Чорнобильська АЕС уже понад чверть століття не виробляє жодного кіловата електроенергії. Останній енергоблок зупинили 15 грудня 2000 року, і з того часу станція повністю перейшла в режим зняття з експлуатації. Проте майданчик залишається живим інженерним комплексом, де щодня працюють сотні фахівців, ведуть моніторинг радіації, перевантажують відпрацьоване паливо і ремонтують пошкоджений Новий безпечний конфайнмент.
Станом на липень 2026 року жоден реактор не працює в режимі генерації. Основна діяльність зосереджена на безпечному зберіганні радіоактивних матеріалів, декомісії блоків №1–3 і відновленні герметичності арки після російського дрону 14 лютого 2025 року. Радіаційний фон на промисловому майданчику стабільний і не перевищує контрольних рівнів.
Державне спеціалізоване підприємство «Чорнобильська АЕС» разом із міжнародними партнерами продовжує програму, яку уряд України нещодавно продовжив до 2036 року. Саме ця робота, а не виробництво струму, визначає сучасне обличчя станції.
Історія зупинки: від аварії до остаточного закриття
Аварія 26 квітня 1986 року зруйнувала четвертий енергоблок. Блоки №1, 2 і 3 продовжували працювати ще довго. Другий зупинили після пожежі в машинному залі 1991 року, перший — у 1996-му, третій — за рішенням Кабінету Міністрів 15 грудня 2000 року. Відтоді ЧАЕС більше не віддає енергію в мережу.
Після зупинки почався тривалий процес підготовки до зняття з експлуатації. Спочатку вивезли свіже і відпрацьоване паливо, потім привели реакторні установки до стану «остаточно зупинені». Сьогодні блоки №1–3 перебувають на етапі остаточного закриття і консервації, який має завершитися до 2028 року. Далі настане період витримки до 2046-го, а повний демонтаж — до середини 2060-х.
Об’єкт «Укриття» над зруйнованим четвертим блоком отримав новий захист у вигляді арки Нового безпечного конфайнменту, яку зсунули на місце в листопаді 2016 року. Ця споруда вагою понад 36 тисяч тонн мала забезпечити безпеку на 100 років і дати можливість демонтувати нестабільні конструкції старого саркофага.
Сучасний статус майданчика у 2026 році
На промисловому майданчику ЧАЕС сьогодні працює понад 700 спеціалістів. Вони обслуговують системи вентиляції, радіаційного контролю, системи електропостачання та сховища відпрацьованого ядерного палива. СВЯП-1 (мокре сховище) поступово звільняють, а паливо перевантажують у сухе сховище СВЯП-2 — одне з найбільших у світі. Станом на кінець 2025 року перевезено близько чверті збірок, повний цикл триватиме ще близько десяти років.
У січні 2026 року станція кілька разів втрачала зовнішнє електропостачання через атаки на енергосистему. Резервні дизель-генератори спрацьовували миттєво, а живлення відновлювали протягом кількох годин. Радіаційний фон залишався в нормі. Такі епізоди лише підкреслюють, наскільки критичною залишається надійність інфраструктури навіть для зупиненої станції.
Програма зняття з експлуатації у липні 2026 року отримала продовження до 2036 року. Загальний обсяг фінансування — близько 50,8 млрд грн, з яких більшість піде з державного бюджету, а частина — з міжнародної допомоги. Це дозволяє планувати роботи з урахуванням наслідків війни і пошкоджень конфайнменту.
Новий безпечний конфайнмент після дрону 2025 року
14 лютого 2025 року російський дрон влучив у арку НБК. Утворилася дірка площею близько 15 м², а пожежа в ізоляційних шарах тривала кілька тижнів. Пожежники були змушені зробити додаткові отвори, щоб загасити тління. У результаті конфайнмент втратив повну герметичність і частину систем вентиляції.
Місія МАГАТЕ у листопаді 2025 року підтвердила: несучі конструкції та системи моніторингу вціліли, радіоактивних викидів не було. Однак основні функції — утримання радіоактивних речовин і можливість безпечного демонтажу — тимчасово втрачені. Експерти оцінюють вартість повного відновлення приблизно в 500 млн євро. Роботи вже розпочалися, і за планом повну функціональність мають повернути до 2030 року.
Поки що арку тимчасово закрили, щоб захистити від дощу і снігу. Антикорозійні покриття також потребують оновлення. Без цих заходів конструкція ризикує втратити проектний термін служби.
