінували свободу слова і пам’ятали про ціну незалежності. Уже в шкільні роки проявилися риси майбутнього лідера: допитливість, уміння переконувати та бажання діяти.
У 1998 році Юсов вступив до Одеського юридичного ліцею, а згодом продовжив навчання на економіко-правовому факультеті Одеського національного університету імені І. І. Мечникова. Паралельно з 2002 по 2004 рік він проходив підготовку на факультеті підготовки офіцерів запасу Одеського інституту сухопутних військ і отримав звання молодшого лейтенанта запасу. Це не просто формальність — військова дисципліна та розуміння армійської структури пізніше стали неоціненним активом у роботі з розвідкою та полоненими.
У 2003 році він перевівся до Київського національного університету культури і мистецтв на юридичний факультет, який закінчив у 2005 році зі спеціальністю «юрист». А вже у 2023-му, посеред повномасштабної війни, здобув магістерський ступінь з політології в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. Така освіта — юридична база плюс політична аналітика — ідеально підготувала його до ролі, де кожне слово має юридичну вагу і впливає на настрої мільйонів.
Політичний активізм: від «України без Кучми» до Помаранчевої революції
Перші кроки у велику політику Юсов зробив ще студентом. У 2001 році він очолив одеську філію Громадського комітету опору «За правду!» під час кампанії «Україна без Кучми». 17 вересня того ж року організував у Одесі мітинг пам’яті журналіста Георгія Гонгадзе — подія, яка показала, що молодий активіст не боїться відкрито говорити про важке.
У квітні 2002-го Юсов став одним із ініціаторів створення міжрегіональної організації «Українське братство» і очолив її раду. А під час Помаранчевої революції 2004 року він увійшов до координаційного центру громадянської кампанії «ПОРА», став одним із промовців і координатором студентських страйкових комітетів. У Києві на Майдані він був польовим командиром, а пізніше — одним із тих, хто допомагав встановити пам’ятник на Контрактовій площі.
У 2005 році разом з Євгеном Золотарьовим Юсов співзаснував політичну партію «Громадянська партія „ПОРА!“» і став заступником голови політичної ради. Він також очолював раду Інституту національних інтересів та брав участь у створенні Міжнародного інституту демократії. У 2006-му балотувався до парламенту у списку блоку «ПОРА!-ПРП» під керівництвом Віталія Кличка.
Цей період сформував у Юсова головну навичку — уміння вести діалог з людьми в найгарячіші моменти історії, коли емоції зашкалюють, а ціна помилки надто висока.
Євромайдан в Одесі, замах 2014-го та випробування на міцність
Революція Гідності стала для Юсова черговим випробуванням і водночас підтвердженням обраного шляху. Він очолив одеський Євромайдан, координував діяльність «Майдану» в місті, був головою Народної ради Одеси. 2 травня 2014 року опинився в центрі кривавих подій у Одесі.
19 вересня 2014 року на Юсова скоїли замах. Нападник, затриманий пізніше, зізнався, що діяв з помсти за діяльність під час одеських зіткнень. Суд засудив його до 15 років ув’язнення. А вже у вересні 2015-го в Затоці на Юсова напали люди з проросійськими поглядами — просто за відповідь «Слава героям!» на традиційне вітання.
Ці події не зламали, а загартували. У лютому 2015 року Юсова призначили радником начальника Управління СБУ в Одеській області Сергія Батракова з питань взаємодії з громадськістю. Досвід роботи з людьми в кризових ситуаціях, уміння зберігати спокій під тиском і чітко формулювати позицію стали його візитною карткою.
Перехід до Головного управління розвідки у 2022 році
Повномасштабне вторгнення 24 лютого 2022 року кардинально змінило все. Україна потребувала не просто воїнів на фронті, а й сильних голосів на інформаційному фронті. Андрій Юсов, з його досвідом активізму, юридичною освітою, військовим званням запасу та вмінням говорити з людьми, став ідеальним кандидатом.
З 2022 року він обіймає посаду представника з питань стратегічної комунікації Головного управління розвідки Міністерства оборони України. ГУР — це структура, яка займається збором розвідувальної інформації, проведенням спеціальних операцій та захистом держави на невидимому фронті. Юсов став тим, хто перекладає складні і часто засекречені речі на зрозумілу для суспільства мову, не розкриваючи таємниць і не граючи на руку ворогу.
Водночас він увійшов до Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, де очолив робочу групу з питань взаємодії зі ЗМІ та родичами захисників. У листопаді 2024 року його призначили заступником голови цього штабу. Звання майора, яке він носить, — це не лише формальний статус, а визнання реального внеску в оборону країни.
Стратегічні комунікації ГУР: слова як зброя на інформаційному фронті
Робота Юсова в ГУР — це щоденна битва за правду. Російська пропаганда працює цілодобово, вигадуючи фейки про «здачу» українських позицій, «зраду» командування чи «неминучу поразку». Юсов та його команда системно спростовують ці наративи, спираючись на перевірені дані розвідки.
Він регулярно коментує удари по російських НПЗ, роботу українських дронів, зміну тактики ворога, спроби Росії втягнути Білорусь чи Північну Корею у війну. Його інтерв’ю та заяви часто стають основою для матеріалів провідних українських та закордонних ЗМІ. Стиль Юсова — спокійний, фактичний, без зайвої емоційності, але з чіткою позицією: агресор має бути названий агресором, а правда — єдиною зброєю проти брехні.
