Закон України № 2310-IX чітко встановлює межі, за якими публічне відтворення музики російських виконавців після 1991 року опиняється під забороною на всій території країни. Приватне прослуховування вдома, в навушниках чи навіть у власному автомобілі з закритими вікнами не тягне за собою жодної специфічної адміністративної відповідальності. Натомість власники кафе, магазинів, перевізники та організатори заходів несуть ризик отримати протокол, хоча поточні суми штрафів залишаються досить символічними.
Попри це, суспільний тиск, репутаційні втрати та зростання популярності української музики часто діють ефективніше за будь-які фінансові санкції. Багато закладів добровільно перейшли на плейлисти з треками вітчизняних артистів, а частка україномовного контенту в стримінгових сервісах та на радіо помітно зросла за останні роки. Законопроєкт про суттєве підвищення штрафів досі перебуває на розгляді, тому реальна картина відповідальності у 2026 році базується на чинних нормах Кодексу про адміністративні правопорушення.
Музика в публічному просторі ніколи не була нейтральною — вона формує настрій, підкреслює цінності закладу чи події й впливає на сприйняття відвідувачів. Після повномасштабного вторгнення 2022 року ця невидимa нитка між звуком і національною ідентичністю стала особливо відчутною. Верховна Рада ухвалила Закон № 2310-IX 19 червня 2022 року, і він набув чинності 7 жовтня того ж року. Документ доповнив статтю 15 Закону України «Про культуру» чіткою нормою: на території України забороняється публічне виконання, публічний показ, публічна демонстрація та публічне сповіщення фонограм, відеограм та музичних кліпів, які містять зафіксоване виконання музичного недраматичного твору з текстом, здійснене співаком (співачкою), який є або був у будь-який період після 1991 року громадянином держави-агресора.
Заборона стосується не лише живих виступів, а й будь-якого відтворення через колонки, радіо в залі, телевізор у кафе чи навіть онлайн-трансляцію, доступну широкому колу людей. Винятки існують, але вони вузькі: певні ретрансляції іноземних програм (крім агресора), фрагменти в фільмах зі створеними до 20 лютого 2014 року звуковими доріжками, а також виконавці, внесені до спеціального Переліку осіб, які засуджують агресію проти України. Цей «білий список» формує Служба безпеки України за погодженням із Міністерством культури, а оприлюднює апарат Ради національної безпеки і оборони. На практиці таких імен небагато, і більшість популярних російських артистів під заборону потрапляють автоматично.
До 2022 року діяли лише мовні квоти на радіо та телебаченні — спочатку 30 %, потім 35 % україномовних пісень. Після повномасштабного вторгнення підхід змінився кардинально: публічний простір мав очиститися від контенту країни-агресора. Закон № 2310-IX став інструментом культурного самозахисту, а не просто адміністративним обмеженням. Він доповнив норми про гастролі, підтримку національного музичного продукту через Український культурний фонд та заборонив укладання договорів з російськими організаціями колективного управління авторськими правами до відновлення територіальної цілісності України.
Сьогодні відповідальність за порушення покладається переважно на суб’єктів господарювання — власників кафе, ресторанів, магазинів, салонів краси, ФОПів та юридичних осіб, які надають послуги. Поліція складає протокол за статтею 155 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Санкція — штраф від одного до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 17 до 170 гривень. У разі повторного порушення протягом року сума може зрости до 85–459 гривень залежно від кваліфікації.
Важливо розуміти: відповідальність несе не відвідувач, який попросив увімкнути пісню, а саме заклад чи організатор заходу. Багато хто плутає це з приватним прослуховуванням. Якщо ви сидите в кафе з навушниками і слухаєте улюблений російський трек — жодного порушення немає. Інша справа — коли музика лунає з колонок закладу і її чують усі відвідувачі. У такому випадку достатньо скарги небайдужого клієнта, щоб поліція прибула та склала протокол.
В інтернеті періодично з’являються повідомлення про штрафи до 25 500 гривень за російську музику в автомобілі. Це перебільшення або змішування понять. Законопроєкт № 9547, зареєстрований ще у 2023 році, пропонує саме такі суми — від 5100 до 8500 гривень за перше порушення і до 25 500 гривень за повторне — але лише для суб’єктів господарювання у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Станом на червень 2026 року цей документ включено до порядку денного, проте не ухвалено. Тому чинні штрафи залишаються на рівні 17–170 гривень.
