Кирило Андрійович Молчанов народився 19 вересня 1987 року в Києві. У 2010 році він закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка за спеціальністю політологія і одразу занурився в український медійний та аналітичний простір. До початку повномасштабного вторгнення Росії він обіймав посаду заступника директора Українського інституту аналізу та менеджменту політики, регулярно коментував події на телеканалах, пов’язаних з Віктором Медведчуком, і входив до неформальної групи підтримки «ОПЗЖ».
Після 24 лютого 2022 року його траєкторія кардинально змінилася: Молчанов виїхав до Росії, де став одним із найактивніших українських облич у пропагандистських студіях. Протягом 2023 року він 35 разів виходив у прямий ефір ток-шоу Володимира Соловйова, виправдовував агресію, поширював фейки про Україну та брав участь у проєктах «Другая Украина» і «Голос Європи».
У квітні 2025 року СБУ спільно з польськими правоохоронцями затримала його в Польщі під час спецоперації — це був перший випадок екстрадиції російського агента за запитом України з початку великої війни. Станом на липень 2026 року справа Кирила Молчанова розглядається в Солом’янському районному суді Києва в напівзакритому режимі. Йому інкримінують ч. 3 ст. 436-2 та ч. 6 ст. 111-1 Кримінального кодексу України — виправдання збройної агресії РФ та колабораційну діяльність.
Ранні роки та освіта
Київ 1980–1990-х років формував покоління, яке виросло вже в незалежній Україні, але ще застало радянські інституції. Кирило Молчанов належав саме до цієї когорти. Після школи він обрав політичну науку — напрям, що давав доступ до коментаторських студій і аналітичних центрів.
У 2010 році диплом політолога Київського національного університету імені Тараса Шевченка відкрив двері до перших професійних кроків. Молодий фахівець швидко опинився в колі людей, які займалися піаром та експертними оцінками для різних політичних сил. Паралельно з коментаторською роботою він обійняв посаду заступника директора Українського інституту аналізу та менеджменту політики — структури, експерти якої часто виступали на підтримку певних політиків і партій.
Саме в цей період Молчанов почав регулярно з’являтися в ефірах проросійських телеканалів. Його коментарі відрізнялися жорсткою критикою прозахідного курсу України, акцентом на «роз’єднаність» українців за мовною, історичною та релігійною ознаками та тезами про те, що Євросоюз поступово позбавить країну суверенітету. У 2019 році видання Detector Media внесло його до списку так званої «групи підтримки» Віктора Медведчука та партії «ОПЗЖ».
Робота в медіа-пулі Медведчука та піар-діяльність
До 2022 року Молчанов був помітною фігурою на майданчиках 112, NewsOne та ZIK. Він не просто коментував новини — він виступав як «політичний експерт», чиї оцінки часто збігалися з лінією власників цих каналів. Паралельно займався піаром окремих політиків: Євгенія Мураєва, Вадима Рабіновича, Сергія Тарути, Романа Безсмертного.
У 2019 році він активно просував тезу про те, що «Народний фронт» та БПП через ЦВК нібито намагаються дискредитувати вибори. Такі заяви лунали в період, коли проросійські сили шукали способи вплинути на суспільну думку.
Його діяльність у цей період добре ілюструє, як працювала система «експертного» супроводу певних політичних проєктів в Україні. Аналітичні центри та коментатори створювали видимість незалежної думки, хоча насправді часто виконували конкретні піар-завдання.
Поворот після 24 лютого 2022 року
Повномасштабне вторгнення Росії стало для багатьох українськи медійників і аналітиків моментом вибору. Кирило Молчанов обрав шлях виїзду до Росії. Там він швидко інтегрувався в інформаційну машину Кремля.
Російські ЗМІ почали подавати його як «правозахисника», який нібито інформує Європу про порушення прав людини в Україні. Насправді ж Молчанов займався прямо протилежним: виправдовував агресію, поширював наративи про «переслідування православних» в Україні, називав президента Зеленського «вершником апокаліпсиса» та радив українцям виїжджати з країни.
Особливо активно він працював у проєктах Віктора Медведчука, що залишилися в Росії після заборони каналів в Україні. Йшлося про «Другая Украина» та «Голос Європи». Саме Молчанов пізніше оприлюднив список з дванадцяти осіб, які працювали на ці структури в Москві, готуючи антиукраїнський контент для Telegram-каналів, YouTube та зарубіжних майданчиків.
