Російський добровольчий корпус, відомий за абревіатурою РДК, — це бойовий підрозділ у складі українських Сил оборони, сформований переважно з громадян Росії, які свідомо стали на бік України у війні проти путінського режиму. Підпорядкований Головному управлінню розвідки Міністерства оборони України, він поєднує функції штурмової піхоти, диверсійно-розвідувальних груп та спеціальних операцій. З моменту офіційного створення у серпні 2022 року РДК пройшов шлях від невеликої групи ентузіастів до структурованого формування з власною технікою, включаючи танки, та здатністю проводити як фронтові бої, так і рейди на територію Росії.
Сьогодні, у 2026 році, корпус демонструє стійке зростання чисельності, вдосконалення тактики та технічної оснащеності. Його бійці беруть участь у боях на ключових напрямках в Україні та здійснюють операції за кордоном, змушуючи російське командування перекидати резерви. Політична складова РДК виходить за межі суто військової допомоги: підрозділ позиціонує себе як силу, що бореться за Україну та за право росіян на національну державу, відмінну від імперських і радянських моделей.
Командир Денис Капустін з позивним White Rex у лютому 2026 року підкреслив у розмові з журналістами, що РДК «наливається силою місяць від місяця, з року в рік», має власні танки та б’є власні рекорди за кількістю взятих полонених. Це не просто військова одиниця — це явище, що відображає глибокі тріщини всередині російського суспільства та влади.
Як народився Російський добровольчий корпус
Ідея створення підрозділу з росіян, готових воювати проти режиму Путіна на боці України, визріла одразу після початку повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року. Багато майбутніх бійців РДК ще з 2014 року брали участь у боях на Донбасі у складі українських добровольчих формувань, зокрема пов’язаних з «Азовом». Після ескалації війни частина російських націоналістів та опозиціонерів, які опинилися в еміграції або вже перебували в Україні, вирішила об’єднатися в окрему структуру.
Офіційно корпус сформували 22 серпня 2022 року як підрозділ ГУР МО України. На початковому етапі його прикріпили до 1-ї роти 98-го батальйону територіальної оборони «Азов» на Запорізько-Донецькому напрямку. Перші бійці проходили жорсткий відбір: поліграф, психологічні тести, двомісячний «Курс молодого бійця». Тільки після цього вони отримували контракти та ставали повноправними військовослужбовцями Збройних сил України.
З перших місяців РДК почав накопичувати бойовий досвід не лише на фронті, а й у тилу ворога. Це відрізняло його від багатьох інших підрозділів і закладало основу для майбутніх рейдів на російську територію.
Хто керує РДК та яке його ідеологічне обличчя
Командиром корпусу є Денис Капустін, відомий під позивним White Rex. Він переїхав до України ще у 2017 році та мав досвід участі в українських добровольчих формуваннях. Капустін поєднує військове керівництво з політичною візією: РДК, на його думку, відстоює не лише незалежність України, а й право росіян на власну національну державу, яка суперечить як радянській, так і імперській традиції.
Символіка підрозділу відображає цю подвійність. Поруч з українським прапором використовують історичні елементи російської опозиції — прапор Російської визвольної армії часів Другої світової, чорно-білий Андріївський прапор, а також власний прапор РДК з стилізованим вузлом Ларіонова на темно-синьому тлі. Гасла на кшталт «Слава Україні! Слава Русі!» та «Ми повернемо Батьківщину!» підкреслюють національно-визвольний характер руху.
Ідеологія РДК має виразний ультраправий відтінок, що відрізняє його від більш ліберального Легіону «Свобода Росії». Якщо останній наполягає на збереженні єдиної та неподільної Росії, то РДК відкритий до ідеї самовизначення національних республік і регіонів. Ця відмінність не заважає двом підрозділам іноді діяти спільно, як це було під час рейду на Бєлгородщину у травні 2023 року.
Структура, чисельність та повсякденне життя корпусу
РДК — це моторизована піхота з розвиненою системою підтримки. До його складу входять штурмові взводи, рота дронів, розвідувальна група, мінометний взвод, танкова група (з трофейними Т-80БВМ), Вільно-козачий загін та Карельський національний батальйон. Така різноманітність дозволяє гнучко діяти як у класичних штурмах, так і в диверсійних операціях.
Чисельність корпусу — інформація частково закрита. За відкритими оцінками, у лютому 2023 року там було близько 200 осіб, до березня 2024-го — понад 1200. У 2025–2026 роках підрозділ продовжує зростати завдяки набору колишніх вагнерівців, військовополонених (після ретельної перевірки) та емігрантів. Кожен кандидат проходить поліграф, медичні тести та співбесіди. Особливо прискіпливо перевіряють колишніх найманців «Вагнера» — їхній бойовий досвід цінують, але лояльність і здоров’я контролюють максимально жорстко.
