Діана, принцеса Уельська, загинула вночі 31 серпня 1997 року внаслідок автомобільної аварії в тунелі Пон-де-л’Альма в Парижі. Разом із нею в машині перебували її супутник Доді аль-Файєд і водій Анрі Поль — обидва загинули на місці. Офіційне розслідування, проведене французькою поліцією у 1999 році та повторно британською поліцією в межах операції Paget у 2008 році, встановило: причиною катастрофи стала втрата контролю над автомобілем водієм, який перебував у стані сп’яніння та перевищував швидкість, тікаючи від переслідування папараці.
Ця подія стала однією з найбільш обговорюваних трагедій кінця XX століття, і навколо неї досі існує чимало міфів. У цій статті — те, що встановлено слідством, хронологія останньої ночі Діани та причини, чому теорії змови так і не отримали доказової підтримки.
Остання ніч: що передувало аварії
Увечері 30 серпня 1997 року Діана та Доді аль-Файєд вечеряли в паризькому готелі “Ritz”, яким володів батько Доді, Мохамед аль-Файєд. Біля готелю чекав великий натовп фотографів — пара вже кілька тижнів була в центрі уваги таблоїдів через чутки про роман.
Щоб уникнути папараці, пара спробувала хитрість: спершу з готелю виїхав автомобіль-приманка з парадного входу, тоді як сама Діана з Доді, охоронцем Тревором Різ-Джонсом і водієм Анрі Полем вирушили через службовий вихід близько 00:20. Анрі Поль, заступник керівника служби безпеки готелю, сів за кермо чорного Mercedes-Benz S280. Фотографи помітили маневр і кинулися навздогін на мотоциклах.
Приблизно о 00:23 автомобіль на високій швидкості увійшов у тунель Пон-де-л’Альма, втратив керування, вдарився об тринадцяту опору центрального розділювача та розбився. Доді аль-Файєд і Анрі Поль загинули на місці. Діана отримала важкі внутрішні травми; попри реанімаційні заходи французьких медиків і операцію в лікарні Питьє-Сальпетрієр, вона померла о 4:00 ранку 31 серпня. Тревор Різ-Джонс, єдиний із чотирьох пасажирів, хто був пристебнутий ременем безпеки, вижив, отримавши тяжкі поранення обличчя.
Що встановило офіційне розслідування
Французьке кримінальне розслідування 1999 року поклало відповідальність за аварію на водія Анрі Поля, який перебував під впливом алкоголю та антидепресантів і рухався зі швидкістю, що значно перевищувала дозволену в тунелі. Фотографів, які переслідували автомобіль, звинувачення в убивстві чи інших тяжких злочинах не торкнулося — французький суд визнав кількох папараці невинними за звинуваченням у порушенні приватності.
Через тривалий тиск з боку батька Доді, Мохамеда аль-Файєда, який наполягав на версії навмисного вбивства за участю британських спецслужб, у Великій Британії було відкрито повторне розслідування — операцію Paget під керівництвом тодішнього комісара поліції Лондона Джона Стівенса. У 2006 році комісія опублікувала висновки, які повністю підтвердили французьку версію: змови не було, водій був п’яний і мчав приблизно вдвічі швидше дозволеної швидкості. Пізніший коронерський вердикт 2008 року кваліфікував смерть Діани та Доді як “незаконне вбивство через грубу недбалість” водія автомобіля і переслідувачів-фотографів, що юридично відрізняється від умисного вбивства.
У 2013 та 2025 роках британська поліція додатково перевіряла нові заяви — зокрема про можливу причетність військовослужбовців спецпідрозділів, — і щоразу не знаходила доказів, які б виправдовували повторне відкриття кримінальної справи.
Чому теорії змови не витримують перевірки
Найпоширеніша версія, яку роками просував Мохамед аль-Файєд, стверджувала, що аварію організували британські спецслужби за наказом принца Філіпа, аби завадити шлюбу Діани з мусульманином і, за деякими версіями, приховати її вагітність. Слідство перевірило обидва твердження окремо.
