Після раннього вильоту Німеччини та Нідерландів на стадії плей-оф постало питання: чи не завелика квота для Європи у форматі з 48 командами? Автор пропонує переглянути структуру турніру, щоб зменшити елемент випадковості та зробити змагання справедливішим.
Досвід Іспанії-1982 як основа
На мундіалі 1982 року в Іспанії з 24 командами застосували дві групові стадії. Спочатку 6 груп по 4 команди, потім 12 кращих розбили на 4 групи по 3. Переможці цих груп виходили до півфіналу. Така схема дозволила провести епічні матчі, як Італія — Бразилія (3:2) та ФРН — Франція (3:3, 5:4 по пенальті), і визначила чемпіона без зайвих лотерей.
Для сучасного формату з 48 командами пропонується: 12 груп по 4 команди на першому етапі, топ-2 з кожної — 24 команди. Далі 8 груп по 3 команди, переможці яких виходять до чвертьфіналу. Команди зіграють по 8 матчів, як і зараз, але з меншою кількістю серій пенальті та більше можливостей для зіркових протистоянь у групах.
Така модель зменшить обережність у матчах на виліт і дозволить андердогам довести свою силу у рівних умовах. 48-командний формат уже дав шанс побачити сильні команди з нетрадиційних футбольних регіонів, а оптимізована структура зробить турнір ще цікавішим.