Карина Шуляк: білоруска, яка мала успадкувати острови Епштейна

Карина Шуляк, уродженка Мінська, стала центральною фігурою в історії Джеффрі Епштейна після оприлюднення нових документів у 2026 році. Білоруска, яка вивчала стоматологію, переїхала до США в 2009-му і невдовзі увійшла в найближче оточення одного з найбагатших і найскандальніших фінансистів сучасності. За заповітом, який Епштейн підписав за два дні до своєї смерті в тюрмі, саме їй відходила значна частина статків — близько 100 мільйонів доларів, два приватні острови в Карибському морі, нерухомість у Нью-Йорку, Парижі та Нью-Мексико, а також колекція діамантів і каблучка з каменем понад 32 карата.

Її історія поєднує елементи несподіваної романтичної зв’язку, фінансової підтримки сім’ї з Мінська та юридичної боротьби, яка триває й сьогодні. Документи показують, що Епштейн планував одружитися з Кариною, а вона залишалася поряд навіть після його засудження за сексуальні злочини проти неповнолітніх. Водночас реальність спадщини виявилася далекою від простої передачі майна: активи заморожені, а пріоритет отримали жертви злочинів Епштейна.

Сьогодні Карина Шуляк веде закритий спосіб життя в Нью-Йорку. Вона рідко з’являється на публіці, а питання, чи отримала вона хоча б частину обіцяного, залишається відкритим. Її шлях від скромної студентки з білоруської школи до потенційної спадкоємиці мільярдних активів розкриває складну динаміку влади, довіри та наслідків, які виходять далеко за межі однієї особистої історії.

Ранні роки та навчання в Мінську

Карина Шуляк народилася приблизно 1989 року в Мінську. У школі № 2 її згадують як стриману, скромну дівчину, яка займалася танцями. Однокласники та вчителі описували її як тиху, але цілеспрямовану. Після закінчення школи вона обрала медичний напрям і вступила до Білоруського державного медичного університету на стоматологічний факультет.

Навчання тривало з 2006 по 2010 рік, однак Карина не завершила курс — залишила університет на четвертому курсі. У той період багато молодих людей з Білорусі шукали можливості за кордоном. Програма Work and Travel, яка дозволяла студентам працювати в США влітку, стала для неї першим кроком до Америки. У 2009 році, коли їй було близько 20 років, вона вперше прибула до Сполучених Штатів саме за цією програмою.

Переїзд не був простим. У міграційних документах Карина зазначала відсутність почуття безпеки в Білорусі та диктаторський режим як причини бажання залишитися. Це був типовий мотив для багатьох її однолітків, які шукали кращих перспектив. Епштейн пізніше активно допомагав їй з документами, освітою та отриманням ліцензії стоматолога в США, хоча практика в цій сфері так і не стала основним заняттям Карини.

Переїзд до США та знайомство з Епштейном

Прибувши до Америки в 2009 році, Карина опинилася в новому світі з обмеженими ресурсами. Вона, як і багато інших іноземних студентів, поєднувала роботу та спроби влаштуватися. Знайомство з Джеффрі Епштейном відбулося близько 2010 року — невдовзі після того, як фінансист вийшов з в’язниці після 13 місяців ув’язнення за злочин, пов’язаний із неповнолітньою.

Епштейн на той момент був ізгоєм у більшості кіл. Багато знайомих відвернулися від нього після гучного засудження 2008 року. Карина, за свідченнями джерел, залишалася поряд не через розрахунок, а тому що щиро прив’язалася. Їхні стосунки швидко переросли в близькі. Епштейн почав підтримувати її фінансово: оплачував подальше навчання, допомагав з отриманням документів на проживання та навіть сприяв отриманню гріна-карти через фіктивний шлюб з іншою жінкою зі свого оточення.

Для людини з Мінська, яка щойно прибула до великого міста, така підтримка виглядала як порятунок. Епштейн переводив гроші її батькам у Білорусь — суми по 10–20 тисяч доларів, допомагав з лікуванням матері та навіть придбав квартиру в Мінську. Батьки Карини, Ігор та його дружина, відвідували США і спілкувалися з Епштейном особисто. У 2016 році Карина надіслала офіційного листа до генерального консульства Білорусі в Нью-Йорку, запрошуючи Епштейна до Мінська і обіцяючи, що він житиме в їхній сім’ї. Епштейн подавав документи на візу до Білорусі, хоча поїздка так і не відбулася.

Стосунки та повсякденне життя в тіні Епштейна

Їхній зв’язок тривав майже десять років. Епштейн називав Карину своєю нареченою в документах і планував весілля. Вона отримала прізвисько «інспектор» у його оточенні — за тим, як уважно стежила, хто заходить і виходить з кімнати для масажу у його резиденціях. У листуванні 2013 року Епштейн дорікав їй за це, вважаючи, що вона перевищує свої повноваження.

Однак джерела описують Карину як щиру й закохану жінку, яка вірила в почуття Епштейна. Вона знала про «масажисток», але, за словами близьких, не уявляла повного масштабу злочинів. Епштейн підтримував не лише її, а й родину — переводив кошти, допомагав з житлом. Для білоруської сім’ї з Мінська це було значним покращенням життя.

