РПГ це компактна індивідуальна вогнепальна зброя багаторазового використання, яка дозволяє одному воїну ефективно вражати броньовану техніку, фортифікаційні споруди та живу силу противника на відстані до кількох сотень метрів. Найвідомішим і найпоширенішим представником цієї родини став радянський РПГ-7, прийнятий на озброєння у 1961 році. Понад дев’ять мільйонів одиниць було вироблено за десятиліття, і система досі перебуває на озброєнні армій більше ніж п’ятдесяти країн, включаючи Україну.
У 2026 році РПГ зберігає актуальність завдяки простоті конструкції, низькій вартості та здатності адаптуватися до нових типів боєприпасів, навіть коли на полі бою з’являються дрони, активний захист танків та високоточні ракетні комплекси. Ця зброя поєднує інженерну елегантність середини XX століття з практичною універсальністю, що робить її незамінною для піхоти в умовах інтенсивних та асиметричних конфліктів.
Глибоке розуміння того, як влаштований РПГ, чому він працює саме так і як еволюціонували його можливості, допомагає побачити реальну картину сучасної війни, де традиційні засоби піхоти продовжують відігравати вирішальну роль поряд з новими технологіями.
Історія розробки та поширення РПГ
Роботи над РПГ-7 розпочалися наприкінці 1950-х років у конструкторському бюро ГСКБ-47. Завдання полягало в створенні легкої, мобільної протитанкової зброї для піхоти, яка могла б замінити або доповнити важкі безвідкатні гармати. У 1961 році гранатомет прийняли на озброєння Радянської армії, а виробництво налагодила компанія «Базальт». З того часу РПГ-7 та його модифікації стали однією з наймасовіших систем у світі.
Зброя швидко поширилася за межі СРСР. Китай створив свою копію Type 69, Румунія — AG-7, Болгарія — ATGL-L. Американська компанія AirTronic розробила модернізовану версію PSRL-1 з рейками Пікатіні, покращеною ергономікою та ресурсом ствола до 1000 пострілів. У 2017–2018 роках Національна гвардія України отримала близько 500 одиниць PSRL-1, які сумісні з радянськими боєприпасами.
За шість десятиліть РПГ-7 побував у десятках конфліктів: від В’єтнаму та Афганістану до Чечні, Іраку, Сирії та російсько-української війни. У кожному випадку вінdemonстрував здатність стримувати бронеколони, руйнувати укріплення та підтримувати піхоту там, де важка техніка або артилерія недоступні.
Конструкція та принцип дії
РПГ-7 складається з гладкоствольної пускової труби калібром 40 мм, ударно-спускового механізму, оптичного прицілу ПГО-7 (збільшення 2,7×) та механічного прицілу як запасного. Задня частина труби має характерний розтруб, який забезпечує безвідкатність. Граната — це надкаліберний снаряд з бойовою частиною 85–105 мм, ракетним двигуном та складними стабілізаторами, що розкриваються після виходу з труби.
Коли стрілець натискає на спуск, пороховий заряд виштовхує гранату з труби зі швидкістю 112–140 м/с, а гази, що вириваються назад через розтруб, повністю компенсують віддачу — стрілець відчуває лише легкий поштовх.
Після виходу з дула на відстані 10–20 метрів вмикається маршовий реактивний двигун, який розганяє гранату до 300 м/с і стабілізує політ. При влучанні в ціль підривач ініціює кумулятивну бойову частину. Вибух стискає металеву облицювку в тонкий струмінь, що рухається зі швидкістю 8–10 км/с. Цей струмінь проникає броню не вибухом, а гідродинамічним тиском — ніби рідина пробиває отвір у твердому матеріалі.
Зона небезпеки позаду (backblast) сягає 20–30 метрів у формі конуса. Саме тому ніколи не можна стояти за стрільцем і вкрай небезпечно стріляти з закритих приміщень без спеціальної підготовки. Оптичний приціл дозволяє вести прицільний вогонь по бронетехніці до 500 метрів, а по живій силі з осколковими гранатами — до 700 метрів.