За моїм досвідом аналізу інформаційного простору під час війни, саме такі комунікатори, як Юсов, здатні утримувати довіру суспільства навіть у найважчі періоди. Коли люди чують не порожні гасла, а конкретні факти про те, як українська розвідка зриває плани ворога, — це дає сили триматися.
Координаційний штаб та обміни полоненими: людські долі за цифрами
Окрема і, мабуть, найемоційніша частина роботи Юсова — це Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими. Тут він не просто спікер, а людина, яка особисто бере участь у більшості обмінів.
Один з найгучніших — 21 вересня 2022 року: обмін Віктора Медведчука на 215 українських захисників, серед яких 188 — оборонці Маріуполя та «Азовсталі». Це був не просто обмін — це був потужний моральний удар по російській пропаганді і величезна надія для тисяч родин.
Юсов неодноразово наголошував, що Україна працює над поверненням кожного захисника. У квітні 2026 року під час великоднього обміну додому повернулися 182 людини. Юсов тоді зазначив, що підготовка велася на значно більшу кількість, і цей обмін — лише початок більшої операції. Сотні й тисячі сімей вже відсвяткували повернення рідних завдяки зусиллям штабу.
Робота з родинами полонених — це окрема, дуже делікатна місія. Люди живуть у постійному тривозі, сподіваються на кожну новину. Юсов та команда штабу підтримують зв’язок, пояснюють процеси, допомагають не втрачати надію. Це не просто бюрократія — це про людяність у найжорсткіших умовах війни.
Замахи 2026 року: «це оцінка моєї ефективності»
У лютому 2026 року правоохоронці викрили масштабну операцію російських спецслужб під назвою «ЕНІГМА 2.0». Група, вербована ФСБ серед громадян Молдови, планувала вбивства кількох відомих українських діячів. Однією з цілей був Андрій Юсов.
А 8 червня 2026 року стало відомо про черговий зірваний замах. Правоохоронці запобігли вбивству, яке готували за завданням російських спецслужб. Юсов відреагував спокійно і жорстко: «Подібні новини, які вже не вперше, я оцінюю як належну оцінку ефективності своєї роботи як представника воєнної розвідки та заступника голови Координаційного штабу».
Ворогу не потрібен просто спікер. Ворогу потрібна людина, чиї слова б’ють по їхній пропаганді, а дії — по їхніх планах щодо полонених. Саме тому Юсов став мішенню. І саме тому його робота продовжується.
Цікаві факти про Андрія Юсова
- Пережив замах у 2014 році. 19 вересня на Юсова напали за його діяльність під час одеських подій Євромайдану. Нападник отримав 15 років ув’язнення. Це не зупинило активіста — навпаки, зробило ще більш рішучим.
- Особисто брав участь у історичному обміні 21 вересня 2022 року. Медведчук на 215 українських захисників, зокрема 188 оборонців Маріуполя та «Азовсталі». Цей обмін став одним із найбільших моральних тріумфів України на той момент.
- Має звання майора та понад десяток державних нагород. Серед них — Орден князя Данила Галицького, медаль «Захисник України», «За військову доблесть», «За внесок у військову розвідку України» I ступеня, «Хрест Івана Мазепи» та інші відзнаки від Президента, Міноборони та церковних структур.
- Здобув магістерський ступінь з політології вже під час повномасштабної війни. У 2023 році закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка — попри навантаження на фронті інформаційної боротьби.
- Його коментарі формують міжнародне сприйняття війни. Заяви Юсова регулярно цитують провідні світові ЗМІ, коли йдеться про реальний стан справ на фронті, тактику ворога чи роботу української розвідки.
- У 2026 році росіяни двічі планували його ліквідацію. Операції «ЕНІГМА 2.0» у лютому та чергова спроба у червні — це пряме визнання того, наскільки небезпечним для ворога є його голос і робота.
- Працював помічником народних депутатів різних скликань. Від Едуарда Гурвіца до Леоніда Козаченка — досвід взаємодії з різними політичними силами дав йому унікальне розуміння внутрішньої кухні української політики.
Чому постать Андрія Юсова важлива саме зараз
У війні, де інформація стала такою ж важливою, як боєприпаси, люди на кшталт Андрія Юсова виконують критично важливу місію. Вони не просто коментують події — вони формують реальність, у якій ворог програє не лише на полі бою, а й у головах людей.
Його шлях від одеського студента-активіста, який організовував мітинги пам’яті Гонгадзе, до заступника голови Координаційного штабу з полоненими і офіційного представника ГУР — це історія про те, як досвід боротьби за правду перетворюється на професійну зброю в найжорсткішій війні XXI століття.
Коли росіяни знову і знову намагаються його вбити, це не просто терор. Це визнання: Юсов б’є туди, куди болить найбільше — по їхній пропаганді, по їхніх планах щодо полонених, по їхній впевненості у безкарності.
І поки такі люди, як він, залишаються на своїх постах, Україна продовжує говорити правду — голосно, чітко і без страху. А це, як показує вся новітня історія, одна з найсильніших наших переваг.
