Уряд України ухвалив нові рішення для посилення стійкості енергосистеми напередодні зими. Серед ключових ініціатив — створення Національного резерву автономної генерації та спрощення процедур будівництва енергетичної інфраструктури. Це допоможе оперативно реагувати на блекаути та атаки.
Нові рішення для підготовки до зими
За підсумками восьмого засідання координаційного центру 15 травня прем’єр-міністерка Юлія Свириденко повідомила про два оновлення планів стійкості. Головна мета — забезпечити українців теплом, водою та світлом вчасно.
Перша ініціатива передбачає Національний резерв автономної генерації. Йдеться про децентралізований запас мобільних електростанцій, когенераційних установок, котелень, трансформаторів та іншого обладнання. Воно забезпечить критичну інфраструктуру світлом, теплом і водою під час атак чи блекаутів. Ресурси накопичуватимуть за рахунок державних і місцевих бюджетів та міжнародної підтримки.
Друга новація — спрощення процедур будівництва, відновлення та модернізації об’єктів енергетичної та газової інфраструктури. Роботи проводитимуть за системою “проєктуй – будуй“. Будівництво можна починати паралельно з розробкою проєкту, а документацію та дозволи оформлювати після завершення. Такий механізм діє з кінця 2023 року для когенераційних установок, генераторів, котелень, систем зберігання енергії, об’єктів газосховищ, видобутку, ГТС та електромереж.
Стан енергосистеми та поради для українців
Минула зима стала найскладнішою через сильні морози та масовані атаки росіян. Економіка працювала на генераторах, бюджет недоотримав майже 12 мільярдів гривень через дефіцит електроенергії. Росіяни змінили тактику на “випалену землю”: обстрілюють усі шари інфраструктури регіону за регіоном — ТЕЦ, підстанції, газорозподіл, газосховища та видобуток.
Аналітикиня Марія Цатурян зазначила: “Вона полягає в тому, що вони ‘відшматовують’ від енергосистеми регіон за регіоном, обстрілюючи в ньому усі шари енергетичної інфраструктури, які є в цьому регіоні — ТЕЦ, підстанції операторів систем розподілу, інфраструктуру розподілу газу. Таку тактику росіяни суміщають із ударами по теплових і гідроелектростанціях, високовольтних підстанціях та атаками на газосховища та газовидобуток”.
Експерт Геннадій Рябцев радить індивідуальну підготовку:
- ізоляція вікон і дверей;
- малопотужні електронагрівачі;
- запас питної води;
- біотуалет на критичний випадок.
Він наголосив: “Потрібно скласти свій проєкт: як забезпечити себе електроенергією, теплом, водою. Знаю особисто два будинки, де вже впроваджено когенераційні установки”. Державних програм може не вистачити, тож автономні рішення — ключові.
У Києві Дарницька ТЕЦ сильно пошкоджена, але придатна для ремонту. На відновлення потрібно 600–700 мільйонів євро та до 3 років. Експерт Юрій Корольчук підтвердив початок робіт. Володимир Омельченко оцінив: “Усі ТЕЦ неможливо буде за такий стислий термін відновити. Там, де можна відремонтувати теплову частину ТЕЦ, потрібно це зробити. Наприклад, на Дарницькій, ТЕЦ-6, ТЕЦ-5. Але на тій же Дарницькій ТЕЦ не зможуть відновити більше 30%. Тому потрібно займатися заміщенням вибулих потужностей”. План стійкості для столиці коштує 30 мільярдів гривень. Виділили 1,25 мільярда на резервне теплопостачання, ще понад 9 мільярдів — до сезону. Фінансування — порівну від міста та держави.
