Богдан Кротевич, відомий під позивним «Тавр», уособлює покоління українських воїнів, які перетворили особистий біль від втрати дому на силу, що тримає лінію оборони країни вже понад десять років. Від добровольця в батальйоні «Азов» 2014-го до підполковника і начальника штабу однієї з найбоєздатніших бригад Національної гвардії він пройшов шлях, сповнений вогню, полону та безкомпромісної правди. Його історія — це не лише хроніка боїв за Маріуполь і «Азовсталь», а й приклад того, як професійний військовий після звільнення зі служби перетворюється на голос реформ, що лунає крізь соціальні мережі та інтерв’ю.
Народжений у 1993 році в Ізмаїлі, але з дитинства пов’язаний із Кримом, Тавр став символом стійкості для тисяч українців. Він координував 86-денну оборону в оточенні, пережив російський полон і після обміну повернувся в стрій, щоб будувати сучасну бригаду. Сьогодні, у цивільному житті з лютого 2025-го, він продовжує впливати на суспільство через гостру критику системних проблем у армії, благодійність і відкриті розмови про те, що насправді відбувається на фронті.
Його шлях поєднує бойовий досвід, лідерські якості та мужність говорити те, що інші мовчать. Для початківців це натхнення почати свій шлях у війську чи волонтерстві, а для просунутих — глибокий аналіз помилок командування та уроки, які рятують життя.
Раннє життя: від кримського хлопця до майданівця
Богдан Олександрович Кротевич народився 26 березня 1993 року в Ізмаїлі на Одещині. Невдовзі родина переїхала до Сімферополя в Криму — там минуло його дитинство серед степових пагорбів і солоного морського вітру. З ранніх років він загартовував характер у спортивних залах: таеквон-до, бокс, змішані єдиноборства формували не лише м’язи, а й дисципліну, яка згодом стала основою військової кар’єри. Школа мистецтв у Сімферополі розвинула творчу жилку, а навчання на факультеті судноводіння Київського національного університету водного транспорту імені гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного (заочно) готувало до дорослого життя.
Усе змінилося в 2014-му. Анексія Криму росіянами вдарила по родині особисто — дім, де минули найкращі роки, опинився під окупацією. Тавр не став чекати: на четвертому курсі він уже стояв на Майдані в лавах Правого сектору під час Революції Гідності. Цей досвід став поворотним. Замість дипломатичних морських рейсів він обрав шлях захисту землі, яку любив. Переїзд родини, втрата Криму і бажання не допустити повторення трагедії в інших регіонах перетворили звичайного студента на добровольця.
Саме тоді, в лютому 2014-го, Богдан вступив до батальйону «Азов» рядовим стрільцем. Початок був суворим: від навчання в польових умовах до перших бойових виходів на Донбасі. Швидко став командиром відділення, потім взводу. Кожен крок кар’єри — це не подарунок долі, а результат щоденної праці, вивчення тактики і турботи про підлеглих.
Військова кар’єра в «Азові»: від рядового до начальника штабу
У лавах «Азову» Тавр швидко зростав. Участь в АТО/ООС, бої за Широкине, Світлодарську дугу, Мар’їнку та Красногорівку загартували його як тактика. До 2021 року він обійняв посаду начальника штабу — першого заступника командира полку. Координація операцій, планування, логістика — усе це лягло на його плечі. Коли полк переформатували в 12-ту бригаду спеціального призначення «Азов», Тавр став ключовою фігурою в комплектації підрозділів і підготовці бійців до сучасної війни.
Його стиль командування відрізнявся від класичного: акцент на ініціативі, технологіях і турботі про людей. Під час контрнаступу 2023 року на напрямках Велика Новосілка, Мала Токмачка та Серебрянського лісництва він безпосередньо керував діями. Бригада під його впливом стала взірцем ефективності — від дронів до координації з іншими підрозділами. У квітні 2024-го Богдан отримав звання підполковника, а в липні того ж року представляв Україну за кордоном: у Лондоні в Міжнародному інституті стратегічних досліджень і у Вашингтоні в Сенаті США, де лобіював підтримку для «Азову».
Паралельно Тавр заснував благодійний фонд AZOV.one, який став рятівним колом для бригади. Збір коштів, закупівля техніки, розіграш власного авто, що приніс 6,5 мільйона гривень, — усе це реальні приклади, як один командир мобілізував тисячі людей на підтримку фронту.
Оборона Маріуполя та полон: 86 днів у пеклі
Лютий 2022-го став випробуванням, що визначило долю. Під час облоги Маріуполя Тавр фактично керував штабом оборони як перший заступник. 28 березня він записав відеозвернення з закликом створити гуманітарний коридор для цивільних. 1 квітня з оточеної «Азовсталі» дав інтерв’ю, де розповів про гуманітарну катастрофу. 86 днів у підвалах заводу під постійними обстрілами — це не просто цифра. Це щоденна боротьба за кожну позицію, евакуацію поранених і збереження морального духу.
