Олександр Півненко очолює Національну гвардію України з липня 2023 року. Бригадний генерал, Герой України, член Ставки Верховного Головнокомандувача — він поєднує бойовий досвід командира бригади на сході з стратегічним баченням реформ, які змінюють обличчя гвардії в умовах повномасштабної війни. Під його керівництвом НГУ не просто виконує завдання, а трансформується в сучасну, технологічну силу, здатну ефективно діяти на фронті та захищати тил.
Призначення Півненка стало відповіддю на виклики 2022–2023 років. До посади командувача він керував Східним територіальним управлінням та 3-ю бригадою оперативного призначення, де брав безпосередню участь в обороні Харківщини та боях біля Бахмута. Сьогодні, у середині 2026 року, гвардійці під його командуванням активно впроваджують корпусну систему, масово застосовують дрони та розширюють можливості артилерії й протиповітряної оборони.
Ця стаття розкриває шлях людини, яка стоїть на чолі одного з ключових військових формувань країни, детально описує структуру НГУ, її історичну еволюцію та реальні механізми роботи в умовах війни. Тут — не сухі біографії, а жива картина того, як досвід, інновації та людська стійкість переплітаються в щоденній боротьбі за Україну.
Історія Національної гвардії України: від реформи 2014 року до випробувань повномасштабної війни
Національна гвардія України народилася заново 13 березня 2014 року. Закон, ухвалений на тлі російської агресії та анексії Криму, перетворив колишні внутрішні війська МВС на військове формування з правоохоронними функціями. Гвардійці одразу опинилися в епіцентрі подій: зупиняли гібридні провокації, звільняли захоплені адміністративні будівлі в Харкові, брали участь у боях за Слов’янськ та обороні Маріуполя.
З перших місяців війни 2014–2022 років НГУ формувала добровольчі батальйони — «Азов», «Донбас» та інші, що постали з самооборони Майдану. Ці підрозділи стали символом опору. У 2022 році гвардійці тримали оборону Київщини, Чернігівщини, Сумщини, а потім — найгарячіші ділянки сходу. «Азов» 86 днів захищав Маріуполь і «Азовсталь», ставши легендою світового масштабу. Сапери розміновували звільнені території, авіація та вогневі групи знищували ворожу техніку, а підрозділи охорони критично важливих об’єктів забезпечували роботу енергетики та атомних станцій навіть під обстрілами.
Повноваження командувача національної гвардії україни: між фронтом і тилом
Командувач призначається Президентом України за поданням міністра внутрішніх справ. Він одночасно очолює Головне управління НГУ та несе повну відповідальність за бойову готовність, комплектування, логістику та застосування сил. Під час воєнного стану частини НГУ, що виконують бойові завдання, переходять під оперативне підпорядкування Головнокомандувача ЗСУ, зберігаючи при цьому внутрішню структуру та дисципліну.
Півненко як командувач координує дії корпусів і територіальних управлінь, бере участь у засіданнях Ставки, формує стратегію застосування дронів та артилерії, а також опікується соціальним захистом особового складу та родин загиблих. Його слово має вагу не лише у військових кабінетах, а й на передовій — він регулярно відвідує позиції в Харківській та Донецькій областях, заслуховує командирів корпусів і особисто вручає нагороди.
Структура Національної гвардії України у 2026 році: корпуси, бригади та нові можливості
Сучасна НГУ побудована за територіально-корпусним принципом. До її складу входять оперативно-територіальні об’єднання (Західне, Північне, Східне, Центральне, Південне), бригади оперативного призначення, полки спеціального призначення, підрозділи охорони громадського порядку, ядерних об’єктів та дипломатичних представництв, а також авіаційна база.
