Місто Курахове на Донеччині з січня 2025 року перебуває під повним контролем російських військ. Бої за населений пункт тривали з жовтня 2024-го до початку січня 2025-го і завершилися окупацією всієї території, включно з промзоною та залишками Курахівської ТЕС. Сьогодні окупаційна адміністрація намагається імітувати «відновлення», але місто фактично перетворене на руїни з мінімальною кількістю цивільних.
До повномасштабного вторгнення тут жили понад 18 тисяч людей. Зараз, за заявами російської сторони, їх залишилося близько тисячі, а частина «повернулася» лише на папері. Курахове стало одним із ключових логістичних вузлів, втрата якого ускладнила постачання українських підрозділів на півдні Донеччини.
Місто Курахове розташоване в Покровському районі Донецької області, на березі Курахівського водосховища. До 2022 року воно було типовим індустріальним центром із потужною теплоелектростанцією, яка забезпечувала енергією значну частину регіону. Курахівська ТЕС мала встановлену потужність понад 1500 МВт і працювала на вугіллі та газі. Саме ця станція довгий час залишалася останньою великою енергетичною точкою на підконтрольній Україні території Донеччини.
Після 24 лютого 2022 року місто опинилося під постійним вогнем. Обстріли з реактивних систем, артилерії та авіації поступово руйнували житлові квартали, школи, лікарні та інфраструктуру. До осені 2024-го більшість багатоповерхівок уже мала серйозні пошкодження, а приватний сектор частково згорів. Евакуація цивільних тривала роками, але сотні людей залишалися до останнього.
Хронологія боїв за Курахове
Активна фаза боїв розпочалася 16 жовтня 2024 року. Після захоплення Вугледара російські підрозділи з угруповань «Південь» і «Схід» почали оточувати місто з трьох сторін. Спочатку вони закріпилися на східних околицях через Максимільянівку та Островське, потім просунулися на північ у напрямку Іллінки та Берестків.
Українські сили, зокрема частини 33-ї окремої механізованої бригади, 46-ї аеромобільної та підрозділи морської піхоти, утримували оборону в умовах значної переваги противника в живій силі та авіації. Особливо жорсткі бої точилися за мікрорайон «Південний» і підступи до Курахівської ТЕС. Росіяни застосовували тактику малих штурмових груп за підтримки дронів-камікадзе та керованих авіабомб.
До кінця грудня 2024-го російські війська контролювали майже всю житлову забудову. 25–26 грудня аналітики Інституту вивчення війни зафіксували захоплення адміністративних меж міста. Залишалася лише промислова зона біля ТЕС. 3 січня 2025 року українські спостерігачі повідомили про відхід з території електростанції. 6 січня Міністерство оборони РФ оголосило про «повне звільнення» Курахового. DeepStateMap 10–11 січня підтвердив окупацію всієї території.
Офіційно Сили оборони деякий час заявляли, що позиції в адміністративних межах ще утримуються. Проте фактично місто вже не мало суцільної лінії оборони — більшість будівель була зруйнована до стану, коли триматися було просто ніде.
Що сталося з Курахівською ТЕС
Курахівська ТЕС стала символом як стійкості, так і трагедії енергетики Донбасу. Ще навесні 2024 року компанія ДТЕК почала демонтаж обладнання. Генератори, трансформатори та інші вузли вивозили на інші станції, щоб відновити потужності після масованих ударів по енергосистемі. За оцінками, саме запчастини з Курахівської ТЕС допомогли повернути понад 60 % втрачених потужностей.
У листопаді 2024-го росіяни завершили знищення станції серією ударів керованими авіабомбами. Зникли навіть труби — ті самі високі димарі, які десятиліттями були орієнтиром для місцевих. Залишилися лише руїни охолоджувальних веж і каркаси цехів.
Життя під окупацією у 2025–2026 роках
Після захоплення міста російська сторона призначила «старосту» і почала говорити про «відновлення». У березні 2026 року ватажок так званої «ДНР» Денис Пушилін звітував Володимиру Путіну, що в Курахове «повернулося» ще 260 людей, а загалом проживає близько тисячі. До війни їх було понад 18 тисяч. Більшість «повернутих» — люди, які пройшли фільтрацію і не мають куди більше йти.
Інфраструктура практично відсутня. Електропостачання відновили частково перед Новим 2026 роком, але більшість будинків не придатні для життя. Магазинів одиниці, аптек немає, ліки привозять приватники за завищеними цінами. Окупанти організували підвіз продуктів і балонного газу, але це більше схоже на пропагандистський жест, ніж на реальну допомогу.
У лютому 2026 року в мережі з’явилися відео з вулиць міста — жодного вцілілого будинку. Російські джерела визнавали, що руйнування сягають 70 %. При цьому вони порівнювали Курахове з Авдіївкою і заявляли, що «пошкодження несуттєві».
Цікаві факти про Курахове
- Назва міста походить від річки Курахова (Курахівки). До 1940-х років населений пункт називався Курахівка.
- Водосховище створили спеціально для охолодження ТЕС. У листопаді 2024 року росіяни пошкодили дамбу, що спричинило підйом рівня води в річці Вовчій.
- Евакуація дітей. У 2024 році місцева поліція буквально рятувала дітей, яких батьки ховали від евакуації, борючись із пропагандою та страхом.
- Логістичне значення. Через Курахове проходила траса Н15 (Запоріжжя — Донецьк). Її втрата ускладнила постачання українських сил на південному заході Донеччини.
- Документальний фільм. У лютому 2026 року вийшов фільм «Останній Прометей Донбасу» про роботу працівників ТЕС в умовах постійних обстрілів.
Стратегічні наслідки втрати міста
Захоплення Курахового дозволило російським військам вийти на оперативний простір і перекинути частину сил на Покровський та інші напрямки. Воно також зменшило можливості української артилерії обстрілювати Донецьк з цього сектору. Однак повного «котла» для українських підрозділів на захід від міста не вийшло — сили встигли відійти в район Костянтинополя, Улаклів та Андріївки.
Станом на липень 2026 року лінія фронту змістилася західніше. Бої точаться вже біля інших населених пунктів, а Курахове перетворилося на тилову базу окупантів. Тут розміщують особовий склад, техніку і використовують як перевалочний пункт.
| Параметр | До війни (2021) | Після окупації (2026) |
|---|---|---|
| Населення | понад 18 000 | близько 1000–1260 (за даними окупантів) |
| Стан житла | нормальний | 70 %+ зруйновано або пошкоджено |
| Курахівська ТЕС | працювала | повністю знищена |
| Контроль | Україна | Росія (з січня 2025) |
Дані таблиці зібрані на основі повідомлень DeepState, українських обласних адміністрацій та заяв російської окупаційної влади (сайти deepstatemap.live та українські офіційні джерела).
Курахове сьогодні — це ще один приклад того, як війна стирає цілі міста з карти. Від індустріального центру залишилися лише назва на мапі окупантів і спогади тих, хто встиг виїхати. Поки лінія фронту рухається далі, руїни колишнього міста залишаються мовчазним свідком того, що відбувається, коли логістика і енергетика стають полем бою.