Після наказу припинити опір Тавр потрапив у російський полон. Чотири місяці в одиночній камері, допити, тиск — усе це він пройшов, зберігаючи гідність. Обмін 21 вересня 2022 року став одним із найбільших за весь час війни: 215 українських захисників повернулися додому. Для Богдана це не кінець, а новий початок. Він одразу повернувся в «Азов», тимчасово виконував обов’язки командира, а після повернення Дениса Прокопенка знову став начальником штабу.
Цей період показав його справжню сутність: навіть після полону він не шукав спокою, а взявся за відбудову бригади, підготовку нових бійців і боротьбу з системними вадами.
Критика керівництва: сміливість говорити правду
Після звільнення зі служби 26 лютого 2025 року Тавр не зник. Навпаки, його голос став ще голоснішим. Він відкрито критикував мікроменеджмент головнокомандувача Олександра Сирського, помилкові рішення, що призводять до зайвих втрат, і брехню в звітах. Заява до Державного бюро розслідувань щодо генерала Юрія Содоля за неадекватне керування під Маріуполем — це не емоції, а конкретні факти, підкріплені досвідом.
У численних інтерв’ю він розповідав про хаос у ЗСУ, необхідність реформ, перехід до сучасної доктрини і турботу про солдатів. Люди в армії, за його словами, часто «охрінівають» від того, що відбувається нагорі. Тавр попереджав про власну безпеку від СБУ, але продовжував говорити. Його позиція — не руйнування, а будівництво: армія має стати ефективнішою, щоб перемогти.
Ця сміливість зробила його не просто ветераном, а впливовою постаттю, яку слухають як початківці-військові, так і досвідчені командири.
Життя після служби: цивільний етап і нова місія
У 31 рік Тавр вперше по-справжньому занурився в цивільне життя. «Навчаюся платити за комуналку», — жартує він у розмовах. Зареєстрований як ФОП у Києві з основним видом діяльності — надання інформаційних послуг. Волонтерство, консультації в оборонній сфері, IT-проекти, публічні виступи — усе це заповнює дні.
Він продовжує підтримувати «Азов» через фонд, збирає на техніку і дрони. Активність у соцмережах — Instagram і Facebook — дозволяє ділитися думками з тисячами підписників. Постійні інтерв’ю допомагають суспільству розуміти реалії фронту без прикрас. Тавр не йде в політику, як дехто припускали, а залишається в військовому секторі, але вже зовні, як експерт і голос змін.
Його сестра Сандра, яка боролася за його звільнення з полону, залишається близькою підтримкою. Особисте життя Тавр тримає в тіні, але його відданість справі очевидна для всіх.
Цікаві факти
- Розіграш авто за 6,5 млн грн. У 2023 році Тавр розіграв власний автомобіль, щоб зібрати кошти для «Азову». Збір пройшов блискуче і став прикладом прозорого волонтерства.
- Міжнародний лобізм. У 2024-му він виступав у Британії та США, зустрічався з лордом Робертсоном і сенаторами, відстоюючи підтримку України на найвищому рівні.
- Премія УП 100. У 2024 році переміг у категорії «Захисники» — визнання від «Української правди» за внесок у оборону.
- Спортсмен і художник. Дитячі заняття мистецтвом і бойовими мистецтвами зробили його не лише воїном, а й людиною з широким світоглядом.
- Орден II ступеня в 2025-му. Навіть після звільнення отримав Орден Богдана Хмельницького II ступеня за мужність — визнання за весь шлях.
| Період | Посада та ключові події | Досягнення |
|---|---|---|
| 2014 | Рядовий стрілець «Азов» | Приєднання після анексії Криму, перші бої на Донбасі |
| 2021 | Начальник штабу полку «Азов» | Координація операцій, планування |
| 2022 (лютий–травень) | В.о. командира під час оборони Маріуполя | 86 днів «Азовсталі», полон, обмін 21 вересня |
| 2023–2025 | Начальник штабу 12-ї бригади «Азов» | Комплектація бригади, фонд AZOV.one, міжнародні поїздки |
| Лютий 2025 | Звільнення зі служби | Перехід у цивільне життя, публічна критика |
(Джерела: Вікіпедія, Українська правда)
Історія Тавра ще не завершена. Він продовжує надихати, критикувати і будувати майбутнє, де українська армія буде сильнішою. Кожен його крок — нагадування, що справжні лідери не зникають після форми, а знаходять нові способи служити країні.