Ключовою зміною 2025–2026 років стала корпусна система. У квітні 2025 року сформовано два корпуси:
1-й корпус «Азов» під командуванням бригадного генерала Дениса Прокопенка («Редіса») об’єднав presidential бригаду «Буревій», 12-ту бригаду «Азов», 14-ту «Червона Калина», 15-ту «Кара-Даг», новостворену 20-ту «Любарт» та полк безпілотних систем «Пілум». 2-й корпус «Хартія» очолює полковник Ігор Оболєнський («Корнет»). Корпуси отримали власні артилерійські бригади, штурмові полки та розширені підрозділи дронів і ППО. Це дозволило командирам корпусів мати повний контроль над своїми бригадами, прискорити прийняття рішень та підвищити ефективність логістики.
Олександр Півненко: шлях від танкіста до командувача
Олександр Сергійович Півненко народився 21 лютого 1986 року в сім’ї військового в колишній НДР. Після закінчення Криворізького ліцею з посиленою фізичною підготовкою та Військового інституту танкових військ НТУ «ХПІ» пройшов шлях від командира взводу до командира 3-ї бригади оперативного призначення. У 2022–2023 роках очолював Східне територіальне управління, де безпосередньо керував обороною Харківщини та утриманням позицій біля Торецька.
8 липня 2023 року Президент Володимир Зеленський призначив його командувачем НГУ. Уже за кілька місяців Півненко увійшов до Ставки Верховного Головнокомандувача. У 2023 році отримав звання Героя України з врученням ордена «Золота Зірка» за мужність і героїзм. Орден «За мужність» II та III ступенів — свідчення його бойового шляху ще з 2014–2016 років.
Реформи 2025–2026 років: дрони, корпуси та нова тактика
Під керівництвом Півненка НГУ активно перейшла на корпусну модель управління. Командир корпусу тепер безпосередньо відповідає за свої бригади, знає кожного командира та реальні потреби підрозділів. Це усунуло розрив між штабом і фронтом.
Півненко неодноразово наголошував: дрони повністю змінили правила гри. У 2026 році кількість уражених артилерійських систем противника зросла в рази, а складів боєприпасів і ПММ за 30 км від лінії фронту — майже втричі. Гвардійці створюють вогневі групи, які щодня знищують сотні ворожих дронів і ракет. Наземні роботизовані комплекси вже змінюють логістику та рятують життя особового складу.
Цікаві факти
- Національна гвардія України — єдине військове формування з правоохоронними функціями, яке під час воєнного стану частково підпорядковується Головнокомандувачу ЗСУ, зберігаючи при цьому статус частини системи МВС.
- У 2025–2026 роках у складі корпусів НГУ сформовано окремі полки безпілотних систем, штурмові полки та полк прикриття повітряного простору — це пряма відповідь на сучасні загрози.
- «Азов» та «Хартія» стали першими повноцінними корпусами НГУ, командири яких отримали реальну владу над своїми бригадами, а не тимчасові оперативні групи.
- Гвардійці щодня забезпечують охорону понад 100 критично важливих об’єктів, включно з атомними станціями, навіть під постійними обстрілами.
- Олександр Півненко — один із небагатьох командувачів, який до призначення на найвищу посаду особисто керував бригадою в найгарячіших боях 2022–2023 років.
- НГУ входить до Міжнародної асоціації сил жандармерії та поліції (FIEP) з 2017 року та регулярно бере участь у спільних навчаннях з партнерами НАТО.
Сучасні виклики та стратегія командувача
Півненко відкрито говорить: Росія втратила можливість воювати по-старому. Системні удари по логістиці, командних пунктах і складах змушують ворога перебудовувати всю систему постачання. Водночас гвардійці потребують більше засобів ППО, дальнобійної артилерії та авіації, щоб закрити небо та посилити тиск.
Командувач підкреслює: піхота залишається основою контролю території, дрони — інструментом домінування, а корпуси — механізмом швидкого реагування. У практиці НГУ вже немає «тимчасових» рішень — усе підпорядковане довгостроковій обороні та підготовці до будь-якого сценарію розвитку подій.
Гвардійці продовжують нести службу на передовій і в тилу, захищаючи критичну інфраструктуру, конвоюючи, розміновуючи та тренуючи нові підрозділи. За кожним наказом командувача — тисячі життів, які він бере на себе відповідальність вести вперед.
