Острів епштейна, офіційно відомий як Літл-Сент-Джеймс, — це невеликий приватний острів у Карибському морі, що входить до складу Американських Віргінських островів. Площею близько 70 акрів він лежить приблизно за милю на південний схід від Сент-Томаса і протягом майже двох десятиліть належав американському фінансисту Джеффрі Епштейну. Саме тут, за свідченнями численних жертв та матеріалами федеральних розслідувань, відбувалися події, які зробили острів символом прихованих злочинів і складнощів притягнення впливових людей до відповідальності.
Історія острова епштейна охоплює період від спокійного тропічного куточка до епіцентру гучних судових справ. У 1998 році Епштейн придбав його через підконтрольну компанію за 7,95 мільйона доларів, а згодом розширив володіння, купивши сусідній Грейт-Сент-Джеймс. Після арешту Епштейна у 2019 році та його смерті в тюремній камері маєток продав обидва острови у 2023 році за 60 мільйонів доларів новому власнику — бізнесмену Стівену Декоффу. Сьогодні плани перетворення місця на елітний курорт залишаються нереалізованими, а острів продовжує привертати увагу через нові публікації документів і суперечки навколо минулого.
Для початківців важливо знати, що острів епштейна став відомим не лише через розкіш, а й через звинувачення у сексуальній експлуатації неповнолітніх дівчат, які, за матеріалами справ, доставляли туди літаком і вертольотом. Просунуті читачі оцінять детальний розбір архітектури, хронології власності та поточного стану, що базується на судових документах, урядових записах та перевірених репортажах. Справа Епштейна та його островів досі впливає на дискусії про відповідальність еліт і прозорість розслідувань навіть у 2026 році.
Географічне розташування та природне середовище
Карибське море омиває скелясті береги Літл-Сент-Джеймса, створюючи картину ідилічної тропічної краси з бірюзовими водами, кораловими рифами поблизу та густою рослинністю на пагорбах. Острів входить до східної частини архіпелагу Віргінських островів і лежить у межах субрайону Іст-Енд острова Сент-Томас. Його компактні розміри — приблизно 70–78 акрів — поєднуються з природною ізоляцією, яка робила його привабливим для приватного життя далеко від натовпу.
Клімат тут типовий для Карибів: спекотне літо з сезонами дощів та ураганів, м’яка зима. До придбання Епштейном острів уже мав базову інфраструктуру, але саме він значно розширив її, додавши системи опріснення води, генератори електроенергії та приватний причал. Сусідній Грейт-Сент-Джеймс, більший за площею, Епштейн купив пізніше, створивши свого роду буферну зону приватності. Природні умови — лагуни, невеликі пляжі та піднесені точки — дозволяли облаштувати зони для відпочинку та спостереження за океаном.
Ізоляція від основних населених пунктів означала, що потрапити на острів можна було лише човном або вертольотом. Це створювало унікальні умови як для розкоші, так і для відсутності сторонніх свідків. Місцеві жителі та пілоти згадували регулярні рейси, які ставали частиною повсякденності регіону. Сьогодні природна краса залишається, хоча сліди людської діяльності та ураганів помітні на ландшафті.
Історія власності: від данських колоній до 2026 року
Острів Літл-Сент-Джеймс має глибоке історичне коріння. У 1917 році Данія продала свої Вест-Індські колонії, включно з цим клаптиком суші, Сполученим Штатам за 25 мільйонів доларів золотом під час Першої світової війни. Довгий час він залишався малозаселеним і переходив у приватні руки. У 1997 році венчурний капіталіст Арч Каммін виставив його на продаж за 10,5 мільйона доларів.
У квітні 1998 року компанія L.S.J. LLC, єдиним учасником якої був Джеффрі Епштейн, придбала острів за 7,95 мільйона доларів. Це стало вигідною угодою порівняно з початковою ціною. Епштейн назвав його «Little St. Jeff» і почав активне облаштування. У 2016 році він додав сусідній Грейт-Сент-Джеймс за 22,5 мільйона доларів, попри скарги місцевих органів на несанкціоноване розчищення земель.
