Володимир Борисович Цемах, позивний «Борисич», народився 4 липня 1961 року в шахтарському Сніжному на Донеччині. Його біографія відображає цілу епоху: служба в радянській армії в Афганістані, повернення до цивільного життя та раптовий стрибок у вир війни 2014 року на боці самопроголошеної «Донецької народної республіки». Саме ця траєкторія вивела його на передній план однієї з найгучніших справ сучасності — катастрофи рейсу MH17.
У червні 2014 року Цемах очолив роту протиповітряної оборони в Сніжному. Його підрозділ діяв у районі, звідки 17 липня того ж року було збито малайзійський Boeing 777. Знання місцевості, контакти з польовими командирами та поява в російських пропагандистських матеріалах зробили його цінним джерелом інформації для слідства. Затримання СБУ в 2019 році, судові перипетії та обмін полоненими стали частиною складної політичної торгівлі, що вплинула на хід міжнародного правосуддя.
Сьогодні Цемах проживає на тимчасово окупованій території Донеччини. Його справа залишається символом викликів у притягненні до відповідальності за воєнні злочини та терористичні акти, а також нагадуванням про ціну компромісів у великих геополітичних іграх.
Ранні роки та служба в Радянській армії
Сніжне в 1960-х — типове шахтарське місто з жорстким ритмом життя. Тут пройшло дитинство Володимира Цемаха. Після школи він обрав військову стезю і вступив до Полтавського вищого зенітного ракетного командного училища — одного з провідних закладів такого профілю в СРСР. Освіта дала йому глибокі знання систем протиповітряної оборони.
Наприкінці 1970-х — на початку 1980-х років Цемах опинився в Афганістані. Він служив оператором або командиром самохідної зенітної установки ЗСУ-23-4 «Шилка». Ця машина з чотирма 23-мм гарматами та радіолокаційним комплексом була ефективною проти низьколетящих гелікоптерів моджахедів. Бої в горах, постійна загроза з повітря, необхідність швидко приймати рішення — весь цей досвід сформував його як фахівця з ближньої протиповітряної оборони.
Після повернення з Афганістану Цемах продовжив службу в радянській, а згодом українській армії. Проте з розпадом СРСР і початком 2000-х його військова кар’єра в офіційних структурах завершилася. Багато ветеранів того часу опинилися в складному становищі: пенсії невеликі, робота в цивільному секторі не завжди знаходилася. Це типова історія для тисяч офіцерів, які пройшли гарячі точки.
Участь у бойових діях на Донбасі 2014–2015 років
Навесні 2014 року, після анексії Криму та початку заворушень на сході України, Цемах опинився в Сніжному. 7 червня його призначили командиром окремої роти протиповітряної оборони в складі 1-ї окремої мотострілецької бригади «Слов’янська» (під загальним командуванням Ігоря Гіркіна-«Стрелкова»).
Рота Цемаха отримала на озброєння зенітні установки ЗУ-23-2 та великокаліберні кулемети НСВ-12,7 «Утьос». Завдання — прикриття наземних підрозділів від української авіації та гелікоптерів. У липні-серпні 2014 року підрозділ брав участь у боях у районі Слов’янська та Семенівки. Цемах також організовував постачання техніки, озброєння та боєприпасів з території Росії — це підтверджують численні свідчення та розслідування.
У жовтні 2014 року Цемах отримав звання підполковника «ДНР» і став заступником командира бригади з питань протиповітряної оборони. Проте вже в березні 2015 року його звільнили і направили на облік до військомату. Короткочасне повернення на службу відбулося в 2017 році, але знову недовго — за віком його вивели в запас.
Цей період показує, як швидко формувалася командна структура сепаратистських формувань і наскільки активно Росія забезпечувала їх важким озброєнням. Рота Цемаха діяла саме в тому секторі, де пізніше з’явився зенітно-ракетний комплекс «Бук».
Роль у подіях навколо збиття MH17
17 липня 2014 року о 13:20 за місцевим часом над селом Грабове Донецької області було збито пасажирський Boeing 777 рейсу MH17 авіакомпанії Malaysia Airlines. Літак летів з Амстердама до Куала-Лумпура. Загинули всі 298 людей на борту — громадяни десяти країн, переважно Нідерландів.
Міжнародна слідча група JIT (під проводом Нідерландів) встановила: ракету запущено з поля біля смт Первомайський поблизу Сніжного. Використовувався російський ЗРК «Бук-М1», що належав 53-й зенітній ракетній бригаді Збройних сил РФ з Курська. Після пострілу установку терміново вивезли назад до Росії.
Рота Цемаха відповідала саме за цей район. Хоча на її озброєнні не було «Бука» (це техніка вищого рівня), Цемах як командир ППО та організатор логістики володів інформацією про пересування важкого озброєння. У 2015 році в російському пропагандистському відео він особисто проводив знімальну групу місцями катастрофи та детально розповідав про збиття українського Су-25 напередодні, 16 липня.
