Деніс Капустін, відомий також як Денис Нікітін і White Rex, народився 6 березня 1984 року в Москві в середньокласовій родині. Його життєвий шлях проліг від московських вулиць і європейських бійцівських турнірів до командування Російським добровольчим корпусом, який воює на боці України проти російських військ. Ця історія поєднує особисту трансформацію, ідеологічні суперечності та реалії сучасної гібридної війни.
У грудні 2025 року РДК повідомив про загибель свого командира від удару FPV-дрона на Запорізькому напрямку. Через кілька днів Головне управління розвідки України оприлюднило відео, де Капустін з’явився живим. Виявилося, що повідомлення про смерть стало частиною багатостадійної спецоперації, яка зірвала спробу російських спецслужб ліквідувати його за 500 тисяч доларів. Гроші, виділені на вбивство, посилили підрозділи української розвідки.
Сьогодні, у 2026 році, Деніс Капустін залишається діючим командиром, кавалером ордена Богдана Хмельницького III ступеня та учасником тривалих інтерв’ю, де аналізує причини війни та мотиви росіян, які обрали збройний опір. Його досвід розкриває механізми формування добровольчих підрозділів, ризики рейдів на територію РФ та складність ідентичності в умовах конфлікту.
Ранні роки та формування характеру
Дитинство Деніса Капустіна минуло в московському районі Перово. Родина належала до середнього класу, батько працював, мати займалася домом. У 2001 році, коли хлопцю виповнилося 17, сім’я переїхала до Кельна в Німеччині за програмою, пов’язаною з єврейським походженням діда по материнській лінії — Ефима Ароновича Карпманського. Сам Капустін завжди наголошував, що вважає себе росіянином.
У Німеччині він швидко опинився в середовищі вуличних груп. Пізніше в інтерв’ю він описував себе як «звичайного вуличного скінхеда», який брав участь у нападах на іммігрантів і підпалах автомобілів. Повернувшись до Москви близько 2006 року, приєднався до фанатської фірми «Ярославка» ЦСКА. У 2016 році очолював невелику групу під час заворушень на чемпіонаті Європи в Марселі. Ці роки сформували навички організації, фізичної підготовки та лідерства в екстремальних умовах.
White Rex: бренд, турніри та європейські зв’язки
На початку 2010-х Капустін запустив бренд White Rex — одяг і екіпіровку з виразною ультраправою символікою. Футболки з числом 88, гаслами та графікою позиціонувалися як «повний націонал-соціалістичний аутфіттер». Бренд став платформою для організації турнірів зі змішаних єдиноборств «Дух воїна» в Москві, Санкт-Петербурзі, Воронежі, Єкатеринбурзі та навіть у Римі. На одному з таких турнірів на ринг виходив Максим «Тесак» Марцинкевич.
Капустін проводив семінари з бойових мистецтв і збройної підготовки для ультраправих груп у Швейцарії, Уельсі та інших країнах. Він підтримував контакти з фанатськими сценами «Спарти» Прага та «Легії» Варшава. У 2019 році Німеччина анулювала йому дозвіл на проживання та заборонила в’їзд до Шенгенської зони за діяльність, спрямовану проти ліберально-демократичного устрою. Ці події зробили його відомою фігурою в європейських праворадикальних колах.
Переїзд до України та зв’язок з рухом «Азов»
У 2014 році Капустін приїхав до Києва на Євромайдан. У 2017-му остаточно переїхав до України. Він співпрацював з рухом «Азов»: їздив на міжнародні конференції разом з Оленою Семенякою, організовував турніри MMA в клубі Reconquista. Цей період став переломним — від європейського активіста він перейшов до безпосередньої участі в українських подіях.
Створення Російського добровольчого корпусу та бойові операції
У серпні 2022 року, одразу після початку повномасштабного вторгнення, Капустін заснував Російський добровольчий корпус. Підрозділ увійшов до складу Міжнародного легіону Головного управління розвідки МО України. Мета — боротьба проти путінського режиму зі зброєю в руках. РДК проводив ідеологічну та військову підготовку бійців, багато з яких мали досвід служби в російській армії або ПВК «Вагнер».