У власному автомобілі з закритими вікнами та помірною гучністю російську музику слухати можна безпечно з точки зору цього закону. Якщо ж звук виривається назовні і порушує спокій перехожих, можлива кваліфікація за статтею 182 КУпАП (порушення вимог щодо захисту від шуму) або навіть дрібне хуліганство. Штрафи там теж невеликі — від 51 до 255 гривень з можливістю попередження. Адвокати неодноразово спростовували міфи про автоматичні 25-тисячні штрафи саме за факт російської музики в авто.
Для порівняння актуальних та запропонованих санкцій зручно подивитися в таблиці:
| Ситуація | Поточний штраф (2026) | Запропоновано законопроєктом №9547 | Хто несе відповідальність |
|---|---|---|---|
| Публічне відтворення в кафе/магазині | 17–170 грн (ст. 155 КУпАП) | 5100–8500 грн (перше), до 25 500 грн (повторне) | Власник закладу / ФОП |
| Музика в особистому авто (вікна закриті) | Немає специфічної відповідальності | Не поширюється на фізичних осіб | — |
| Гучна музика з авто на вулиці | 51–255 грн (ст. 182 або 173 КУпАП) | Без змін у цій частині | Водій (загальні норми) |
| Публічний транспорт (водій/компанія) | 17–170 грн + можливі санкції за договором | 5100–25 500 грн | Перевізник / ФОП |
Закон також вплинув на радіо та телебачення. Окрім прямої заборони, зросли квоти на український контент. За спостереженнями медіа-аналітиків та стримінгових платформ, частка україномовних пісень у плейлистах українців зросла з приблизно 27–34 % у 2022 році до понад 57 % у 2025-му. Багато радіостанцій повністю відмовилися від російських треків, а українські артисти отримали додатковий простір для просування.
Поради для власників закладів та організаторів заходів
- Проведіть повну ревізію поточного плейлисту — видаліть треки виконавців, які є або були громадянами РФ після 1991 року. Найпростіше орієнтуватися на популярні імена російської естради та репу.
- Створіть кілька тематичних плейлистів з українськими артистами різних жанрів: від інді та року до електроніки та попу. Багато платформ пропонують готові добірки «Українська музика 2026».
- Навчіть персонал швидко реагувати на прохання гостей змінити музику — краще мати під рукою альтернативний трек, ніж ризикувати протоколом.
- Використовуйте легальні джерела контенту: офіційні українські стримінгові сервіси, радіостанції з перевіреними плейлистами або інструментальну музику без тексту (вона рідше викликає питання).
- Слідкуйте за оновленнями Переліку виконавців, які засуджують агресію, — він публікується на сайті апарату РНБО. Хоча таких імен небагато, вони дають законну можливість залишити окремі треки.
Дотримання цих кроків не лише убезпечить від штрафів, а й позитивно вплине на репутацію закладу серед свідомих клієнтів.
Типові помилки, які допускають власники бізнесу, — це надія на «старий плейлист» або думка, що «ніхто не помітить». Насправді достатньо одного відео в соцмережах або скарги відвідувача, щоб прибула поліція. Інша поширена помилка — плутанина між приватним і публічним простором. Домашня вечірка з закритими дверима та вікнами зазвичай не підпадає під дію закону, але якщо музика гучно лунає на вулицю або в під’їзд — вже можливі претензії за шум.
Для просунутих читачів варто зазначити нюанси «публічного сповіщення». Якщо заклад транслює музику через власний сайт чи додаток так, що будь-яка особа може отримати доступ у будь-який час — це також може кваліфікуватися як публічне доведення до загального відома. На практиці такі випадки рідкісні, але для онлайн-бізнесу чи стримінгових сервісів у публічному доступі це важливий момент.
Суспільство часто реагує швидше за державу. Вірусні відео з російською музикою в кафе призводять до масових обговорень, бойкотів і втрати клієнтів. Багато закладів у Києві, Львові, Одесі та інших містах свідомо позиціонують себе як простори з українською або нейтральною музикою — це стає частиною бренду. Водночас для людей, які просто хочуть послухати улюблений трек удома чи в машині, закон не створює перешкод. Приватна сфера залишається вільною.
Закон № 2310-IX — це не лише про штрафи. Це про те, як звучить публічний простір країни, яка захищає свою культуру. Фінансові санкції поки що символічні, але комбінація законодавства, суспільної свідомості та реального зростання української музики створює стійкий ефект. Бізнеси, які вчасно адаптувалися, не тільки уникнули ризиків, а й отримали лояльнішу аудиторію. Приватні слухачі ж можуть обирати музику відповідно до власних смаків, не побоюючись адміністративних наслідків у своєму особистому просторі.