Боєприпаси: універсальність однієї системи
Головна сила РПГ-7 — у різноманітності боєприпасів. Один гранатомет може виконувати роль протитанкового, штурмового чи навіть протипіхотного засобу залежно від того, яку гранату заряджено.
| Боєприпас | Тип | Бронепробивність / ефект | Дальність, м | Маса, кг | Ключова особливість |
|---|---|---|---|---|---|
| PG-7V | Кумулятивний | 260 мм | 500 | 2,2 | Базовий варіант для ранніх танків |
| PG-7VL «Луч» | Кумулятивний | 500 мм | 300–500 | 2,6 | Покращене пробиття гомогенної броні |
| PG-7VR «Резюме» | Тандемний кумулятивний | 650 мм + подолання ДЗ | 200 | 4,5 | Перший заряд зриває динамічний захист |
| TBG-7V «Танін» | Термобаричний | Радіус ураження ~10 м | 550 | 4,5 | Об’ємний вибух у закритих приміщеннях |
| OG-7V «Осколок» | Осколковий | Площа ураження ~150 м² | 700 | 2,0 | Для ураження живої сили та легкої техніки |
Такий набір дозволяє одному розрахунку вирішувати найрізноманітніші завдання без заміни зброї. Термобаричні гранати особливо ефективні в міських боях і проти укріплень, де звичайний осколковий ефект слабший.
Тактичне застосування та сучасна роль
У бою РПГ найчастіше використовують парами: стрілець і заряджаючий-спостерігач. Позицію обирають так, щоб забезпечити чисту зону позаду та хороший огляд цілі. Проти танків ефективніші постріли в борт або корму, де броня тонша. У міських умовах гранатомет стає грізною зброєю з вікон, підвалів або з-за кутів.
У російсько-українській війні з 2022 року РПГ-7 та його аналоги активно застосовували для стримування бронеколон на підступах до міст, у тому числі Харкова, а також у міських боях проти БМП і БТР.
Сучасні танки з композитною бронею, динамічним захистом та активними системами захисту (APS) значно знизили ефективність старих кумулятивних гранат. Саме тому з’явилися тандемні боєприпаси та комбіноване застосування з дронами-коригувальниками. У 2025–2026 роках зафіксовано випадки використання бойових частин від РПГ на FPV-дронах, що перетворило стару зброю на елемент високоточного ураження.
Порівняння з іншими протитанковими системами
РПГ-7 не є єдиним засобом у своєму класі. Порівняння з іншими системами показує його сильні та слабкі сторони.
| Система | Тип | Дальність | Вартість та доступність | Ключова відмінність |
|---|---|---|---|---|
| РПГ-7 / PSRL-1 | Реактивний гранатомет (багаторазовий) | до 500–700 м | Дуже низька, масова | Універсальні боєприпаси, простота, ремонтопридатність |
| Javelin | ПТРК (fire-and-forget) | до 2500+ м | Дуже висока | Top-attack, автономне наведення, дорога ракета |
| NLAW | ПТРК (predicted line-of-sight) | до 800 м | Висока | Легка, одноразова/багаторазова, top-attack |
| Carl Gustaf M4 | Безвідкатна гармата (багаторазова) | до 1000+ м (залежно від снаряда) | Середня | Широкий асортимент снарядів, важча, потребує розрахунку |
РПГ виграє в ціні, простоті логістики та універсальності. Він програє в дальності та ефективності проти сучасних танків з активним захистом. У реальній війні оптимальною часто стає комбінація: масові дешеві РПГ для більшості цілей і дорогі ПТРК — для пріоритетних броньованих об’єктів.
Цікаві факти про РПГ
- Загальна кількість вироблених РПГ-7 та його прямих клонів перевищує дев’ять мільйонів — це робить систему однією з наймасовіших у історії після сімейства АК.
- Американська модернізація PSRL-1, яку отримала Національна гвардія України, має рейки Пікатіні, покращену ергономіку та ресурс ствола до 1000 пострілів при повній сумісності зі старими боєприпасами.
- У 2025–2026 роках бойові частини від РПГ почали активно інтегрувати в FPV-дрони, перетворюючи радянську зброю на елемент сучасного високоточного ураження з повітря.
- Термобаричні гранати ТБГ-7В створюють об’ємний вибух, який ефективно вражає живу силу в траншеях, підвалах та приміщеннях, де звичайні осколкові гранати дають менший ефект.
- Тандемні боєприпаси PG-7VR дозволяють долати динамічний захист сучасних танків, зберігаючи РПГ у строю навіть проти машин з ERA.
- Базові навички поводження з РПГ можна опанувати за кілька годин, хоча справжня майстерність — точне визначення дальності, випередження рухомої цілі та вибір правильного боєприпасу — приходить лише з практикою.
РПГ це не просто зброя минулого століття. Це жива система, яка продовжує еволюціонувати разом з полем бою. Її простота, дешевизна та універсальність забезпечують місце в арсеналах армій і в 2026 році, а інженерні рішення, закладені ще в 1961-му, досі надихають на нові модифікації та способи застосування. Розуміння цих механізмів дає ключ до того, чому піхота з ручним гранатометом залишається грізною силою навіть у епоху дронів і штучного інтелекту.