Після смерті Епштейна у серпні 2019 року острови увійшли до складу маєтку. У 2022 році їх виставили на продаж за 125 мільйонів доларів, щоб покрити судові врегулювання та компенсації жертвам. У травні 2023 року мільярдер Стівен Декофф через свою компанію SD Investments придбав обидва острови за 60 мільйонів доларів — суттєву знижку, спричинену репутаційними ризиками. Частина коштів від попередніх продажів майна Епштейна пішла на підтримку жертв та врегулювання з урядом Віргінських островів.
| Рік | Власник / Подія | Деталі та ціна |
|---|---|---|
| 1917 | США (покупка у Данії) | Частина угоди за 25 млн доларів за весь архіпелаг |
| 1997–1998 | Арч Каммін → Епштейн (L.S.J. LLC) | Виставлений за 10,5 млн, проданий за 7,95 млн доларів |
| 2016 | Епштейн | Придбання Грейт-Сент-Джеймса за 22,5 млн доларів |
| 2023 | Стівен Декофф (SD Investments) | Обидва острови за 60 млн доларів |
(за даними Wikipedia та повідомлень The New York Times)
Унікальні споруди та архітектурні особливості
На острові епштейна Епштейн створив комплекс розкішних будівель, адаптованих під тропічний клімат. Головна вілла в колонадному стилі була відремонтована дизайнером Едвардом Таттлом, відомим роботою над курортами Aman. Біля неї розташовані кілька гостьових котеджів з блакитними дахами, овальний басейн та будиночок біля басейну. Інфраструктура включала вертолітний майданчик, причал, системи опріснення та електрогенерації, що дозволяло тривалі автономні перебування.
Особливу увагу привертає синьо-біла смугаста будівля на південно-західній точці острова. Офіційно вона була дозволена як восьмикутний музичний павільйон, але в процесі будівництва набула форми куба з великою внутрішньою залою. Золотий купол, доданий близько 2013–2014 років, було пошкоджено ураганами Ірма та Марія у 2017 році. Всередині — дерев’яна підлога з великим східним килимом, диван, довгий темний стіл, книжкові шафи до стелі та невеликий чорний рояль. На стінах висів портрет Епштейна поруч із зображенням Папи Римського.
У приватному листуванні Епштейн називав цю будівлю своєю «мечеттю» і планував оздобити її елементами ісламської архітектури: великими гобеленами, садом у відповідному стилі та плиткою, імпортованою з Узбекистану. Проте офіційні дозволи та зовнішній вигляд залишалися в межах музичного павільйону. Скульптури птахоподібних фігур на даху та перед входом додавали таємничості. Сьогодні споруда стоїть без купола, але зберегла характерну смугасту розмальовку.
Ці деталі роблять острів епштейна унікальним прикладом того, як приватний простір може поєднувати розкіш, функціональність та елементи особистої символіки. Багато споруд збереглися у стані, близькому до 2019 року, з незначними змінами від природних катаклізмів.
Острів у контексті юридичних розслідувань
Літл-Сент-Джеймс став ключовим місцем у справах проти Джеффрі Епштейна. За матеріалами федеральних обвинувачень та свідченнями жертв, острів використовувався для сексуальної експлуатації неповнолітніх дівчат, яких доставляли туди з різних локацій. Ізольованість ускладнювала втечу та пошук допомоги — про це прямо згадували деякі потерпілі у відкритих документах. Літак Епштейна та вертольоти регулярно перевозили людей, що зафіксовано у журналах польотів.
У 2019 році Епштейна заарештували за звинуваченнями у секс-торгівлі. Він помер у камері 10 серпня того ж року — офіційно визнана самогубством. Справа продовжилася проти його спільниці Гіслейн Максвелл, яку засудили у 2021 році за участь у торгівлі людьми. Маєток Епштейна уклав значні угоди з урядом Віргінських островів та жертвами, включаючи виплати понад 105 мільйонів доларів.