Радіаційна обстановка і щоденна робота
Радіаційний фон у місті Чорнобиль і на промисловому майданчику станом на 28 липня 2026 року коливається в межах 0,1–0,2 мкЗв/год — типових значеннях для зони відчуження. Автоматизовані системи моніторингу працюють безперервно. Пожежі в лісах зони, які трапляються майже щоліта, не призводять до підвищення радіації за межі норми, якщо їх швидко локалізують.
Фахівці станції щодня проходять дозиметричний контроль. Вони обслуговують не лише реакторні будівлі, а й системи водопостачання, каналізації, пожежогасіння. У лютому 2026 року бригади ЧАЕС навіть виїжджали допомагати відновлювати критичну інфраструктуру Києва після обстрілів — електрики, слюсарі та зварювальники працювали на об’єктах столиці.
Цікаві факти про сучасну ЧАЕС
- На майданчику зберігається близько 20 тисяч збірок відпрацьованого ядерного палива — це один із найбільших запасів RBMK-палива у світі.
- Новий безпечний конфайнмент важить більше, ніж Ейфелева вежа, і має висоту 108 метрів — під нього можна було б поставити Статую Свободи.
- Після дронової атаки 2025 року всередині арки тимчасово не працюють основні крани, які мали демонтувати старий саркофаг.
- У зоні відчуження діє понад 400 постів радіаційного моніторингу, частина з них онлайн і доступна всім охочим.
- Програма декомісії передбачає, що до 2065 року майданчик стане «бурою плямою» — територією з обмеженим використанням, але вже без активних ядерних об’єктів.
Етапи зняття з експлуатації: що відбувається зараз
Стратегія зняття з експлуатації ЧАЕС поділена на чотири чіткі етапи. Перший — вивезення палива — вже завершений. Другий — остаточне закриття і консервація блоків №1–3 — триває і має закінчитися 2028 року. Третій — витримка найбільш забрудненого обладнання — розтягнеться до 2046-го. Четвертий — повний демонтаж — планується на 2046–2064 роки.
Для четвертого блоку все складніше. Спочатку потрібно відновити НБК, потім демонтувати нестабільні конструкції старого «Укриття», витягнути паливовмісні матеріали і лише після цього перейти до остаточної консерва
Для четвертого блоку все складніше. Спочатку потрібно відновити НБК, потім демонтувати нестабільні конструкції старого «Укриття», витягнути паливовмісні матеріали і лише після цього перейти до остаточної консервації. Через пошкодження 2025 року цей графік зсунувся мінімум на три-чотири роки.
| Етап | Терміни | Основні роботи |
|---|---|---|
| Остаточне закриття і консервація | 2014–2028 | Видалення джерел випромінювання, консервація реакторів |
| Витримка | 2028–2046 | Природне зниження радіоактивності, контроль стану |
| Демонтаж | 2046–2064 | Розбирання обладнання, дезактивація будівель |
| Відновлення НБК | 2025–2030 | Ремонт герметичності, систем вентиляції та кранів |
Дані таблиці базуються на офіційних матеріалах ДСП «Чорнобильська АЕС» та рішеннях Кабінету Міністрів України.
Міжнародна підтримка і військові ризики
Європейський банк реконструкції та розвитку координує фінансування ремонту НБК. США оголосили про готовність виділити до 100 млн доларів, Норвегія — близько 9 млн євро. МАГАТЕ постійно тримає на майданчику своїх експертів. У квітні 2026 року на 40-річчя аварії станцію відвідали президент України, керівник МАГАТЕ та делегації країн-партнерів.
Водночас військові ризики не зникли. Дрони і ракети регулярно пролітають над зоною відчуження. У червні 2026 року удар прийшовся по будівлі приймання контейнерів Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива. Пожежу швидко погасили, радіаційний фон не змінився, але інцидент знову нагадав про вразливість ядерних об’єктів у зоні бойових дій.
Фахівці станції працюють у режимі підвищеної готовності. Вони регулярно тренуються діяти без зовнішнього електропостачання, мають запаси палива для дизелів і чіткі протоколи на випадок нових ударів. Саме ця щоденна дисципліна тримає ситуацію під контролем уже четвертий рік повномасштабної війни.
Чорнобильська АЕС сьогодні — це не музей аварії і не мертва станція. Це живий об’єкт ядерної безпеки, де кожен день роботи зменшує ризики для майбутніх поколінь. Поки арку ремонтують, паливо перевантажують, а датчики фіксують нормальні показники, питання «чи працює» має однозначну відповідь: як електростанція — ні, як форпост безпеки — так, і дуже напружено.
