Палац Яблоновських-Бруницьких у селі Підгірці Стрийського району Львівської області постає справжнім кам’яним свідком епох, де французька витонченість заміської резиденції переплітається з галицькою магнатською розкішшю. Зведений у 1734 році як палац розваг, він пройшов шлях від мисливського замку XVII століття до елегантного маєтку з бібліотекою на понад тисячу томів, екзотичним дендропарком і підземними лабіринтами. Сьогодні, після десятиліть занепаду, приватні власники повертають йому колишній блиск, і кожен відвідувач може відчути подих історії просто на схилі пагорба над ставком.
Цей палац не просто архітектурна пам’ятка місцевого значення — це живий організм, що поєднує бароко, класицизм і історизм. Родина Яблоновських заклала фундамент комфорту та усамітнення, а Бруницькі додали крила, вежі й сучасні зручності XIX століття. Парк на 8 гектарів з рідкісними деревами, грабовою алеєю та ротондою доповнює атмосферу, роблячи місце ідеальним для спокійних прогулянок і глибокого занурення в минуле Галичини.
Відкритий для туристів з 2021 року, палац Яблоновських-Бруницьких приваблює не тільки любителів історії, а й тих, хто шукає автентичну красу без натовпу. Тут відновлені дах, вежі, стелі й окремі кімнати, а кошти від відвідувань ідуть виключно на подальшу реставрацію — щира приватна ініціатива, яка надихає.
Історія палацу від мисливського замку до магнатської резиденції
Ще в XVII столітті на цьому місці стояв мисливський замок, де полював і приймав гостей сам польський король Ян III Собеський. За легендою, за врятоване життя монарх подарував маєток шляхтичу Печару. Але справжній розквіт почався у 1734 році, коли новогрудський воєвода Юзеф Александр Яблоновський успадкував село від батька й вирішив звести тут нову резиденцію. Він обрав популярний у Франції стиль maison de plaisance — палац для розваг і усамітнення в сільській місцевості, де комфорт поєднувався з близькістю до природи Карпат.
Будівництво обійшлося в астрономічні 200 тисяч злотих. Архітектор на ім’я Бернард створив споруду, яка вражала: галерея портретів гетьманів, бібліотека з понад тисячею томів, винні погреби, фонтани, каскади й парк зі скульптурами античних богів. Яблоновський сам називав Підгірці «чудовим місцем», але згодом, одружившись вигідно, переніс основну резиденцію в Ляхівці й залишив цей палац напризволяще. З другої половини XVIII століття маєток часто змінював власників, аж поки в 1817 році його не викупив барон Юзеф Бруницький.
Родина Бруницьких дала палацу друге дихання. Вони впорядкували парк, де виросло майже 300 видів рідкісних дерев з усього світу, і перетворили маєток на зразкове сільське господарство з гуральнею, стайнями й корівниками. Саме за Бруницьких палац набув остаточного вигляду в 1895 році завдяки проєкту чернівецького архітектора Карла Адольфа Ромшторфера. Юліан-Мар’ян Бруницький, син Юзефа, особисто керував роботами, навіть виготовляв цеглу й забезпечив водопостачання та електрику.
Архітектурні особливості та інтер’єр палацу Яблоновських-Бруницьких
Палац розташований на схилі пагорба, що додає йому величі та мальовничості. Споруда поєднує елементи пізнього бароко, класицизму й історизму: симетричний фасад, дві (а за деякими описами — три) наріжні вежі, бордову цеглу й стрімкі черепичні дахи. Внутрішній двір з бастіонами й ровом нагадує про оборонне минуле, але загальна атмосфера — це чиста розкіш магнатської резиденції.
Інтер’єри за часів Бруницьких були продумані до дрібниць. Підвал ховав комори, винний льох, кухню з величезною піччю й навіть спеціальний ліфт для подачі страв. Перший поверх зустрічав вестибюлем, салоном, робочим кабінетом барона, будуаром, дитячою, ігровою кімнатою та ванною. Другий поверх відводився під родинні спальні та кімнати для гостей. Меблі в стилі бідермаєр, східні дивани, ренесансні крісла й воскові мініатюри створювали затишок, який зберігався до Першої світової війни.
Під час війни дах згорів, колекції постраждали, але основа вціліла. Сьогодні відновлені кімнати наповнюють антикварними речами, і прогулянка по них переносить у XIX століття — з відчуттям, ніби хтось щойно вийшов з салону.
Чарівний дендропарк і садиба навколо палацу
Парк площею понад 8 гектарів — це окрема перлина, закладена ще Яблоновським у XVIII столітті як пам’ятка садово-паркового мистецтва. Бруницькі розширили його до майже трьохсот видів дерев і чагарників, привезених з Європи та Азії. Сьогодні тут збереглася грабова алея, літня ротонда, ставок і легендарний п’ятистовбурний платан — дерево, яке вражає своєю силою й красою.