- Версія про вагітність. Судово-медичний аналіз, проведений для операції Paget патологоанатомом Анджелою Галлоп, аналіз вмісту шлунку та свідчення близької подруги Діани Рози Монктон, яка бачила принцесу за кілька днів до смерті, не виявили жодних ознак вагітності.
- Версія про заручини. Слідство не знайшло доказів того, що пара планувала одруження в найближчий час, хоча стосунки справді розвивалися швидко.
- Версія про втручання спецслужб. Комісія Стівенса детально реконструювала останні хвилини поїздки за допомогою відеозаписів камер спостереження, свідчень очевидців і технічної експертизи автомобіля. Жодних слідів стороннього втручання — сторонньої машини, яка нібито підрізала Mercedes, чи технічної несправності — виявлено не було.
- Версія про підозрілу смерть свідка. Прихильники теорій змови часто згадують загибель французького фотографа Джеймса Андансона в 2000 році як доказ “зачистки свідків”. Розслідування його смерті кваліфікувало її як самогубство, і прямого зв’язку з аварією Діани встановлено не було.
Порівняння основних версій та висновків слідства виглядає так:
| Версія / твердження | Джерело версії | Висновок офіційного розслідування |
|---|---|---|
| Навмисне вбивство за наказом королівської родини | Мохамед аль-Файєд | Доказів не знайдено; версія відхилена |
| Діана була вагітна від Доді | Публікації окремих таблоїдів | Спростовано судово-медичною експертизою |
| Втручання агентів спецслужб у рух автомобіля | Прихильники теорій змови | Відеозаписи та реконструкція аварії не підтвердили |
| Провина водія через алкогольне сп’яніння та швидкість | Французьке й британське розслідування | Підтверджено як основна причина аварії |
Дані узагальнено за матеріалами британської поліції (Метрополітен-поліція, звіт операції Paget) та висвітленням розслідування у провідних новинних агентствах.
Роль папараці та суспільна дискусія після трагедії
Погоня фотографів за автомобілем стала одним із найбільш обговорюваних аспектів справи. Коронерський вердикт визнав, що дії папараці, які на мотоциклах переслідували Mercedes аж до в’їзду в тунель, посприяли обставинам, що призвели до аварії, хоча основна юридична відповідальність лягла на водія. Кілька фотографів були заарештовані одразу після аварії за підозрою у ненаданні допомоги постраждалим, але згодом звинувачення з них зняли.
Смерть Діани спричинила безпрецедентну хвилю громадського трауру у Великій Британії: тисячі людей приносили квіти до Кенсінгтонського палацу, а похорон 6 вересня 1997 року дивилися сотні мільйонів людей по всьому світу. Ця трагедія також суттєво вплинула на дискусію про етичні межі роботи преси та переслідування публічних осіб фотографами, що частково відобразилося у подальших змінах медійного законодавства у Великій Британії.
Типові помилки в уявленнях про загибель Діани
Що залишилося нез’ясованим
Попри повноту офіційних висновків, деякі деталі й досі викликають дискусії серед дослідників справи. Зокрема, точна послідовність подій за кілька секунд до удару — чи засліпив водія спалах фотокамери, чи інший автомобіль дійсно проїжджав повз на близькій відстані — реконструйована переважно на основі експертних розрахунків, а не прямих відеодоказів, оскільки якість тодішніх камер спостереження в тунелі була низькою. Це залишає простір для інтерпретацій, хоча жодна з альтернативних версій не змінює головного висновку слідства про причину аварії.
Особисті архіви Скотленд-Ярду щодо операції Paget частково розсекречені й доступні для дослідників, що дозволяє незалежно перевіряти хід розслідування — це один із факторів, чому версія про нещасний випадок залишається найбільш обґрунтованою науково і юридично, попри те, що емоційно суспільство ще довго шукало інші пояснення такій раптовій втраті.
