Катерина Гандзюк — херсонська громадська діячка, депутатка обласної та міської рад, радниця мера Херсона, яку 31 липня 2018 року облили сірчаною кислотою біля власного будинку. Вона прожила після нападу 96 днів і померла 4 листопада 2018-го від хімічних опіків і тромбозу. Її смерть стала однією з найгучніших справ про політичне насильство в новітній історії України та дала початок громадському руху «Хто замовив Катю Гандзюк?».
Слідство встановило, що напад був не випадковим хуліганством, а спланованою акцією залякування, замовленою тодішнім головою Херсонської обласної ради Владиславом Мангером. У червні 2023 року суд першої інстанції визнав Мангера та його радника Олексія Левіна винними й призначив їм по 10 років позбавлення волі, проте вирок досі не набрав законної сили — справа й далі розглядається в апеляції.
Хто така Катерина Гандзюк
Катерина Вікторівна Гандзюк народилася 17 червня 1985 року в Херсоні. Із 2002 по 2006 рік навчалася в Херсонському державному університеті, пізніше здобула освіту в Київському національному економічному університеті, а у 2016-му закінчила Національну академію державного управління при Президентові України. Громадською діяльністю почала займатися ще підлітком: у 2004 році брала участь у Помаранчевій революції, а згодом — і в Революції Гідності.
Кар’єра Гандзюк поєднувала журналістику, громадський активізм і державну службу. У 2012 році вона співзаснувала Агенцію громадянської журналістики «МОСТ» — видання, яке моніторило місцеву владу, державні закупівлі та витрати бюджету Херсонщини. У травні 2014 року її обрали депутаткою Херсонської міської ради за списком партії «Батьківщина», проте вже у вересні 2015-го вона вийшла з партії на знак підтримки мера Херсона, якого звинувачували в люстраційних порушеннях. Із листопада 2016 року Гандзюк виконувала обов’язки керівниці справами виконавчого комітету Херсонської міськради та була радницею міського голови.
Окремим напрямом її роботи стала протидія проросійському впливу на півдні України. Із 2016 року вона входила до волонтерської групи Itchy Trigger Finger Ukrainians, яка займалася патріотичною зовнішньою рекламою для мешканців окупованого Криму. Гандзюк відкрито критикувала організацію «Український вибір» Віктора Медведчука та публічно звинувачувала місцевих чиновників і правоохоронців у корупційних схемах — зокрема в незаконному вирубуванні Олешківських лісів.
Напад 31 липня 2018 року
Уранці 31 липня 2018 року, близько 8:30, невідомий чоловік підійшов до Катерини Гандзюк біля її будинку в Херсоні, коли вона йшла на роботу, і облив жінку близько літра концентрованої сірчаної кислоти. Речовина потрапила їй на спину, голову, руку та в очі. Опіки охопили від 30 до 40% тіла — джерела називають дещо різні цифри залежно від етапу медичного обстеження. Активістку в шоковому стані доставили до реанімації обласної лікарні, а вже 1 серпня перевезли до Києва під державну охорону через недовіру до херсонської поліції.
У столиці Гандзюк перенесла понад десять операцій — за іншими даними, до чотирнадцяти. Попри зусилля лікарів, 4 листопада 2018 року, через три місяці й чотири дні після нападу, вона померла у віці 33 років. Офіційною причиною смерті визначили поліорганну недостатність і хімічні опіки, ускладнені розривом тромбу.
Слідство спершу кваліфікувало інцидент як звичайне хуліганство за статтею 296 Кримінального кодексу України — рішення, яке одразу викликало обурення громадськості. Під тиском суспільного резонансу справу перекваліфікували на умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень із метою залякування, а після смерті активістки — на замах, а згодом на умисне вбивство з особливою жорстокістю, вчинене на замовлення.
Хто виконав і хто замовив злочин
Слідчі порівняно швидко встановили безпосередніх виконавців нападу. П’ятеро чоловіків — Сергій Торбін, Микита Грабчук, Володимир Васянович, В’ячеслав Вишневський і Віктор Горбунов — визнали провину та уклали угоду зі слідством. У 2019 році суд призначив їм покарання від трьох до шести з половиною років позбавлення волі: Торбін, який координував групу нападників, отримав 6 років 6 місяців, Грабчук — 6 років, Васянович і Вишневський — по 4 роки, Горбунов — 3 роки.
Значно довшим і складнішим виявився пошук замовників. Слідство встановило, що ініціатором нападу був Владислав Мангер — на той час голова Херсонської обласної ради, а організатором — його радник Олексій Левін. За версією прокуратури, конфлікт виник через публічні звинувачення Гандзюк на адресу керівництва облради у причетності до підпалу Олешківського лісу з метою приховати незаконні вирубки. 26 червня 2023 року Дніпровський районний суд Києва визнав обох винними та призначив кожному максимально можливе за відповідною статтею покарання — по 10 років позбавлення волі. Розгляд справи в суді першої інстанції тривав понад три роки.
