Французький напис eau de toilette на флаконах парфумів часто викликає подив через асоціацію з сантехнікою. Насправді назва походить із середньовічної Франції, де слова toile та toilette позначали тканину для дамських столиків і ранковий догляд за собою.
Як виникла назва туалетної води
У XVII–XVIII століттях європейська знать рідко приймала ванни, бо медицина вважала гарячу воду джерелом хвороб. Замість миття придворні очищали шкіру шматками матерії, змоченими в ароматних спиртових настоях. Цю рідину використовували саме під час ранкового туалету, тому вона отримала назву eau de toilette.
Король Людовик XIV особливо цінував такі есенції та щодня замовляв нові унікальні аромати. Туалетна вода містить від 5 до 15 відсотків концентрату, тож дає легший і свіжіший шлейф, ніж чисті парфуми. У сучасних брендах цей термін означає саме таку концентрацію речовин.
Для порівняння: чистий парфум має до 40 відсотків концентрату і тримається понад добу, парфумована вода — близько 20 відсотків, а одеколон — до 5 відсотків, тому його аромат зникає найшвидше.
