У Верховній Раді України дев’ятого скликання, яка працює вже сьомий рік під час повномасштабної війни, партійне представництво перетворилося на складну, живу систему. Домінує фракція політичної партії «Слуга Народу» з 228 депутатами, а поряд діють чотири повноцінні фракції опозиційних партій і п’ять депутатських груп, що об’єднують народних обранців за спільними поглядами чи регіональними інтересами. Загальна кількість чинних депутатів сягнула 392 осіб. Ця конфігурація визначає не лише результати голосувань за бюджети на оборону чи закони про відновлення, а й сам ритм політичного життя країни в найважчі часи.
Кожна фракція та група несе власну історію, ідеологічний багаж і стиль роботи. Війна 2022 року кардинально змінила ландшафт: фракцію «Опозиційна платформа — За життя» припинила існування, частина її депутатів створила нові групи, а парламент адаптував процедури до умов воєнного стану. Рішення, які тут ухвалюють, безпосередньо впливають на виплати військовим, медичне забезпечення, відбудову міст і євроінтеграційний курс. Розібратися в цій системі — означає зрозуміти, хто і як формує майбутнє України.
У матеріалі — глибокий, структурований огляд усіх фракцій і груп станом на червень 2026 року, пояснення їхньої ролі в законодавчому процесі, реальні приклади впливу на життя громадян та добірка цікавих фактів, які рідко з’являються в коротких новинах. Інформація зібрана з офіційних джерел Верховної Ради та перевірених даних.
Історія формування та еволюція партійного складу
Позачергові вибори 21 липня 2019 року стали справжнім політичним землетрусом. Партія «Слуга Народу» здобула монобільшість — 254 мандати. Разом з мажоритарниками та представниками інших сил у Раді з’явилися п’ять партійних фракцій і кілька груп. Це був час великих надій на оновлення влади, антикорупційні реформи та новий стиль політики без старих облич.
Повномасштабне вторгнення Росії у 2022 році все змінило. Багато депутатів вибули через смерть, відставки чи перехід на інші посади. Фракцію «Опозиційна платформа — За життя» розпустили після рішень РНБО. На її місці виникли депутатські групи «Платформа за життя та мир» та «Відновлення України». Деякі мажоритарники та колишні члени заборонених партій об’єдналися в «Довіру» та «За майбутнє». Кількість депутатів зменшилася до 392 через вакансії в окупованих регіонах. Парламент навчився працювати в умовах повітряних тривог, віддалених засідань та пріоритету оборонних законів.
Як працюють фракції та депутатські групи: правила гри
Фракція — це офіційне об’єднання депутатів від однієї політичної партії, яка пройшла до парламенту за списками або має достатню кількість членів. Фракції мають більше прав: пропорційне представництво в комітетах, гарантований час для виступів, можливість формувати порядок денний. Депутатська група — більш гнучке об’єднання, часто регіональне або ідеологічне, без жорсткої партійної дисципліни. Групи мають менше інструментів впливу, але можуть стати важливими союзниками під час голосувань.
У воєнний час різниця особливо відчутна. Фракції «Слуга Народу» та «Європейська Солідарність» майже завжди забезпечують кворум на ключових засіданнях. Групи часто голосуют «за» оборонні пакети, але можуть вагатися щодо складних соціальних чи економічних законопроєктів. Дисципліна всередині фракцій не ідеальна — трапляються «тушки» та індивідуальні позиції, особливо коли йдеться про інтереси округів.
Домінуюча сила: фракція «Слуга Народу»
З 228 депутатами фракція політичної партії «Слуга Народу» залишається абсолютним лідером. Це найчисельніше об’єднання в історії незалежної України. Багато її членів — молоді політики, бізнесмени, волонтери та колишні шоу-бізнесмени, які прийшли в політику разом із президентом Володимиром Зеленським. Середній вік на старті був одним з найнижчих в Європі.
