Коротко:
- Україна має власне виробництво крилатих і балістичних ракет — від «Нептуна» до «Сапсана» і «Фламінго».
- Базовий «Нептун» потопив крейсер «Москва» у 2022 році, а його подовжена версія досягає 1000 км.
- «Сапсан» (Грім-2) — оперативно-тактична балістична ракета зі швидкістю понад 5 Махів і бойовою частиною близько 480 кг.
- Приватна компанія Fire Point випустила важку крилату ракету «Фламінго» з заявленою дальністю до 3000 км.
- Основні виробники — КБ «Луч», КБ «Південне» та «Південмаш» у Дніпрі.
- Серійне виробництво зростає, але обсяги все ще обмежені порівняно з потребами фронту.
Ракети України — це вже не тільки спадщина радянських конструкторських бюро. За чотири роки повномасштабної війни вітчизняна промисловість перетворила окремі проєкти на робочі системи, які реально змінюють розклад сил. Від протикорабельного «Нептуна» до далекобійних «Фламінго» і балістичного «Сапсана» — українські ракети стали інструментом глибоких ударів по логістиці, аеродромах і енергетиці противника.
Багато хто досі плутає радянські «Точки» чи «Скади» з сучасними українськими розробками. Різниця принципова: нові комплекси мають українські двигуни, системи наведення і виробляються вже без російських комплектуючих. У цій статті розберемо основні типи, їхні характеристики, історію появи і те, як вони працюють на практиці.
Історичне коріння: від «Південмашу» до незалежних розробок
Ракетна промисловість України виросла з дніпровських гігантів. КБ «Південне» ім. М. К. Янгеля і завод «Південмаш» у радянські часи робили міжконтинентальні балістичні ракети, зокрема легендарну Р-36 (за класифікацією НАТО — SS-18 «Сатана»). Після 1991 року Україна відмовилася від ядерної зброї, але конструкторська школа залишилася.
Після 2014 року, коли Росія анексувала Крим і почала війну на Донбасі, старі зв’язки обірвалися. Українські конструктори почали адаптувати радянські напрацювання під власні потреби. КБ «Луч» у Києві взялося за протикорабельну ракету на базі Х-35, а «Південне» продовжило роботу над оперативно-тактичним комплексом, який пізніше став відомий як «Сапсан» або «Грім-2».
За спостереженнями тих, хто працював з оборонною промисловістю у 2016–2018 роках, найбільшою проблемою був брак фінансування і залежність від імпортних компонентів. Саудівська Аравія частково профінансувала експортну версію «Грім-2», але для власних потреб України коштів постійно не вистачало. Повномасштабне вторгнення 2022 року змінило все: держава і приватні інвестори кинули ресурси на серійне виробництво.
Крилата ракета «Нептун»: від протикорабельної до далекобійної
Р-360 «Нептун» — найвідоміша українська ракета. Розроблена КБ «Луч», вона увійшла на озброєння у 2021 році. Базова версія — дозвукова крилата ракета масою близько 870 кг з бойовою частиною 150 кг. Дальність — понад 280 км, швидкість близько 900 км/год. Літає на висоті кількох метрів над водою, що ускладнює виявлення.
13 квітня 2022 року дві ракети «Нептун» уразили російський крейсер «Москва». Це стало першим випадком, коли протикорабельна ракета потопила великий корабель такого класу після Другої світової. З того моменту «Нептун» почали активно адаптувати під наземні цілі.
У 2023–2024 роках з’явилися модифікації з дальністю до 400 км. А у 2025 році публічно показали «Довгий Нептун» (також згадується як Neptune-D або РК-360Л). Корпус довший і товстіший, діаметр збільшено приблизно до 50 см, дальність заявлена до 1000 км, бойова частина — близько 260 кг. Ракета зберігає сумісність з існуючими пусковими установками на шасі Tatra.
У практиці удари «Довгим Нептуном» фіксували по об’єктах у Краснодарському краї та інших регіонах. Система наведення поєднує інерціальну навігацію з корекцією по супутниках і, за деякими даними, можливість польоту з огинанням рельєфу.
| Версія | Дальність | Бойова частина | Статус |
|---|---|---|---|
| Р- |