Садиба включала фільварки, стайні й навіть виноградники, чиї вина колись вихваляли поети. Підземні ходи, лабіринти й фонтани доповнювали атмосферу таємничості. Навіть зараз, коли парк частково занедбаний через роки бездоглядності, він манить тишею, шелестом листя й видами на палац з води.
Радянський період, занепад і відродження палацу Яблоновських-Бруницьких
Після 1939 року маєток пограбували, а родина Бруницьких втратила все. Один з нащадків, Яків, загинув у радянському таборі. Палац перетворили спочатку на школу-інтернат для дітей з вадами зору, потім на сільраду та управління рибгоспу. Дерева вирубували, інтер’єри руйнувалися, дах обвалювався, а на ньому росли триметрові дерева.
У 2014 році три родини з Львівщини викупили занедбану споруду з парком. Без державної допомоги вони взялися за реставрацію власними силами: укріпили стіни, відремонтували дах, стелі, вежі й тераси. Станом на 2026 рік відкриті окремі кімнати, інтер’єри частково відтворені, а палац став популярною локацією для екскурсій, фотосесій і подій. Кожна гривня від квитків іде на подальше відновлення — це справжній приклад любові до спадщини.
Легенди та таємниці, які огортають палац
Місцеві історії додають палацу містичного шарму. Одна з найяскравіших — про «Паню Заклєнту», дружину Яблоновського, яка нібито закохалася в козака під час подій Хмельниччини. За легендою, чоловік убив коханця, а жінка зникла в лісі. Тепер її привид у білому вбранні блукає коридорами вночі.
Інші перекази розповідають про таємну кімнату, яка з’являється й зникає, прокляття роду Бруницьких, через яке вони втратили спадкоємців, і навіть пошуки філософського каменя в підвалах. Підземні ходи й акваріум-стеля в одній із кімнат лише підживлюють фантазію.
Цікаві факти про палац Яблоновських-Бруницьких
- Вартість будівництва. Юзеф Яблоновський витратив 200 тисяч злотих — колосальну суму для XVIII століття, яка включала не тільки палац, а й стайні, парк і скульптури.
- Рідкісне дерево. У парку росте п’ятистовбурний платан — природне диво, яке вважають символом сили маєтку.
- Приватна реставрація. На відміну від багатьох пам’яток, палац відновлюють виключно три родини без бюджетних коштів, і це вже триває понад 10 років.
- Відкритий доступ. З 2021 року тут проводять екскурсії, а кошти йдуть прямо на роботи — унікальний приклад для України.
- Архітектурний мікс. Споруда поєднує три стилі: бароко Яблоновських, класицизм і історизм Бруницьких 1895 року.
Ці деталі роблять відвідування не просто прогулянкою, а справжньою подорожжю крізь століття, де кожен камінь розповідає свою історію.
Як відвідати палац Яблоновських-Бруницьких: практичні поради
Адреса проста — вулиця Стрийська, 2, село Підгірці, за 30–40 хвилин їзди від Львова чи Стрия. Найзручніше добиратися автівкою: з траси Львів–Моршин повернути в бік Підгірців. Громадським транспортом — автобусом до Стрия, а далі таксі або місцевий маршрут.
Екскурсії проводять за попередньою домовленістю, часто поєднуючи з прогулянкою парком. Беріть зручне взуття — територія велика, з пагорбами. Найкращий час — весна чи рання осінь, коли парк у всій красі. Фотосесії тут особливо атмосферні: вежі, алеї й відблиски на ставку створюють кадри, ніби з історичного фільму.
Не забудьте дізнатися про поточний розклад на сторінках у соцмережах — реставрація триває, і деякі зони можуть бути тимчасово закриті. Але навіть у такому вигляді палац вражає своєю автентичністю й теплом, яке дарують люди, що його рятують.
| Період | Ключова подія | Власники та зміни |
|---|---|---|
| XVII ст. | Мисливський замок | Король Ян III Собеський, подарунок Печару |
| 1734 р. | Будівництво палацу | Юзеф Александр Яблоновський, стиль maison de plaisance |
| 1817 р. | Перехід до Бруницьких | Барон Юзеф Бруницький, впорядкування парку |
| 1895 р. | Реконструкція | Юліан-Мар’ян Бруницький, арх. К. А. Ромшторфер |
| 1939–2014 рр. | Занепад | Радянська влада, школа-інтернат, руйнування |
| З 2014 р. | Відродження | Три приватні родини, відкриття для відвідувачів |
Джерела даних: Вікіпедія, місцеві історичні портали та travel-видання.
Палац Яблоновських-Бруницьких продовжує жити, змінюватися й приваблювати тих, хто цінує справжнє. Кожна прогулянка тут — це нагода доторкнутися до історії, яка не хоче зникати.