За роки роботи фракція пройшла шлях від монолітної більшості до більш гнучкого об’єднання. Внутрішні дискусії стали жвавішими, особливо щодо тем мобілізації, земельної реформи та антикорупційного законодавства. Попри критику, саме ця фракція забезпечує проходження більшості оборонних бюджетів та законів про підтримку Збройних Сил. Її депутати часто очолюють ключові комітети — з питань національної безпеки, фінансів, європейської інтеграції.
Стиль роботи — прагматичний, орієнтований на результат. Коли потрібно зібрати 226 голосів за ніч, саме «слуги» стають основним «мотором». Водночас фракція не уникає внутрішніх конфліктів і публічних суперечок, що робить її живою, а не просто «голосувальною машиною».
Опозиційні полюси: «Європейська Солідарність» та «Батьківщина»
Фракція «Європейська Солідарність» налічує 26 депутатів. Це політична сила з чіткою проєвропейською, проатлантичною позицією та досвідом державного управління. Багато її членів — колишні міністри, дипломати, військові. Лідери — Артур Герасимов та Ірина Геращенко — відомі жорсткою риторикою щодо Росії та вимогами посилення санкцій.
«Батьківщина» Юлії Тимошенко має 24 депутати. Це класична популістська партія з сильними регіональними коренями, особливо в центральній та західній Україні. Фракція часто критикує уряд за соціальну політику, але майже завжди підтримує закони про оборону. Юлія Тимошенко залишається одним із найвпливовіших опозиційних політиків з багаторічним досвідом.
Обидві фракції виконують важливу функцію стримування та балансу. Вони ініціюють альтернативні законопроєкти, виносять на обговорення болючі теми та не дають владі розслабитися. Їхні голоси іноді стають вирішальними, коли «Слуга Народу» не може зібрати повну підтримку всередині себе.
Ліберальний голос молоді: фракція «Голос»
Фракція політичної партії «Голос» об’єднує 19 депутатів. Це наймолодша за віком фракція з чіткою ліберальною, проєвропейською програмою. Багато її членів — колишні активісти, журналісти, IT-фахівці та правозахисники. Вони послідовно виступають за реформи, прозорість, захист прав людини та європейські стандарти.
«Голос» рідко стає частиною формальних коаліцій, але часто впливає на порядок денний через медійність своїх депутатів. Їхні ініціативи стосуються цифровізації, освіти, медицини та антикорупційних механізмів. Під час війни фракція активно підтримує Збройні Сили, водночас критикує окремі рішення щодо прав людини чи економічної політики.
Депутатські групи: гнучкі гравці політичного поля
Депутатська група «Платформа за життя та мир» (21 депутат) виникла у 2022 році переважно з колишніх членів «Опозиційної платформи — За життя». Група часто голосує за оборонні закони, але проявляє обережність у питаннях зовнішньої політики та переговорів.
«Довіра» (19 депутатів) — об’єднання переважно мажоритарників з різних регіонів. Група вважається лояльною до урядових ініціатив на ключових голосуваннях і часто забезпечує додаткові голоси для «Слуги Народу».
«За майбутнє» (18 депутатів) та «Відновлення України» (17 депутатів) — менші групи з регіональним забарвленням. Вони активні в комітетах з питань регіонального розвитку, інфраструктури та відбудови. Їхні позиції залежать від конкретного законопроєкту та інтересів округів.
Ці групи — справжні «гнучкі гравці». Вони рідко мають жорстку дисципліну, тому їхні голоси можуть стати несподіваним фактором під час суперечливих рішень.
Позафракційні депутати: свобода чи самотність
20 народних депутатів не входять до жодної фракції чи групи. Серед них — як незалежні мажоритарники, так і ті, хто вийшов з фракцій через особисті переконання чи конфлікти. Позафракційні часто мають більше свободи голосу, але менше можливостей впливати на порядок денний та розподіл посад у комітетах.
