Тимур Маратович Бекмансуров — ім’я, яке назавжди увійшло в історію як символ однієї з найжорстокіших атак на освітній заклад у сучасній Росії. 18-річний першокурсник юридичного факультету Пермського державного національного дослідницького університету 20 вересня 2021 року здійснив масовий розстріл у кампусі. Шестеро людей загинули, ще близько чотирьох десятків отримали поранення різного ступеня тяжкості.
Судовий процес завершився вироком, якого раніше в Росії не виносили за подібні злочини: довічне позбавлення волі. Бекмансуров став першим росіянином, засудженим до такого покарання саме за напад на університет. Справа містить деталі планування, яке тривало місяцями, повне визнання вини та складну дискусію про осудність, відповідальність і наслідки для суспільства.
Сьогодні, через майже п’ять років, ця історія продовжує впливати на обговорення безпеки в навчальних закладах, доступу до зброї та підтримки психічного здоров’я молоді. Вона розкриває як особисту трагедію конкретної родини та вишу, так і системні питання, з якими стикається суспільство після подібних подій.
Біографічний шлях: від Глазова до Пермі
Тимур Бекмансуров народився 8 березня 2003 року в місті Глазов Удмуртської Республіки. Батьки розлучилися, коли хлопцю було близько шести років. Батько мав досвід служби в міліції, пізніше — контрактну службу в армії з участю в конфліктах за кордоном. Після розлучення мати з сином переїхала до Пермі. У школі Тимур вважався здібним учнем, але в підлітковому віці почав демонструвати певні особливості поведінки та інтереси, які пізніше стали предметом аналізу під час слідства.
У вересні 2021 року він вступив на перший курс юридичного факультету ПГНІУ за спеціальністю, пов’язаною із судовою експертизою. До університету він провчився лише кілька днів. Родичі та знайомі описували його як замкнену людину, яка не мала широкого кола друзів у новому середовищі. Батьки не проживали разом, мати працювала бухгалтером. Саме в цей період, за матеріалами слідства, у нього сформувався намір здійснити масове вбивство.
Місяці планування та відкладений пост у соцмережі
Згідно з матеріалами суду, задум виник не пізніше березня 2021 року — в день його 18-річчя. Спочатку Бекмансуров розглядав як ціль колишню школу, але згодом обрав університет через більшу кількість людей у кампусі. Він придбав легально мисливську помпову рушницю турецького виробництва Huglu Atrox Tactic 12 калібру, а також патрони з картеччю, призначені для полювання на великого звіра — це мало збільшити уражальну силу.
Підготовка включала вивчення публікацій та відео про попередні масові вбивства. Бекмансуров аналізував помилки інших нападників, щоб уникнути їх у своєму плані. За день до події він створив відкладений пост у «ВКонтакте». У ньому висловлював багаторічну ненависть до людей, називав задумане «мрією» та підкреслював, що діє сам, без зв’язку з будь-якими організаціями, не сповідуючи релігійних чи політичних мотивів. Пост супроводжувався фото в шоломі з рушницею та набої.
20 вересня 2021 року: точна хронологія подій
Близько 11:27 Бекмансуров під’їхав таксі до кампусу, вийшов із великою сумкою та рушницею. Він був одягнений у чорне, з військовим шоломом та маскою. Перші постріли пролунали біля входу до корпусу №8 — по автомобілях та людях, які перебували поруч. Охоронець на КПП отримав поранення, але вижив.
Нападник зайшов усередину будівлі, продовжив стрілянину в холах та переходах між корпусами. Загалом пролунало 37 пострілів. Шестеро людей загинули: студенти Ксенія Самченко, Катерина Шакірова, Ярослав Арамелєв, Олександра Мохова, випускниця Анна Айгельдіна та лікар-ендоскопіст Маргарита Енгаус, яка прийшла до університету з онуком. Деяких жертв нападник добив пострілами в голову. Близько 41 особи отримали поранення, частина з них — під час спроби врятуватися, стрибаючи з вікон.
О 11:35 у холі корпусу №6 молодший лейтенант ДПС Костянтин Калінін знешкодив нападника, поранивши його. Бекмансуров чинив опір і вистрілив у бік поліцейського. Постраждалим надали першу допомогу на місці, нападника доставили до лікарні.
Поранення нападника, інвалідність та психіатрична експертиза
У лікарні через ускладнення (тромбоз) лікарям довелося ампутувати ліву ногу Бекмансурову. Пізніше йому встановили третю групу інвалідності безстроково. Комплексна психолого-психіатрична експертиза визнала його осудним: він міг усвідомлювати характер і суспільну небезпеку своїх дій. Було діагностовано шизоїдне розлад особистості, але це не стало підставою для неосудності. Бекмансуров не перебував на обліку як нарко- чи психічно хворий.
