Олег Дорощук — український легкоатлет, який спеціалізується на стрибках у висоту і вже вписав своє ім’я в історію вітчизняного спорту як перший українець, що здобув золото чемпіонату світу в приміщенні. Народжений 4 липня 2001 року в Кропивницькому, 24-річний спортсмен зріст 205 сантиметрів перетворив природну фізичну перевагу на головну зброю. У березні 2026 року в польському Торуні він подолав планку на висоті 2,30 метра з першої спроби й став чемпіоном світу в приміщенні, залишивши позаду мексиканця Еріка Портілло та бронзових призерів з Ямайки й Південної Кореї.
Шлях Дорощука від юнацьких срібних медалей на європейських першостях до світового золота демонструє системну роботу, довіру до тренера Геннадія Здітовецького та вміння зберігати холодний розум у найгостріші моменти. У 2025 році він встановив особистий рекорд 2,34 метра на чемпіонаті Європи в приміщенні в Апелдорні, а 2024-го на Олімпійських іграх у Парижі посів шосте місце з результатом 2,31 метра. Ці цифри — не просто статистика, а результат років наполегливої праці в рідному Кропивницькому навіть за умов воєнного часу.
Для новачків у легкій атлетиці історія Дорощука — живий приклад того, як звичайний хлопець з регіональної спортшколи стає лідером світового рейтингу. Для досвідчених уболівальників і фахівців — це розповідь про еволюцію техніки Фосбері-флоп, ментальну стійкість і стратегічне планування кар’єри в умовах жорсткої конкуренції. Поруч із Ярославою Магучіх Олег формує нову хвилю українських зірок стрибків у висоту, яка привертає увагу всього світу.
Ранні роки: Кропивницький, перша тренерка та спалах таланту
У Кропивницькому, місті з давніми спортивними традиціями, маленький Олег вперше опинився на легкоатлетичній доріжці СДЮСШОР № 2. Перша тренерка Галина Михайлюкова одразу помітила в підлітку не просто добру координацію, а справжню жагу дізнатися, «наскільки високо я зможу стрибнути». Ця фраза стала для нього життєвим кредо. Уже в юнацькі роки Дорощук вражав природною вибуховою силою ніг і здатністю швидко опановувати складні елементи техніки.
У 10-му класі хлопець стрімко виріс — до 2 метрів у 17 років. Високий зріст дав антропометричну перевагу: довгі ноги та руки дозволяють ефективніше використовувати енергію розбігу та перехід через планку. Водночас зріст приносив і побутові незручності — у транспорті, ліжку, навіть у звичайному автомобілі. Проте саме ця фізична особливість стала фундаментом майбутніх рекордів. Тренерка Михайлюкова не просто вчила техніці, а формувала характер: вміння працювати, коли болить, і не здаватися після невдалих спроб.
Юнацькі медалі та перші уроки дорослого спорту
2018 рік став проривним. На Юнацьких Олімпійських іграх у Буенос-Айресі 17-річний Дорощук здобув бронзу з результатом 2,14 метра. Того ж року в угорському Дьєрі він посів друге місце на чемпіонаті Європи серед юнаків — 2,13 метра. Наступного року в шведському Буросі срібло чемпіонату Європи серед юніорів (2,14 метра) та перемога на Балканських іграх у Стамбулі з новим рекордом області 2,18 метра закріпили репутацію одного з найперспективніших юнаків Європи.
Перехід до дорослих змагань у 20 років виявився непростим. Тренер Геннадій Здітовецький, вихованець знаменитої бердичівської легкоатлетичної школи, спочатку не підтримував ранній перехід — вважав, що спортсмен має «вистрибатися» на юнацькому рівні. Проте Дорощук наполягав. Перші старти у дорослому пелотоні показали: техніка ще сира, ментально юнак не завжди готовий до тиску. Саме ці уроки стали основою майбутнього зростання.
Прорив 2022–2024: від четвертого місця в Мюнхені до Олімпіади в Парижі
2022 рік приніс перше серйозне визнання на дорослому рівні: четверте місце на чемпіонаті Європи в Мюнхені з результатом 2,23 метра та золото чемпіонату України. На чемпіонаті світу в Юджині американець показав 2,25 метра у кваліфікації — новий особистий рекорд на той момент. 2023-й додав срібло чемпіонату Європи серед молоді в Еспоо та вихід у фінал світової першості в Будапешті.
Справжній прорив стався 2024 року. Спочатку бронза чемпіонату Європи в Римі — 2,26 метра. Потім на Олімпійських іграх у Парижі шосте місце з новим особистим рекордом 2,31 метра. Саме на паризькій арені Дорощук зрозумів: він може конкурувати з найкращими світу. Четверте місце на чемпіонаті світу в приміщенні в Глазго (2,24 метра) стало ще одним кроком до вершини. Кожен старт додавав упевненості та розуміння, що головний суперник — це власні сумніви та недосконала техніка.
2025–2026: золото Європи, особистий рекорд та історична перемога на чемпіонаті світу
Березень 2025 року в нідерландському Апелдорні став тріумфальним. Дорощук виграв чемпіонат Європи в приміщенні з новим особистим рекордом 2,34 метра. Це був не просто медальний стрибок — це був стрибок, у якому все зійшлося: ідеальний розбіг, потужний поштовх, чисте перекидання через планку. Того ж року на етапах Діамантової ліги він регулярно потрапляв на п’єдестал: срібло в Римі, золото в Брюсселі, бронза в Польщі.
Але найяскравіша сторінка написана 21 березня 2026 року в Торуні. У фіналі чемпіонату світу в приміщенні Дорощук з першої спроби подолав 2,30 метра. Мексиканець Ерік Портілло теж узяв цю висоту, але лише з третьої спроби. За правилами кращої спроби золото дісталося українцю. Це стало першою в історії перемогою українського чоловічого стрибка у висоту на чемпіонатах світу в приміщенні. Бронзу розділили ямаєць Реймонд Річардс та південнокореєць У Сан Хьок.
Олег Дорощук став першим українцем в історії, хто піднявся на найвищу сходинку п’єдесталу чемпіонату світу в приміщенні зі стрибків у висоту. Це досягнення назавжди увійде в літопис української легкої атлетики.
Техніка, фізичні дані та секрети підготовки
Стрибки у висоту — це поєднання швидкості розбігу, вибухової сили ніг, гнучкості та точності. Сучасні атлети майже всі використовують техніку Фосбері-флоп: дугоподібний розбіг, поштовх ближньою до планки ногою, поворот спиною до планки в польоті та м’яке приземлення на спину в поролон. Дорощук ідеально вписується в цю модель: його зріст 205 сантиметрів та довгі кінцівки дають відмінний важіль при переході через планку.
Тренування в Кропивницькому проходять на стадіоні «Зірка» з покриттям Mondo та сучасному залі. Навіть узимку 2025–2026 років, коли були перебої з електрикою та опаленням, Дорощук не припиняв роботу. Разом із тренером Здітовецьким вони постійно вдосконалюють техніку: кут постановки ноги, роботу рук, положення центру мас. Головний акцент — на якості, а не на кількості спроб. «Ще жоден мій стрибок не був ідеальним», — зізнається спортсмен. Саме це прагнення до досконалості дозволяє йому прогресувати навіть після великих перемог.
Особистість за планкою: характер, хобі та мрії
За спортивною маскою — звичайний 24-річний хлопець, який любить рибалити на Дніпрі з друзями, захоплюється автомобілями та мріє про багатоденні рибальські вилазки, коли дозволить час. Він чесно зізнається, що іноді лінується, але саме боротьба з цією рисою робить його сильнішим. Суевір’їв та ритуалів у нього немає — перед стрибком він зосереджується лише на точці відштовхування.
Після перемоги в Торуні Дорощук не змінився як людина, але з’явилися нові цілі. Він мріє потрапити до «клубу 2,40 метра» та побити рекорд України — 2,42 метра, встановлений Богданом Бондаренком. Світовий рекорд Хав’єра Сотомайора 2,45 метра, на його думку, теж може бути перевершений, якщо з’явиться новий феномен, подібний до Армана Дюплантіса в стрибках з жердиною. Після завершення кар’єри хоче знайти справу, яка запалюватиме так само сильно, як стрибки у висоту, — можливо, пов’язану з автомобілями.
Місячна стипендія від рідного міста зросла з 400 до майже 9 тисяч гривень. Спонсор Puma супроводжує його з 2019 року. Пропозицій змінити громадянство не надходило, та й Дорощук ніколи не розглядав таку можливість — він вірний Україні.
Вплив на українську легку атлетику та погляд у майбутнє
Українська школа стрибків у висоту завжди славилася сильними тренерами та системою підготовки. Імена Богдана Бондаренка та Ярослави Магучіх уже стали легендарними. Дорощук органічно вписався в цю плеяду. Його золото в Торуні — не лише особисте досягнення, а й сигнал: українські стрибуни у висоту можуть домінувати на найвищому рівні навіть у найскладніших умовах.
Майбутнє обіцяє нові баталії. Дорощук планує виступити на чемпіонаті України в липні 2026-го для відбору на європейську першість у Бірмінгемі. Він хоче ще раз покращити особистий рекорд просто неба та поборотися з найкращими світу, включаючи легендарного Мутаза Баршима. Кожен новий сезон — це чергова можливість довести, що межі можливого для нього значно вищі за 2,34 метра.
Цікаві факти про Олега Дорощука
- Стрімке зростання — у 10-му класі Олег за короткий час додав майже 20 сантиметрів і до 17 років сягнув 2 метрів. Саме цей період став переломним для його спортивної кар’єри.
- Історичне золото — 21 березня 2026 року в Торуні Дорощук став першим українцем в історії, хто виграв чемпіонат світу в приміщенні зі стрибків у висоту. До нього українці перемагали лише на відкритому повітрі.
- Особистий рекорд — 2,34 метра в приміщенні (Апелдорн, 2025) та 2,31 метра просто неба (Париж-2024). Різниця між зимовим та літнім рекордом усього 3 сантиметри — рідкісний показник стабільності.
- Тренерська династія — нинішній наставник Геннадій Здітовецький — вихованець легендарної бердичівської школи, яка дала українській легкій атлетиці десятки сильних фахівців.
- Мрія про 2,40 — Дорощук відкрито говорить про бажання увійти до «клубу 2,40 метра» та побити рекорд України Богдана Бондаренка — 2,42 метра.
- Воєнні реалії — навіть узимку 2025–2026 років, коли в залі не було опалення та стабільної електрики, спортсмен продовжував повноцінні тренування в Кропивницькому.
- Прості радощі — у вільний час Олег любить рибалити на Дніпрі з друзями та мріє про багатоденні автомобільні подорожі, які поки що відкладаються через щільний графік змагань.
Олег Дорощук продовжує писати свою історію. Кожна нова висота, яку він долає, — це не лише спортивний результат, а й доказ того, що український спорт має потужне серце, сильні руки та незламний дух.