Розслідувачі Bellingcat проаналізували це відео та заяви Цемаха. Вони дійшли висновку, що він мав пряме відношення до приховування «Бука» та частини його російського екіпажу після трагедії. Це робило Цемаха ключовим потенційним свідком — і можливою особою, причетною до приховування доказів.
Затримання СБУ, слідство та обмін полоненими
Упродовж двох років СБУ готувала спецоперацію з затримання Цемаха. 27 червня 2019 року його взяли в Сніжному в стані алкогольного сп’яніння. Операція була складною: українські агенти, завербовані на території Росії, брали участь у підготовці. Під час вивезення через Мар’їнку силовики потрапили під обстріл та на міни. Один сержант — Олександр Колодяжний — загинув, солдат Дмитро Гержан втратив ногу.
Цемаха доставили до Києва. Шевченківський районний суд заарештував його на два місяці за статтею 258-3 Кримінального кодексу України («Створення терористичної групи чи терористичної організації»). Нідерландська прокуратура проявляла до нього особливий інтерес — він був єдиним доступним на той момент свідком, який перебував безпосередньо в районі подій 17 липня 2014 року.
5 вересня 2019 року Київський апеляційний суд несподівано звільнив Цемаха з-під варти під особисте зобов’язання. Вже 7 вересня його передали Росії в рамках обміну «35 на 35». Президент РФ Володимир Путін особисто наполягав на включенні Цемаха до списку. Обмін став першим великим жестом нової української влади, але викликав гостру критику з боку Нідерландів та родин загиблих пасажирів MH17.
Після передачі Цемах повернувся на окуповану територію. Нідерланди перекваліфікували його зі свідка на підозрюваного і вимагали видачі, проте Росія відмовила.
Подальша доля та актуальний стан
Після 2019 року Цемах уникає публічності. Донька Марія Левченко-Цемах неодноразово підтверджувала, що батько живий і перебуває вдома на окупованій території. Російські медіа час від часу поширювали чутки про його загибель, які швидко спростовувалися.
17 листопада 2022 року суд у Нідерландах виніс заочний вирок: троє обвинувачених — Ігор Гіркін («Стрелков»), Сергій Дубинський («Хмурий») та Леонід Харченко («Крот») — отримали довічне ув’язнення за причетність до збиття MH17. Цемаха серед підсудних не було. Справа проти нього залишається відкритою в Україні — СБУ оголосила його в розшук ще в грудні 2019 року.
Цемах подав позов до Європейського суду з прав людини проти України та Нідерландів, але значного розвитку ця справа не набула. Він продовжує жити в Сніжному або поблизу, отримуючи певну підтримку з російського боку. Його ім’я залишається символом незавершеного правосуддя у справі, що забрала 298 життів.
Хронологія ключових подій
| Дата | Подія | Деталі та значення |
| 4 липня 1961 | Народження | Сніжне, Донецька область |
| 1979–1989 | Служба в Афганістані | Оператор/командир ЗСУ-23-4 «Шилка» |
| 7 червня 2014 | Призначення командиром роти ППО | Сніжне, 1-ша Слов’янська бригада ДНР |
| 17 липня 2014 | Збиття MH17 | Район відповідальності підрозділу Цемаха |
| 27 червня 2019 | Затримання СБУ | Спецоперація в Сніжному, втрати з українського боку |
| 5 вересня 2019 | Звільнення судом | Апеляційний суд Києва, особисте зобов’язання |
| 7 вересня 2019 | Обмін полоненими | Передача Росії в форматі 35 на 35 |
Цікаві факти про Цемаха
- Цемах — ветеран двох воєн. В Афганістані він воював на «Шилці», а в 2014 році використав досвід ближньої ППО вже проти української авіації.
- Його рота в Сніжному не мала «Бука», але саме в секторі її відповідальності розгорнули комплекс, з якого збили MH17. Цемах володів інформацією про логістику важкого озброєння.
- У 2015 році в російському відео Цемах заявив, що допомагав ховати «Бук» та частину екіпажу після катастрофи. Це твердження стало одним із ключових для аналізу Bellingcat.
- Затримання 2019 року готували два роки. У спецоперації брали участь агенти СБУ, завербовані на території Росії. Під час вивезення загинув один український військовий, ще один отримав тяжке поранення.
- Після обміну Цемах не став публічною фігурою в «ДНР». Він уникає камер і дає коментарі вкрай рідко. Донька неодноразово спростовувала чутки про його смерть.
- У 2022 році нідерландський суд засудив до довічного ув’язнення трьох осіб за причетність до MH17. Цемаха серед обвинувачених не було — він перебував поза межами юрисдикції суду.
Цемах залишається живою ілюстрацією того, як доля однієї людини переплітається з трагедією сотень, політичними розрахунками та незавершеним пошуком справедливості. Його шлях — від афганських гір до донбаських полів і далі — продовжує впливати на сприйняття подій 2014 року навіть через роки.
