Історія норми та її вплив на український футбол
У 2004 році Федерація футболу України запровадила обмеження на легіонерів у вищому дивізіоні. Спочатку дозволяли вісім іноземців на полі за умови трьох українців. Через три сезони ліміт посилили до семи легіонерів, і ця норма діяла до завершення минулого сезону.
Прихильники правила сподівалися на зростання кількості та якості українських гравців, а також на покращення результатів національної збірної. Однак за 22 роки Україна лише раз пробилася на чемпіонат світу. Інші спроби кваліфікації завершилися невдачею.
Розподіл клубів та альтернативні пропозиції
Команди в УПЛ розділилися на дві групи. Одні, як «Шахтар», частіше купували іноземців для швидкого результату. Інші, зокрема «Динамо», робили ставку на власну академію та доморощених талантів.
У 2012 році пропонували замінити ліміт на вимогу щодо кількості вихованців клубних академій у заявці. Така ідея передбачала мінімум вісім гравців, які провели 36 місяців у структурі клубу до 21 року. Реформа не набула чинності.
Перед сезоном-2026/27 обговорюють нову зміну: клуби зможуть випускати вісім легіонерів, але восьмий має мати паспорт країни ЄС. Це повертає ситуацію до початкових восьми іноземців і трьох українців на полі.
Експерти вважають, що акцент на клубних вихованцях незалежно від громадянства стимулював би розвиток академій і знизив штучні ціни на українських гравців. Водночас поточний ліміт часто лише підвищує зарплати досвідченим футболістам без помітного прогресу для збірної.