Обидва засуджені оскаржили вирок, і з серпня 2023 року справу розглядає Київський апеляційний суд. Процес неодноразово затягувався: за час апеляційного провадження склад колегії суддів змінювався щонайменше чотири рази, востаннє — через вихід у відставку судді, який досяг граничного 65-річного віку. Улітку 2026 року громадська ініціатива «Хто замовив Катю Гандзюк?» публічно попередила, що справі загрожує закриття через закінчення строків давності, якщо апеляційний розгляд і надалі затягуватимуть захисники фігурантів. Родичі й соратники Гандзюк наполягають, що до організації нападу можуть бути причетні й інші посадовці, зокрема колишній голова Херсонської облдержадміністрації та його заступник, проте офіційних підозр їм не оголошували.
Нижче — узагальнена картина покарань, призначених у цій справі.
| Фігурант | Роль у злочині | Вирок | Статус |
|---|---|---|---|
| Сергій Торбін | Координатор групи нападників | 6 років 6 місяців | Набрав законної сили (2019) |
| Микита Грабчук | Безпосередній виконавець | 6 років | Набрав законної сили (2019) |
| Володимир Васянович | Співвиконавець | 4 роки | Набрав законної сили (2019) |
| В’ячеслав Вишневський | Співвиконавець | 4 роки | Набрав законної сили (2019) |
| Віктор Горбунов | Співучасник | 3 роки | Набрав законної сили (2019) |
| Олексій Левін | Організатор нападу | 10 років | Оскаржується в апеляції |
| Владислав Мангер | Замовник нападу | 10 років | Оскаржується в апеляції |
Джерела даних: «Українська правда», Суспільне Мовлення.
Суспільний резонанс і рух «Хто замовив Катю Гандзюк?»
Повільність і непослідовність слідства на початковому етапі викликали хвилю обурення в українському суспільстві. Так виник громадський рух «Хто замовив Катю Гандзюк?»: гасло з’являлося в дописах у соцмережах, на графіті, банерах на будинках і навіть на трибунах стадіонів по всій країні. Активісти й журналісти вимагали розслідувати не лише виконавців, а й тих, хто організував та профінансував напад.
Реакція не обмежилася Україною — про справу writали й висловлювалися міжнародні партнери, зокрема західні дипломатичні місії в Києві назвали напад жахливим злочином і закликали до незалежного розслідування. Після смерті активістки Українська школа політичних студій заснувала щорічну стипендію її імені — за громадянську позицію. У 2022 році, у межах політики дерусифікації топонімів, Київська міська рада перейменувала одну з вулиць столиці на вулицю Катерини Гандзюк. У Херсоні спробу перейменувати вулицю на її честь у 2019 році згодом скасував Верховний Суд.
Цікаві факти про справу Катерини Гандзюк
- Слідство тричі змінювало кваліфікацію злочину — від «хуліганства» до «умисного вбивства на замовлення», перш ніж справа набула остаточного правового формулювання.
- Один із перших запідозрених у нападі мав підтверджене алібі й був відпущений — справжніх виконавців встановили лише пізніше.
- У 2019 році знятий документальний фільм-розслідування про напад на Гандзюк, а слідчі СБУ згодом долучили до матеріалів справи й свідчення журналістів, які над ним працювали.
- Під час окупації Херсона 2022 року російські військові розграбували й пошкодили квартиру, де до вбивства мешкала активістка.
- Колегія суддів у справі Мангера та Левіна змінювалася щонайменше чотири рази за роки апеляційного провадження.
Що відомо станом на середину 2026 року
Апеляційний розгляд справи Мангера та Левіна триває вже понад два роки й досі не завершений. Адвокати обвинувачених неодноразово подавали клопотання, які, за оцінками громадських активістів, спрямовані на затягування процесу — аж до моменту, коли спливуть строки давності за відповідною статтею. Батько Катерини Гандзюк, Віктор Гандзюк, публічно наголошував, що вважає покараними далеко не всіх причетних до організації нападу. Ініціативна група «Хто замовив Катю Гандзюк?» продовжує стежити за ходом апеляції та регулярно інформує громадськість про нові ризики для справи — включно з черговою зміною суддівського складу навесні 2026 року.
Для родини, колег і всієї спільноти херсонських активістів справа Гандзюк давно вийшла за межі одного кримінального провадження. Вона стала показовим прикладом того, наскільки складно в Україні притягнути до відповідальності не виконавців, а замовників політично мотивованого насильства проти громадських діячів — і наскільки важливим для цього залишається постійний суспільний тиск.
