Протягом десятиліть науковці намагалися зрозуміти, навіщо природа позбавила наймогутніших хижаків планети повноцінних передніх кінцівок. Нове дослідження вчених з Університетського коледжу Лондона та Кембриджського університету дає чітку відповідь.
Довгий час вважалося, що малі передні кінцівки тиранозавра рекса — це побічний ефект збільшення тіла. Однак аналіз 85 видів тероподів показав: скорочення рук відбувалося незалежно в п’яти групах — тиранозавридів, абелізавридів, кархародонтозавридів, мегалозавридів та цератозавридів. Ключовим фактором стала не маса тіла, а міцність і розмір черепа.
Роль черепа в еволюції
Вчені розробили індекс краніальної масивності, який враховує силу укусу та пропорції голови. Чим потужнішою ставала голова, тим меншими ставали руки. «Усі знають, що у T. rex були крихітні руки, але інші гігантські тероподи також еволюціонували з відносно малими передніми кінцівками. У карнотавра були безглуздо крихітні руки, менші, ніж у T. rex», — зазначив аспірант Чарлі Роджер Шерер.
Голова перебрала роль основної зброї. Це був принцип «використовуй або втрачай»: лапи перестали бути корисними й зменшилися. Такі зміни відбувалися під час полювання на великих зауроподів — спроба вхопити 30-метрову жертву кігтями була неефективною. Потужний укус дозволяв надійно утримувати й швидко вбивати здобич.
Процес не пов’язаний лише з гігантизмом. Навіть менший майюнгазавр вагою близько 1,6 тонни мав недолугі лапи через міцний череп. Природа не могла підтримувати одночасно величезну голову та потужні руки — це вимагало надто багато енергії. «Природа не любить мати все й одразу», — цитує Шерера джерело.
Не всі велетні йшли цим шляхом. Спінозавриди та мегараптори зберігали довгі руки завдяки стрункішим черепам та іншій стратегії полювання. Це підкреслює різноманітність адаптацій динозаврів.
Існують і альтернативні теорії. Деякі вчені припускають, що короткі кінцівки допомагали уникнути укусів під час спільного поїдання здобичі. Доктор Хуан Канале вважає: «Дії, пов’язані з хижацтвом, швидше за все, виконувалися головою. Руки могли використовуватися для репродуктивної поведінки або для підтримки після падіння». Автори дослідження наголошують, що зміцнення черепа майже завжди передувало скороченню лап, тому гіпотеза голови залишається найімовірнішою.