Їхні позиції найменш передбачувані. Деякі регулярно підтримують урядові законопроєкти, інші — стають рупорами критики. У воєнний час багато з них зосередилися на допомозі своїм округам та волонтерській діяльності.
| Фракція / група | Тип | Кількість депутатів | Промinentні лідери | Основна орієнтація |
|---|---|---|---|---|
| Слуга Народу | Фракція | 228 | Давид Арахамія | Проєвропейська, реформаторська, підтримка курсу Президента |
| Європейська Солідарність | Фракція | 26 | Артур Герасимов, Ірина Геращенко | Проєвропейська, жорстка щодо Росії, державницька |
| Батьківщина | Фракція | 24 | Юлія Тимошенко | Соціально орієнтована, популістська, регіональна |
| Голос | Фракція | 19 | Олександра Устінова, Ярослав Железняк | Ліберальна, проєвропейська, реформаторська |
| Платформа за життя та мир | Група | 21 | Юрій Бойко (колишній) | Регіональна, обережна в зовнішній політиці |
| Довіра | Група | 19 | Олег Кулініч | Регіональна, лояльна до урядових ініціатив |
| За майбутнє | Група | 18 | Тарас Батенко | Регіональна, інфраструктурна |
| Відновлення України | Група | 17 | Антоніна Славицька | Відбудова, регіональний розвиток |
| Позафракційні | — | 20 | — | Різноманітна, незалежна |
Дані станом на середину червня 2026 року за матеріалами офіційного порталу Верховної Ради України та відкритих джерел.
Як партії впливають на повсякденне життя українців
Рішення фракцій та групп безпосередньо торкаються кожного. Саме від їхніх голосів залежить розмір військових виплат, умови бронювання, програми відбудови зруйнованого житла, податкові пільги для бізнесу та соціальні гарантії для пенсіонерів. Коли «Слуга Народу» та лояльні групи збирають majority, закони проходять швидко. Коли опозиція активно критикує — з’являються поправки та альтернативні пропозиції, які іноді роблять документи більш збалансованими.
У воєнний час багато фракцій демонструють єдність щодо питань національної безпеки. Водночас дебати щодо економіки, прав людини та майбутньої моделі держави залишаються жвавими. Це і є справжня демократія в екстремальних умовах — не ідеальна, але жива.
Цікаві факти про партії Верховної Ради
- Найбільша фракція в історії — «Слуга Народу» з 228 депутатами. Для порівняння: у попередніх скликаннях жодна партія не перевищувала 250 мандатів одночасно.
- Рекордна кількість груп — п’ять депутатських груп сформувалися або трансформувалися після 2022 року. Це найвищий показник за час незалежності.
- Молодіжний рекорд — на момент обрання 2019 року середній вік депутатів «Слуги Народу» та «Голосу» був найнижчим в Європі серед парламентських фракцій.
- Жіноче представництво — у фракціях «Європейська Солідарність» та «Голос» частка жінок традиційно вища за середню по Раді (близько 25–30 %).
- Голосування під тривогами — під час повітряних тривог 2022–2025 років парламент кілька разів продовжував засідання в укриттях або в онлайн-форматі, зберігаючи кворум завдяки дисципліні «Слуги Народу» та лояльних груп.
- Перехідні депутати — понад 40 народних обранців змінили фракційну приналежність або вийшли в позафракційні за час скликання. Це один з найвищих показників плинності.
- Євроінтеграційний консенсус — майже всі фракції та групи підтримали ключові закони для отримання статусу кандидата в ЄС та відкриття переговорів про членство.
Парламент — це не просто будівля на Грушевського. Це живий організм, де кожна фракція та група грає свою партію в складній політичній симфонії. Розуміння їхньої ролі, сильних і слабких сторін допомагає краще орієнтуватися в новинах, оцінювати рішення влади та відчувати себе частиною великого демократичного процесу. Навіть у найтемніші часи війни український парламент продовжує працювати — і саме від того, як розподілені сили всередині нього, залежить, якою буде країна завтра.