Пропаганда на російському телебаченні та гібридні операції
35 прямих ефірів у ток-шоу Володимира Соловйова протягом 2023 року — це не просто цифра. Це системна робота в одному з найпотужніших інструментів російської державної пропаганди. Соловйовські студії формували картину світу для мільйонів росіян і тих, хто дивився російське ТБ за кордоном.
Паралельно Молчанов брав участь в організації вуличних акцій у країнах ЄС проти міжнародної підтримки України. Через Telegram-канали він закликав до згортання допомоги Києву. За даними правоохоронців, він також репостив чат-боти російських спецслужб, призначені для збору розвідувальної інформації про Збройні сили України.
СБУ пізніше заявило, що Молчанов працював одночасно на дві російські спецслужби — ФСБ та Службу зовнішньої розвідки РФ. Його завдання включали дискредитацію України на міжнародній арені та розхитування ситуації в країнах-партнерах.
Затримання, екстрадиція та судовий процес у 2025–2026 роках
У березні–квітні 2025 року СБУ та Служба зовнішньої розвідки України спільно з польськими колегами провели операцію в Польщі. Молчанова затримали після того, як він отримав лист із Німеччини з пропозицією приїхати за премією та грантом за «системну роботу у сфері захисту прав людини». Це був класичний прийом для виведення фігуранта з Росії.
Екстрадиція стала першою такою операцією з початку повномасштабної війни. Молчанова доставили до київського СІЗО. Вже у квітні 2025 року він почав давати свідчення, які, за словами слідства, допомогли розкрити ширше коло осіб, залучених до проросійських проєктів.
У жовтні 2025 року обвинувальний акт скерували до суду. Станом на квітень 2026 року Солом’янський районний суд Києва почав розгляд справи по суті. Суд вирішив слухати її в напівзакритому режимі: спочатку досліджувати письмові докази без журналістів і публіки, а потім допитувати обвинуваченого у відкритому засіданні. Свідків у справі немає. Молчанов залишається під вартою без права застави.
Цікаві факти про Кирила Молчанова
- Народився 19 вересня 1987 року в Києві — у місті, яке згодом став активно дискредитувати в російських студіях.
- Закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка за спеціальністю політологія у 2010 році і одразу почав працювати в аналітичних структурах.
- Був заступником директора Українського інституту аналізу та менеджменту політики — організації, експерти якої часто піарили певних політиків.
- Протягом 2023 року 35 разів виходив у прямий ефір ток-шоу Володимира Соловйова — один з найвищих показників серед українських «гостей» російського ТБ.
- Сам оприлюднив список з дванадцяти осіб, які працювали на Віктора Медведчука в Москві під брендом «Другая Украина».
- Має паспорти України та Росії — факт, який СБУ оприлюднила після затримання.
- Став першим російським агентом, екстрадованим в Україну за запитом СБУ з початку повномасштабної війни.
- У 2026 році судовий процес над ним триває в напівзакритому режимі в Солом’янському районному суді Києва.
Таблиця: Ключові етапи діяльності Кирила Молчанова
| Період | Основна діяльність | Ключові характеристики |
| 2010–2019 | Політолог, заступник директора УІАМП | Коментарі в українських медіа, піар окремих політиків, критика прозахідного курсу |
| 2019–2022 | «Політичний експерт» медіа-пулу Медведчука | Виступи на 112, NewsOne, ZIK; тези про «втрату суверенітету» України в ЄС |
| 2022–2025 | Пропагандист у Росії | 35 ефірів у Соловйова, участь у «Другая Украина», організація акцій у ЄС, робота з російськими спецслужбами |
| 2025–2026 | Обвинувачений у державній зраді | Затриманий у Польщі, екстрадований, справа в суді Києва, перебування в СІЗО |
Згідно з матеріалами BBC News Україна та даними слідства, оприлюдненими СБУ, діяльність Молчанова після 2022 року носила системний характер і була спрямована проти інтересів України.
Його справа продовжує розгортатися. Кожен новий етап судового процесу додає деталей про те, як саме працювала одна з ланок російської гібридної машини на українському ґрунті. Ця історія залишається відкритою — і для правосуддя, і для суспільного розуміння того, як і чому деякі українці опинилися по інший бік інформаційного фронту.
