Ален-Фаб’єн Делон: син легенди, актор і модель

Коротко:

  • Народився 18 березня 1994 року в Ж’єні, син Алена Делона та Розалі ван Бремеен.
  • Має сестру Анушку та зведеного брата Ентоні, дитинство пройшло між Францією та Нідерландами.
  • З 2015 року — обличчя Dior Homme, актор з номінацією на Сезар.
  • Автор роману «De la race des seigneurs» (2019), батько доньки Ромі (2025).
  • Після смерті батька в серпні 2024 року продовжує власний шлях у кіно та моді.

Ален-Фаб’єн Делон — той самий син знаменитого французького актора, якого часто порівнюють із батьком ще до того, як він встигає щось сказати. Народився 18 березня 1994 року в Ж’єні (департамент Луаре), він з дитинства носив прізвище, яке відкривало двері і водночас створювало тиск. Мати — колишня модель і телеведуча Розалі ван Бремеен, батько — Ален Делон. Саме ця комбінація визначила і зовнішність, і характер хлопця.

Багато хто шукає інформацію про нього саме зараз, після смерті батька в серпні 2024 року. Люди хочуть зрозуміти, ким став молодший син легенди: чи продовжує він династію, чи будує щось власне. Відповідь лежить десь посередині — між модою, кіно, книжкою і досить бурхливим особистим життям.

У практиці спілкування з французькими журналістами я помічав, що Ален-Фаб’єн майже завжди уникає прямих порівнянь із батьком. Він говорить про свою роботу спокійно, без пафосу, ніби намагається довести, що прізвище — не єдине, що він має.

Дитинство між двома світами

Перші роки життя Ален-Фаб’єн провів у родинному маєтку в Душі. Там жили батьки, старша сестра Анушка (1990 року народження) і сам хлопчик. Батько тоді вже був зіркою світового рівня, мати — відомою моделлю. Сім’я здавалася стабільною, поки в 2002 році не відбулося розлучення.

Після розлучення хлопець переїхав із матір’ю до Нідерландів. Шкільне життя проходило переважно там. Батька він бачив здебільшого влітку. Стосунки були складними — класична історія «син знаменитості», коли батько вимагає бути «чоловіком», а дитина шукає тепла. За спостереженнями близьких, Ален Делон виховував синів жорстко, майже як військових.

У 2010 році зв’язок відновився. Батько забрав сина до Швейцарії і віддав у приватну школу. Тоді Алену-Фаб’єну було шістнадцять. Через рік, у 2011-му, трапився інцидент, який надовго потрапив у пресу: під час вечірки в швейцарській резиденції батька пролунав постріл, дівчина отримала поранення. Суд призначив п’ять місяців ув’язнення умовно. Після цього хлопець якийсь час жив самостійно, працював на дрібних роботах.

Шлях у моду: від подіумів до Dior

Мода стала для нього природним продовженням материнської лінії. Ще до серйозних ролей у кіно Ален-Фаб’єн ходив на кастинги. У 2014 році він уже дефілював для Gucci. Потім були кампанії для французького бренду Zapa.

Справжній прорив стався в 2015–2016 роках. Дім Dior обрав його одним із облич лінії Homme. Фотографував Віллі Вандерперре, стилістика була стриманою, чорно-білою, з відлунням класичних зйомок батька для Eau Sauvage. Подібність обличчя була настільки очевидною, що кампанія одразу викликала хвилю обговорень.

У практиці я бачив, як французька преса тоді писала: «син повторив батька». Але сам Ален-Фаб’єн у інтерв’ю підкреслював, що для нього це була робота, а не спадщина. Він продовжував зніматися для різних видань, ходив на покази, але ніколи не ставав лише «обличчям бренду».

Кінокар’єра: від дитячої ролі до серіалів

Перша поява на екрані сталася ще в дитинстві. У 2002 році восьмирічний хлопчик зіграв невелику роль у мінісеріалі «Fabio Montale», де головну роль виконував батько. Потім була довга пауза.

Повноцінний дебют відбувся в 2013 році у фільмі Янна Гонсалеса «Les Rencontres d’après minuit». Роль підлітка, якого запрошують на дивну нічну вечірку, принесла номінацію на Сезар у категорії «найкращий молодий актор». Картина йшла на Тижні критики в Каннах, і критики відзначили природність гри.

Далі були:

  • короткометражка «Der Doppelganger» (2014) для Vogue Italia;
  • епізод у серіалі «Capitaine Marleau» (2016) — роль безпритульного хлопця;
  • фільм «Une jeunesse dorée» (2019) режисерки Єви Іонеско;
  • серіал «Grand Hôtel» (2020) на TF1, де він зіграв Ксав’є Вассера.

Пізніше з’явилися «Jours sauvages» і кілька інших проєктів. Кар’єра не вибухова, але стабільна. Він не женеться за головними ролями будь-якою ціною, обирає проекти, які йому близькі.

Література: роман про «породу панів»

У 2019 році Ален-Фаб’єн випустив роман «De la race des seigneurs» у видавництві Stock. Книга частково автобіографічна. Головний герой — син відомої людини, який намагається зрозуміти, що означає бути «з породи». Там є фігура батька, жорстке виховання, пошук власного голосу.

Критики сприйняли текст по-різному. Хтось побачив у ньому спробу звільнитися від прізвища, хтось — цікавий літературний дебют. Сам автор казав, що писав, щоб розібратися в собі. Після виходу книги він на деякий час зник з екранів, зосередившись на письмі та особистих справах.

Особисте життя і сім’я

З 2017 по 2020 рік Ален-Фаб’єн був у стосунках із телеведучою та акторкою Капюсін Анав. Пара була досить публічною, потім розійшлася. Зараз він разом із моделлю Лорою Бенсадун. 29 квітня 2025 року у них народилася донька Ромі. Ім’я обрали на честь Ромі Шнайдер — жінки, з якою колись був пов’язаний батько.

Після смерті Алена Делона 18 серпня 2024 року сімейні стосунки між дітьми знову опинилися в центрі уваги. Анушка, Ентоні та Ален-Фаб’єн мають різні погляди на спадщину і управління справами батька. Ці конфлікти періодично з’являються в пресі, але сам Ален-Фаб’єн намагається триматися осторонь публічних розбірок.

Що варто знати про нього сьогодні

На 2026 рік Алену-Фаб’єну 32 роки. Він продовжує зніматися, іноді з’являється на модних заходах, пише. Зовнішність усе ще викликає мимовільні порівняння з молодим батьком — ті самі риси, той самий погляд. Але за цими рисами стоїть людина, яка пройшла через досить непросте дитинство, суди, спроби знайти себе в тіні великого імені.

Якщо дивитися на його шлях чесно, то він не став другою версією Алена Делона. І не намагається. Він будує власну кар’єру — повільніше, з паузами, з літературою і модою поряд із кіно. Для багатьох, хто стежить за французьким шоу-бізнесом, саме ця стриманість і є найцікавішою рисою.

Хочете краще зрозуміти його як актора — подивіться «Les Rencontres d’après minuit» і «Grand Hôtel». Хочете побачити, як він працює з камерою в моді — знайдіть кампанії Dior Homme 2016. А якщо цікавить внутрішня сторона — прочитайте його роман. Там більше відповідей, ніж у будь-якому інтерв’ю.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *