Жінка, чиє ім’я майже сорок років асоціюється з коридорами Капітолія, завершує політичну кар’єру, яка змінила уявлення про роль жінки в американському Конгресі. Ненсі Пелосі стала першою жінкою на посаді спікера Палати представників і двічі очолювала цю палату — у 2007–2011 та 2019–2023 роках. У листопаді 2025 року вона оголосила, що не балотуватиметься на 21-й термін, а її повноваження завершаться на початку 2027 року.
За роки в Конгресі вона провела країну через фінансову кризу 2008 року, ухвалення реформи охорони здоров’я, два імпічменти президента Дональда Трампа та штурм Капітолія 6 січня 2021 року. Її політична біографія — це історія про наполегливість, вміння рахувати голоси до останнього і здатність тримати фракцію єдиною навіть у найскладніші моменти.
Дитинство в родині балтиморського мера
Ненсі Патрісія Д’Алесандро народилася 26 березня 1940 року в Балтиморі, штат Меріленд, у родині з глибоким політичним корінням. Її батько, Томас Д’Алесандро-молодший, обіймав посаду мера Балтимора і раніше засідав у Палаті представників від Демократичної партії. Мати, Аннунціата, активно займалася партійною роботою та допомагала родинам іммігрантів отримувати підтримку від міської влади.
Дім Д’Алесандро фактично слугував політичним офісом: батько вів прийом виборців просто на кухні, а маленька Ненсі змалку спостерігала, як вирішуються питання роботи, житла та соціальної допомоги. Цей досвід сформував її розуміння політики не як абстрактної теорії, а як щоденної роботи з конкретними людьми. Пізніше вона закінчила Трініті-коледж у Вашингтоні, де здобула ступінь з політичних наук.
Сім’я та переїзд до Сан-Франциско
У 1963 році вона вийшла заміж за Пола Пелосі, підприємця й венчурного інвестора, і подружжя переїхало до Сан-Франциско. Там вони виховали п’ятеро дітей, а Ненсі Пелосі понад два десятиліття будувала кар’єру партійного організатора, перш ніж вийти на федеральний рівень політики. Саме родинне подвір’я в Сан-Франциско та мережа зв’язків, вибудована через роботу в місцевій демократичній організації, стали трампліном для її першої виборчої кампанії.
Політичне хрещення відбулося у 1987 році, коли вона перемогла на довиборах до Палати представників після смерті чинної представниці округу Сали Барнс. Відтоді округ Сан-Франциско жодного разу не обирав іншого кандидата — Пелосі перемагала на кожних виборах упродовж майже сорока років.
Перший термін на посаді спікера: 2007–2011 роки
Після перемоги демократів на проміжних виборах 2006 року Пелосі стала першою жінкою в історії США, яка очолила Палату представників. На цій посаді вона провела через Конгрес пакет заходів для подолання наслідків фінансової кризи 2008 року та стала однією з ключових архітекторок ухвалення закону про доступне медичне страхування — Affordable Care Act, більш відомого як Obamacare.
Пелосі славилася вмінням “рахувати голоси” — тобто заздалегідь точно знати, скільки конгресменів підтримають той чи інший законопроєкт, і працювати з кожним депутатом окремо, аби забезпечити потрібну більшість. Колеги неодноразово відзначали, що вона майже ніколи не виносила законопроєкт на голосування, якщо не була впевнена в результаті.
Цікаві факти про Ненсі Пелосі
- Вона стала першою жінкою-спікером Палати представників за понад двохсотлітню історію Конгресу США.
- Пелосі очолювала Палату представників двічі — рекорд, який до неї востаннє повторював політик ще у ХХ столітті.
- Її батько й брат обіймали посаду мера Балтимора — рідкісний випадок наступності в американській міській політиці.
- У 2019 році вона отримала світову увагу за жест, коли розірвала копію промови президента Трампа одразу після його виступу перед Конгресом.
- Наприкінці кар’єри її статки, за оцінками фінансових видань, перевищували 230 мільйонів доларів, значна частина яких пов’язана з інвестиційною діяльністю чоловіка.
Роки в опозиції та повернення на вершину
Після втрати демократами більшості у 2010 році Пелосі залишилася лідеркою меншості й продовжувала визначати стратегію партії в Палаті представників. У 2019 році, після перемоги демократів на проміжних виборах під час першого президентського терміну Трампа, вона вдруге стала спікеркою — цього разу в ролі досвідченого політика, який мав справу з президентом, що відкрито називав її “некомпетентною”.
Другий термін на посаді ознаменувався загостренням протистояння з Білим домом: два імпічменти президента Трампа, конфлікти навколо фінансування уряду та символічний момент, коли Пелосі під час прямої трансляції розірвала аркуші його щорічної промови. Ворожість між політиками сягнула нового рівня після подій 6 січня 2021 року, коли прибічники Трампа увірвалися до будівлі Капітолія, а частина натовпу прямо шукала кабінет спікерки.
Напад на Пола Пелосі та його наслідки
У жовтні 2022 року чоловік Ненсі Пелосі, Пол, зазнав жорстокого нападу зловмисника з молотком, який проник до їхнього будинку в Сан-Франциско, шукаючи саме конгресвумен. Ця подія стала однією з найтривожніших ілюстрацій того, наскільки гострою може бути ворожість у сучасній американській політиці, і викликала хвилю обговорень щодо безпеки публічних осіб та їхніх родин.
Попри пережите потрясіння, Пелосі продовжила публічну діяльність, а її чоловік поступово відновився після серйозних травм. Ця історія часто згадується як приклад того, наскільки особисте життя політиків може опинитися під загрозою через високий рівень політичної поляризації.
Передача керівництва та останні роки в Конгресі
У 2022 році, після втрати демократами більшості, Пелосі оголосила, що залишає партійне керівництво, передавши естафету конгресмену Гакіму Джефрісу з Нью-Йорка. Вона, однак, залишилася рядовою представницею округу і продовжувала впливати на політичні процеси, зокрема активно підтримуючи кампанію з ухвалення каліфорнійської Пропозиції 50 — ініціативи щодо перекроєння виборчих округів на користь демократів напередодні проміжних виборів 2026 року.
Саме після переконливої перемоги цієї ініціативи, яку підтримали 63 відсотки виборців, Пелосі оголосила про завершення політичної кар’єри. У шестихвилинному відеозверненні до мешканців Сан-Франциско вона подякувала місту за довіру і повідомила, що не балотуватиметься на новий термін, хоча повноваження триватимуть до січня 2027 року.
| Період | Посада або подія | Значення |
|---|---|---|
| 1987 | Обрання до Палати представників | Початок федеральної політичної кар’єри від округу Сан-Франциско |
| 2007–2011 | Перший термін на посаді спікерки | Перша жінка-спікер в історії США, ухвалення реформи охорони здоров’я |
| 2019–2023 | Другий термін на посаді спікерки | Два імпічменти президента, події 6 січня 2021 року |
| 2022 | Передача партійного лідерства | Естафету прийняв конгресмен Гакім Джефріс |
| Листопад 2025 | Оголошення про завершення кар’єри | Відмова від участі у виборах 2026 року, завершення повноважень у січні 2027 |
Джерела даних: CNN, CBS News.
Реакція політичного середовища на відставку
Новина про завершення кар’єри Пелосі викликала широкий відгук у Демократичній партії. Колишній президент Барак Обама подякував їй за підтримку реформи охорони здоров’я, а лідер меншості Гакім Джефріс назвав її “легендарною постаттю” американської політики. Водночас реакція з боку президента Трампа була різко негативною — він публічно охарактеризував її відставку як “чудову новину для Америки”, повторивши звинувачення, які висловлював упродовж усього періоду їхнього протистояння.
Політичні аналітики зазначають, що місце Пелосі в окрузі Сан-Франциско вважається безумовно демократичним незалежно від того, хто стане її наступником, тож основна інтрига виборів 2026 року розгортається довкола боротьби між прогресивним і поміркованим крилами Демократичної партії за право балотуватися на цю посаду.
Спадщина та вплив на американську політику
Незалежно від політичних поглядів, більшість оглядачів визнають, що Ненсі Пелосі змінила уявлення про можливості жінки на найвищих щаблях американської законодавчої влади. Її вважають однією з найефективніших спікерок в історії Палати представників завдяки здатності утримувати дисципліну голосування у фракції та домагатися ухвалення складних законопроєктів навіть за мінімальної більшості.
Для тих, хто цікавиться американською політичною системою, її кар’єра є показовим прикладом того, як довготривала присутність в одному виборчому окрузі та вміння вибудовувати особисті стосунки з колегами можуть перетворитися на реальний важіль впливу на державному рівні. Після завершення терміну повноважень у січні 2027 року її наступник у Сан-Франциско отримає округ із однією з найпотужніших політичних мереж підтримки в країні, вибудованою за майже чотири десятиліття роботи.