Багато відомих осіб відвідували острів за даними журналів польотів та свідчень: політики, бізнесмени, науковці. Деякі з них, як-от Принц Ендрю, зіткнулися з конкретними цивільними позовами (справа з Вірджинією Джуффре завершилася мировою угодою без визнання вини). Інші, зокрема Білл Клінтон, відвідували острів, але заперечували будь-яку обізнаність про злочини. Більшість високопоставлених гостей не були притягнуті до кримінальної відповідальності за події на острові. Слідчі наголошували, що присутність не дорівнює участі у протиправних діях.
Ізольоване розташування острова епштейна дозволяло роками приховувати серйозні злочини, поки жертви та слідчі не змусили систему реагувати.
Сучасний стан острова та плани розвитку у 2026 році
Після продажу у 2023 році Стівен Декофф оголосив про намір створити п’ятизірковий курорт на 25 номерів. Станом на середину 2026 року ці плани залишаються нереалізованими. Єдиний поданий дозвіл стосується реконструкції складу площею близько 8800 квадратних футів, але заявка неповна — відсутня екологічна оцінка. Місцеві ЗМІ та урядові записи фіксують мінімальний прогрес.
Острів підтримується охороною та доглядачами, тому виглядає доглянутим на відеозйомках 2026 року. Водночас фіксуються випадки несанкціонованого проникнення інфлюенсерів та осіб, які поширюють теорії змови (дехто стверджує, що Епштейн досі живий). Власник через свою компанію подає позови проти таких порушників, наголошуючи на захисті приватної власності та безпеці.
Плани перетворення острова епштейна на розкішний курорт досі не зрушили з місця — лише склад та юридичні суперечки навколо доступу.
Нові матеріали, опубліковані у 2025–2026 роках (фото інтер’єрів від комітету Конгресу, кадри зсередини будівель), показують, що основні споруди збереглися у стані, близькому до часу Епштейна. Це підкреслює, наскільки повільно рухається переосмислення такого місця.
Цікаві факти про острів епштейна
- Смугаста будівля офіційно дозволена як музичний павільйон, але в листуванні Епштейн називав її «мечеттю» і планував оздобити імпортною плиткою з Узбекистану, гобеленами та відповідним садом — деталі стали відомі з документів 2026 року.
- Золотий купол на цій споруді з’явився близько 2013–2014 років, але був зруйнований ураганами 2017 року; сьогодні будівля стоїть без нього, зберігаючи характерну смугасту розмальовку.
- Епштейн купив острів за менш ніж 8 мільйонів доларів у 1998 році, а у 2023-му обидва острови продали за 60 мільйонів — суттєва знижка, спричинена репутаційним тягарем.
- Інфраструктура включала власну систему опріснення води та електрогенерацію, що дозволяло гостям та персоналу перебувати автономно тижнями без зовнішніх поставок.
- У 2026 році, попри амбітні плани курорту, реальна будівельна активність обмежена складом; місцеві чиновники відзначають відсутність повного пакету дозволів та екологічних оцінок.
- Журнали польотів фіксують сотні рейсів на острів, а серед відвідувачів — відомі політики, бізнесмени та діячі культури; багато з них публічно заперечували обізнаність про злочини.
- Урагани та природні явища неодноразово змінювали вигляд острова, додаючи шарів до його історії — від пошкодження купола до збереження основних контурів ландшафту.
Поєднання тропічної краси, складної архітектури та юридичної спадщини робить острів епштейна унікальним прикладом того, як одне місце може одночасно приваблювати й відштовхувати увагу світу.
Нові партії документів та відеоматеріалів 2025–2026 років продовжують розкривати деталі внутрішнього облаштування та маршрутів переміщень. Власник зосереджений на юридичному захисті території, а громадськість — на осмисленні уроків справи. Історія Літл-Сент-Джеймса залишається відкритою для подальшого вивчення через офіційні джерела та публічні записи.