Побут і традиції РДК мають майже орденський характер. Після першого бойового виходу боєць отримує чорний жетон з особистим номером. Загиблих ховають за особливим ритуалом: ніж загиблого закопують під дубом. Ці деталі створюють внутрішню культуру, яка відрізняє корпус від звичайних військових частин.
Бойовий шлях: від фронту до рейдів у Росію
РДК воював майже на всіх ключових ділянках: під Авдіївкою, на Запоріжжі, Лиманському та Сватівському напрямках, у боях за Вовчанськ 2024 року. Бійці брали участь у звільненні агрегатного заводу у Вовчанську разом з представниками ГУР.
Найгучнішими стали рейди на територію Росії. У травні 2023 року спільно з Легіоном «Свобода Росії» вони зайшли в Бєлгородську область, захопили село Козинка та просунулися в бік Грайворона. У березні 2024 року відбулася масштабніша операція в Бєлгородській та Курській областях — бійці контролювали село Тьоткіно, брали в полон російських строковиків (25 осіб за один епізод) та змусили російське командування перекидати резерви з українського фронту.
У 2026 році корпус продовжує такі операції, маючи на озброєнні власні танки та дрони. Капустін в інтерв’ю зазначив, що наступні транскордонні рейди будуть «на порядок масштабнішими, потужнішими та довшими». Кожен такий вихід не лише завдає військової шкоди, а й створює інформаційний резонанс усередині Росії, підриваючи пропагандистську картинку «стабільності».
| Дата | Регіон | Основні дії | Результат |
|---|---|---|---|
| Травень 2023 | Бєлгородська область | Спільний рейд з Легіоном «Свобода Росії» | Захоплення села Козинка, просування до Грайворона |
| Березень 2024 | Бєлгородська та Курська області | Масштабна операція, бої за Тьоткіно | Контроль над населеним пунктом, взяття полонених |
| 2024–2025 | Харківська область (Вовчанськ) | Участь у відбитті наступу та звільненні об’єктів | Знищення техніки та живої сили противника |
Дані про ключові операції базуються на відкритих повідомленнях ГУР МО України та матеріалах українських медіа.
РДК у 2026 році: «воскресіння» командира та нові горизонти
Наприкінці 2025 року російські джерела раптово повідомили про загибель Дениса Капустіна на Запорізькому напрямку. Це була частина спеціальної операції ГУР: смерть інсценували, щоб викрити російську агентурну мережу та зірвати плани замаху. На ліквідацію командира Росія виділила 500 тисяч доларів. У січні 2026 року Капустін з’явився живий і відрапортував про готовність продовжувати службу. Російські спецслужби знову оголосили його у розшук.
Цей епізод став символом того, наскільки РДК дратує Кремль. У 2026 році підрозділ вже не просто «група добровольців» — за словами самих бійців, це «повноцінна армія» з власною технікою, досвідченим командним складом та політичними амбіціями. Капустін openly говорить про плани підняти прапор РДК над кремлівськими стінами як про єдиний спосіб справді завершити війну.
Цікаві факти про РДК
- Після першого бойового завдання боєць отримує чорний жетон з особистим номером — це не просто нагорода, а частина внутрішньої «орденської» культури корпусу.
- Загиблих бійців ховають за давнім ритуалом: особистий ніж загиблого закопують під дубом як символ сили та пам’яті.
- РДК має власні танки Т-80БВМ, захоплені в російських військ, і активно використовує їх у бойових діях — про це командир згадував у 2026 році.
- Корпус встановлює власні рекорди за кількістю взятих у полон російських військових — це один з показників, яким особливо пишаються бійці.
- У 2026 році РДК продовжує набирати колишніх вагнерівців, які пройшли жорстку перевірку на лояльність та здоров’я; багато з них уже стали повноправними членами підрозділу.
- Інсценована «загибель» командира White Rex у 2025–2026 роках була частиною операції ГУР, яка коштувала Росії 500 тисяч доларів bounty та викрила агентурну мережу.
Російський добровольчий корпус — це не просто ще одна військова одиниця. Це дзеркало, у якому відображаються і мужність окремих людей, і глибокі тріщини російського суспільства, і складність сучасної війни, де ідеологія, тактика та людські долі переплітаються найнесподіванішим чином. У 2026 році РДК продовжує писати свою історію — вже не як невелика група ентузіастів, а як зріле формування з власним обличчям, технікою та баченням майбутнього.