У березні 2023 року корпус здійснив рейд у Брянську область. У травні того ж року — спільно з Легіоном «Свобода Росії» — атаку на Бєлгородську область. Бійці захоплювали полонених і пропонували передати їх губернатору Гладкову (той відмовився). Росія заочно засудила Капустіна до довічного ув’язнення за державну зраду та тероризм. Рейди мали не лише військове, а й потужне пропагандистське значення: вони демонстрували, що в Росії існує збройна опозиція.
«Загибель» 27 грудня 2025 року та спецоперація ГУР
У ніч на 27 грудня 2025 року РДК повідомив, що командир загинув на Запорізькому напрямку від удару FPV-дрона. Бійці пообіцяли помсту. Російські пропагандистські канали активно розтиражували новину. Проте 1 січня 2026 року ГУР оприлюднило відео, де Деніс Капустін з’явився живим. Кирило Буданов привітав його з «поверненням до життя» і зазначив, що гроші, виділені на ліквідацію, підуть на посилення спецпідрозділів розвідки.
За даними спецслужби, російські спецслужби замовили вбивство і виділили 500 тисяч доларів. Українська операція тривала понад місяць. Було створено легенду: змонтовано відео «удару» по мікроавтобусу, де нібито перебував Капустін, та кадри палаючої машини. Російській стороні «продали» історію, щоб викрити виконавців і замовників. Операція врятувала життя командира і завдала удару по планах Кремля.
Цікаві факти про Деніса Капустіна
- 1. Материнський дід Деніса мав єврейське коріння, однак сам він послідовно ідентифікував себе як етнічного росіянина і боровся за «Росію для росіян».
- 2. Бренд White Rex просував одяг з числом 88 — кодовим привітанням у ультраправому середовищі — і організовував турніри MMA по всій Росії та Європі.
- 3. РДК провів рейди в Брянську та Бєлгородську області, захоплював полонених і використовував їх для обмінного фонду України.
- 4. Російські спецслужби виділили пів мільйона доларів на ліквідацію командира; українська розвідка перехопила операцію і направила кошти на власні потреби.
- 5. У березні 2026 року Деніс Капустін отримав орден Богдана Хмельницького III ступеня за хоробрість у боях.
- 6. У квітні 2026 року він дав майже п’ятигодинне інтерв’ю Юрію Дудю, де розповів про дитинство, рейди та бачення збройної опозиції в Росії.
Ідеологічні погляди та їх еволюція
У ранні роки Капустін просував ідеї білого націоналізму, організовував семінари для груп, які європейські спецслужби вважали екстремістськими. Він захоплювався естетикою та військовою традицією нацистської Німеччини, але публічно заперечував підтримку свастики, геноциду та газових камер. У 2024–2026 роках у інтерв’ю він наголошував, що головним ворогом вважає путінський режим, який, на його думку, веде до «мультикультуралізму» та послаблює етнічних росіян. Москва, за його словами, має найбільшу мусульманську спільноту в Європі.
У РДК Капустін запроваджував ідеологічну підготовку. Він відкрито заявляв, що не прийматиме до підрозділу чорношкірих, гомосексуалів чи трансгендерних осіб, пояснюючи це «комфортом у групі». Водночас корпус включав колишніх прибічників Навального з більш ліберальними поглядами. У 2025 році на похороні військового-анархіста Давида Чичкана Капустін вступив у конфлікт через спробу вирвати веселковий прапор у ветерана ЗСУ Віктора Пилипенка.
Нагороди, вплив та поточний статус
У березні 2026 року командира нагородили орденом Богдана Хмельницького III ступеня. РДК продовжує діяти у складі структур ГУР. Капустін залишається однією з найупізнаваніших фігур російської збройної опозиції. Його рейди та публічні заяви вплинули на сприйняття війни всередині Росії: частина націоналістів, які спочатку підтримували «спеціальну операцію», почала сумніватися в доцільності конфлікту.
Історія Деніса Капустіна демонструє, як особисті переконання та обставини формують вибір у найскладніших умовах. Рейди РДК, спецоперація з «воскресінням» командира та його подальша активність у 2026 році стали частиною ширшої картини гібридного протистояння, де інформація, обман і реальні бойові дії переплітаються в єдину тканину.