У той самий час Епштейн вів подвійне життя. Його острови в Карибському морі, особливо Little St. James, стали місцем зустрічей з впливовими людьми та проведення вечірок, які пізніше стали предметом розслідувань. Карина бувала там, і деякі джерела згадують її ревнощі та спроби контролювати ситуацію.

Останній дзвінок і заповіт 2019 року

10 серпня 2019 року Джеффрі Епштейна знайшли мертвим у камері нью-йоркської в’язниці. Офіційна версія — самогубство. За даними New York Times, останнім, з ким він розмовляв, була саме Карина Шуляк. Дзвінок тривав близько 15 хвилин і не записувався. Після розмови Епштейн повернувся до камери.

За два дні до цього, 8 серпня, він підписав довірчий документ, який по суті став його заповітом. У ньому Карина Шуляк фігурувала як головна спадкоємиця. Їй призначали близько 100 мільйонів доларів готівкою, два острови — Little St. James і Great St. James, ранчо в Нью-Мексико, апартаменти в Парижі та Нью-Йорку, а також колекцію з 48 діамантів і каблучку з каменем вагою 32,7 карата.

Це був один з останніх юридичних кроків Епштейна. Документ чітко вказував на намір передати значну частину майна саме білоруській подрузі.

Розкриття документів та юридична реальність спадщини

У січні–лютому 2026 року Міністерство юстиції США оприлюднило велику частину файлів Епштейна — мільйони сторінок. Близько 1500 згадок стосувалися Білорусі та білоруських громадян, і найбільше — саме Карини Шуляк. Документи підтвердили її центральну роль у останні роки життя Епштейна.

Однак реальність виявилася жорсткішою. Статки Епштейна, які спочатку оцінювали в сотні мільйонів, сильно скоротилися через податки, судові витрати та виплати жертвам. До 2025–2026 років жертви злочинів Епштейна вже отримали понад 170 мільйонів доларів компенсацій. Юристи, які представляють виконавців заповіту, заявили, що жоден бенефіціар не отримає гроші, поки не будуть задоволені всі вимоги.

Активи, включно з островами та нерухомістю, опинилися під арештом або були спрямовані на фонд компенсацій. Таким чином, навіть маючи заповіт на руках, Карина Шуляк, імовірно, не отримала значної частини обіцяного.

Актив Що передбачав заповіт Статус на 2026 рік
Грошові кошти Близько 100 млн доларів Заморожені, пріоритет — жертвам
Острови Little та Great St. James Приватні карибські острови з нерухомістю Під арештом, можливий продаж
Нерухомість Ранчо в Нью-Мексико, апартаменти в Парижі та Нью-Йорку Частина активів у процесі врегулювання
Діаманти та каблучка 48 діамантів + каблучка 32,7 карата Заморожені в межах справи

Дані базуються на документах Міністерства юстиції США та публікаціях bbc.com.

Життя Карини Шуляк після 2019 року

Після смерті Епштейна Карина впала в депресію. Вона жила в Нью-Йорку, на Верхньому Іст-Сайді, користуючись заощадженнями, які залишив їй Епштейн. У 2024 році її помітили папараці — фото з’явилися в ЗМІ. Вона вела максимально закритий спосіб життя, уникала коментарів і публічних заяв.

Немає офіційних даних про дітей Карини Шуляк у Білорусі чи США. Деякі документи згадували листівку від Сари Фергюсон з привітанням «з народженням хлопчика», що породило спекуляції, але підтверджень немає. Сьогодні вона залишається загадковою фігурою — жінкою, яка опинилася в епіцентрі однієї з найгучніших справ десятиліття і досі не прокоментувала публічно свою роль у ній.

Цікаві факти про Карину Шуляк

  • У шкільні роки в Мінську Карину описували як скромну дівчину, яка займалася танцями і рідко привертала увагу.
  • Вона прибула до США в 2009 році за програмою Work and Travel і залишилася, попри початкові плани повернутися.
  • Епштейн допоміг їй отримати гріна-карту через фіктивний шлюб з жінкою зі свого оточення — це був поширений спосіб у його колі.
  • У 2016 році Карина офіційно запрошувала Епштейна до Мінська жити в її сім’ї — лист зберігся в документах.
  • Вона була останньою людиною, з якою Епштейн розмовляв телефоном перед смертю — дзвінок тривав 15 хвилин.
  • У файлах Епштейна її згадують понад тисячу разів — більше, ніж будь-яку іншу особу, пов’язану з Білоруссю.

Історія Карини Шуляк продовжує привертати увагу не лише через мільйони та острови, а й через людський вимір: як молода жінка з Мінська опинилася в центрі мережі, що поєднувала багатство, владу та найтемніші сторони людської природи. Документи 2026 року додали нових деталей, але багато питань — про глибину її обізнаності, справжні почуття та подальшу долю — залишаються без остаточних відповідей. Слідство та судові процеси тривають, а її ім’я назавжди пов’язане з однією з найгучніших справ сучасності.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *