Втрата громадянства України відбувається виключно за чітко визначеними підставами, закріпленими в статті 19 Закону «Про громадянство України» в редакції 2026 року. Це не автоматичний процес, а результат конкретних дій людини, який завершується указом Президента. У воєнний час і після запровадження інституту множинного громадянства правила стали жорсткішими щодо загроз національній безпеці, але водночас гнучкішими для лояльних українців, які отримують паспорти дружніх держав.
Сьогодні підставами виступають добровільне набуття громадянства агресора, обман при натуралізації, контрактна служба в ворожій армії, засудження за тяжкі злочини проти держави та безпосередня участь в агресії чи окупації. Ключовий захист — ніхто не може втратити український паспорт, якщо стане особою без громадянства. Процедура передбачає перевірку ДМС чи МЗС, висновок Комісії при Президенту і лише потім указ.
Ці норми відображають баланс між єдиним громадянством, гарантованим Конституцією, та реаліями війни, коли держава захищає себе від тих, хто свідомо обирає ворожий бік.
Що означає втрата громадянства і чим вона відрізняється від виходу
Громадянство України припиняється трьома шляхами: виходом за власним бажанням, втратою через певні дії або за міжнародними договорами. Втрата — це примусовий механізм, який запускається не за заявою людини, а за фактом порушення. На відміну від виходу, де особа сама подає клопотання і може отримати дозвіл, втрата настає незалежно від бажання і оформлюється виключно указом Президента.
Зміни 2025–2026 років, зокрема Закон № 4502-IX, значно розширили перелік підстав, але водночас чітко прописали винятки. Тепер враховується контекст тимчасово окупованих територій, депортації та множинного громадянства з дозволеними країнами. Це робить систему більш справедливою для звичайних українців, які опинилися в складних обставинах через війну.
Повний перелік підстав для втрати громадянства за законом 2026 року
Стаття 19 Закону чітко перелічує п’ять підстав. Кожна з них вимагає доказів і не може застосовуватися довільно. Розглянемо їх детально, щоб зрозуміти, коли ризик реальний, а коли — ні.
1. Добровільне набуття громадянства держави-агресора або держави, де українці не можуть отримати громадянство спрощено. Це стосується повнолітніх. Добровільним вважається будь-яке звернення з заявою чи клопотанням за правилами тієї країни. Однак не втрачається громадянство, якщо паспорт РФ отриманий автоматично на ТОТ або особа депортована — крім випадків, коли людина публічно підтримує агресію чи створює загрозу безпеці.
Важливий нюанс: після запровадження множинного громадянства (з 16 січня 2026) втрата не загрожує тим, хто отримав паспорт країни зі списку, затвердженого Кабміном. Це революційна зміна для діаспори та спеціалістів, які працюють за кордоном.
2. Набуття українського громадянства через обман. Йдеться про подання фальшивих документів, приховування важливих фактів, невиконання зобов’язання відмовитися від іноземного паспорта чи скласти іспити з Конституції, історії та мови. Ця підстава стосується лише тих, хто натуралізувався за статтею 9 Закону. Рішення про скасування набуття громадянства приймається окремо, і дата припинення — день скасування.
3. Контрактна військова служба в державі-агресорі. Факт проходження служби за контрактом у РФ чи іншій країні-окупанті — пряма підстава. Не стосується обов’язкової строкової служби чи альтернативної.
4. Засудження за злочини проти національної безпеки. Законна сила вироку суду за тероризм, фінансування тероризму, створення злочинних організацій, злочини проти миру та безпеки людства автоматично запускає механізм втрати.
5. Участь у збройній агресії проти України або в окупаційній адміністрації. Докази участі в бойових діях на боці ворога чи роботі в окупаційних органах на ТОТ призводять до втрати. Це одна з найсуворіших норм, ухвалених під час повномасштабного вторгнення.
Положення пунктів 1, 3–5 не діють, якщо людина залишиться без будь-якого громадянства. Це фундаментальний принцип міжнародного права, який Україна дотримується суворо.
Процедура оформлення втрати: крок за кроком
Процес починається з виявлення фактів ДМС, МЗС чи іншими органами. Вони готують подання до Комісії при Президентові з питань громадянства. Комісія вивчає матеріали, заслуховує пояснення особи (якщо можливо) і рекомендує Президенту видати указ. До моменту підписання указу людина зберігає всі права й обов’язки громадянина України — паспорт діє, можна голосувати, отримувати захист.
Дата втрати — день видання указу. Рішення можна оскаржити в суді. У практиці останніх років траплялися випадки, коли суди скасовували укази через недоведеність добровільності дій або відсутність загрози безпеці.
| Підстава | Хто стосується | Винятки та нюанси 2026 |
|---|---|---|
| Добровільне набуття гр-ва агресора | Повнолітні українці | Не стосується ТОТ, депортованих (крім пропаганди війни) |
| Обман при натуралізації | Нові громадяни | Застосовується завжди |
| Військова служба в агресора | Контрактники | Лише контракт, не обов’язкова служба |
| Засудження за держзлочини | Засуджені | Після набрання вироком сили |
| Участь в агресії | Учасники бойових дій на боці РФ | Включає окупаційні адміністрації |
Джерело даних: Закон України «Про громадянство України» (редакція від 10.05.2026, Верховна Рада).
Наслідки втрати громадянства для людини
Після указу особа втрачає український паспорт, право голосу, соціальний захист і дипломатичну підтримку за кордоном. Вона стає іноземцем або особою без громадянства (якщо таке трапиться — втрата не відбувається). Діти, народжені від такого батька чи матері, зберігають громадянство, якщо інший батько — українець.
У реальному житті люди часто стикаються з проблемами при перетині кордону, отриманні візи чи роботі. Однак поновлення можливе за статтею 10 Закону — через реєстрацію як колишнього громадянина, якщо підстави для втрати зникли.
Типові помилки при розумінні втрати громадянства
- Вважати подвійне громадянство автоматичною втратою. Ні. Тільки добровільне набуття після 18 років і тільки для певних країн. З 2026 року множинне громадянство з дозволеними державами не веде до втрати.
- Думати, що паспорт РФ на ТОТ — це завжди втрата. Закон прямо виключає такі випадки, якщо немає пропаганди війни чи загрози безпеці.
- Ігнорувати, що процедура довга. До указу Президент ви продовжуєте бути повноцінним громадянином — можна оскаржувати, надавати докази.
- Вірити, що «втрата» = «позбавлення». Позбавлення як покарання Конституція не передбачає. Втрата — це наслідок власних дій.
- Не перевіряти, чи країна входить до списку множинного громадянства. Кабмін щорічно оновлює перелік — перед оформленням паспорта іншої країни краще уточнити.
Ці помилки часто дорого коштують людям, особливо в діаспорі. Краще звернутися до юриста заздалегідь.
У практиці ДМС та судів за останні два роки найчастіше фігурували справи про службу в російській армії та участь в окупаційних органах. Водночас тисячі українців спокійно зберігають український паспорт разом з паспортами Польщі, Німеччини чи Канади — завдяки новим нормам.
Якщо ви стикнулися з питанням подвійного громадянства або підозрою в втраті, головне — діяти відкрито. Збирайте документи, консультуйтеся з міграційними юристами і пам’ятайте: держава захищає лояльних громадян, але жорстко реагує на зраду. Ситуація продовжує розвиватися, тому актуальну інформацію завжди краще перевіряти на офіційних ресурсах.