Судовий процес: повне визнання та структура покарання
Суд над Бекмансуровим розпочався 5 вересня 2022 року в Пермському крайовому суді та тривав кілька місяців. Обвинувачений повністю визнав вину, активно сприяв слідству, відмовився від адвоката на певних етапах. У останньому слові висловив каяття та просив не призначати довічне ув’язнення, посилаючись на молодий вік, інвалідність і співпрацю.
Суд врахував пом’якшувальні обставини: визнання вини, сприяння слідству, наявність хронічних захворювань та інвалідності. Обтяжувальною стала наявність зброї та спосіб вчинення злочину. 28 грудня 2022 року Бекмансурову призначили довічне позбавлення волі з відбуванням перших трьох років у тюрмі, а решти — в колонії особого режиму. Додатково суд зобов’язав виплатити потерпілим та родичам загиблих компенсацію моральної шкоди на загальну суму близько 25 мільйонів рублів, а також відшкодувати збитки університету та власникам пошкоджених автомобілів.
Апеляційна та касаційна інстанції, включно з Верховним судом РФ у травні 2024 року, залишили вирок без змін.
Реальне виконання компенсацій та поточний статус засудженого
Станом на 2025–2026 роки Бекмансуров відбуває першу частину покарання в одній із тюрем Челябінської області. Після завершення трирічного терміну в тюрмі його планують етапувати до колонії особого режиму «Білий лебідь» у Солікамську Пермського краю. У тюремний період можливості працювати обмежені, тому основне джерело доходу — пенсія по інвалідності.
Компенсації, призначені судом, виплачуються вкрай повільно. Потерпілі та родичі загиблих отримали лише незначні суми — часто по кілька тисяч рублів. Мати засудженого на початковому етапі передавала невеликі кошти, проте повне відшкодування залишається невиконаним. Деякі потерпілі у 2025 році зазначали, що не розраховують на суттєві виплати найближчим часом.
Суспільний резонанс та практичні зміни в системі безпеки
Трагедія спричинила день жалоби в Пермському краї, переведення навчання в низці закладів на дистанційну форму. Університет та інші освітні установи посилили заходи безпеки: контроль доступу, системи оповіщення, співпрацю з правоохоронцями. У 2024 році на території ПГНІУ відкрили невелику каплицю на згадку про загиблих, хоча це рішення викликало дискусії серед студентів і співробітників.
Подія стала частиною ширшої хвилі обговорень після стрілянини в казанській школі навесні 2021 року. Влада посилила вимоги до отримання дозволів на зброю, підвищила вік для окремих категорій та посилила контроль за продажем. Університети по всій країні почали активніше впроваджувати програми психологічної підтримки студентів та моніторинг тривожних сигналів у поведінці молоді.
Цікаві факти про справу Тимура Бекмансурова
- Перший довічний вирок за університетську атаку. До Бекмансурова в Росії ніхто не отримував довічного ув’язнення саме за масовий розстріл у вищому навчальному закладі — це стало юридичним прецедентом.
- Детальне вивчення помилок інших. За матеріалами суду, нападник свідомо аналізував дії попередніх масових вбивць через інтернет-джерела та відеоінструкції, щоб уникнути їхніх прорахунків.
- Легальна зброя та боєприпаси. Рушницю та патрони з картеччю для великого звіра придбали на законних підставах до посилення правил після попередніх інцидентів.
- Осудність попри діагноз. Експертиза виявила шизоїдне розлад особистості, однак визнала Бекмансурова повністю осудним і здатним відповідати за дії.
- Компенсації vs реальність. Суд призначив понад 25 мільйонів рублів, але станом на 2025–2026 роки потерпілі отримали лише символічні суми з пенсії засудженого та невеликої допомоги від родини.
- Структура покарання. Перші три роки — у тюрмі (Челябінська область), потім — колонія особого режиму «Білий лебідь» у Солікамську, де довічно засуджені мають право на оплачувану працю.
- Апеляції не допомогли. Верховний суд РФ у травні 2024 року остаточно підтвердив вирок, відхиливши спроби перегляду через нібито проблеми з психікою.
Найважливішим уроком справи залишається необхідність раннього виявлення тривожних сигналів у поведінці молоді та створення ефективних систем психологічної допомоги в навчальних закладах — до того, як ненависть переростає в планування насильства.
Справа Бекмансурова показує, як поєднання особистої озлобленості, доступу до легальної зброї та недостатньої уваги до внутрішнього стану людини може призвести до катастрофи. Сьогодні виші та школи в Росії та за її межами впроваджують додаткові протоколи безпеки та програми ментального здоров’я саме тому, що подібні трагедії більше не повинні повторюватися. Кожне нове покоління студентів має право приходити до університету за знаннями, а не ставати жертвою чужої ненависті.
