У січні 2025 року Дональд Трамп склав присягу вдруге — уже як 47-й президент. Для українського читача ярлик «45 президент США» відтоді працює інакше: це не архівна біографія, а ключ до людини, яка знову визначає обсяг американської зброї, розвідданих і політичного прикриття для Києва. Старі схеми «друг чи ворог» після 2022 року вже не тримають карту.
За 2025–2026 роки змінилася й сама рамка альянсу. На саміті в Гаазі союзники погодилися підняти витрати на оборону до 5% ВВП до 2035-го. Водночас Вашингтон скорочував присутність у Європі й перекладав основний рахунок за допомогу Україні на європейські бюджети. За різними оцінками, саміт НАТО в Анкарі влітку 2026-го показав і напругу, і поступку: дозвіл Україні виробляти перехоплювачі Patriot.
Я вважаю: розбиратися треба не зі слоганом «Америка передусім», а з конкретними рішеннями. Нижче — чеклист фактів, без якого легко сплутати жест підтримки з політичною угодою.
Розшифровка одним реченням. 45-й президент США — Дональд Джон Трамп, який обіймав посаду з 20 січня 2017-го до 20 січня 2021-го і повернувся до Білого дому 20 січня 2025-го вже як 47-й глава держави.
Чеклистом варто користуватись перед будь-якою розмовою про «позицію Вашингтона»: коли з’являється нова заява про перемир’я, затримку пакету чи саміт із Москвою. Пункти нижче — умови, які можна перевірити датою, сумою чи текстом рішення. Якщо кілька з них не збігаються з чутками, чутки відкладають.
Хто він і як дійшов до влади?
Трамп народився 14 червня 1946 року в Квінзі, Нью-Йорк, у родині забудовника Фреда Трампа. До Білого дому він не проходив ні виборної посади, ні військової кар’єри: керував сімейним бізнесом, готелями, казино, полями для гольфу й багато сезонів вів шоу The Apprentice. Саме ця біографія задала стиль правління — через угоду, публічний тиск і особистий канал, а не через довгу партійну драбину.
Кандидатом він оголосив себе 16 червня 2015-го. 8 листопада 2016-го виграв колегію виборників 309 проти 226 у Гілларі Клінтон, хоча програв народне голосування приблизно на 2,8 мільйона бюлетенів. 20 січня 2017-го став 45-м президентом. За даними Miller Center, це був перший президент новітньої доби без попереднього державного чи військового керівного досвіду — і п’ятий в історії США, хто переміг у колегії, поступившись у народному голосуванні.

Спосіб управління відрізняється від класичної вашингтонської машини. Рішення часто йдуть через виконавчі укази, телевізійний тиск і двосторонню «угоду», а не через повільне вибудовування коаліції в Конгресі. Це дає швидкість — і ламає звичні гарантії для союзників, які звикли до передбачуваного календаря допомоги.
Які були головні рішення першого президентського терміну?
Перший термін тримався на внутрішній економіці й перегляді міжнародних угод. Для читача в Україні важливо не перелік указів, а те, який тип держави він намагався побудувати: менш зв’язану багатосторонніми режимами, більш торговельно-жорстку й готову міняти союзників місцями з конкурентами, якщо так вигідніше в конкретній угоді.
- Перевірити закон про податкову реформу від 22 грудня 2017-го: корпоративну ставку знижено з 35% до 21%.
- Зафіксувати вихід із Паризької кліматичної угоди (оголошення 2017-го, юридичний ефект у листопаді 2020-го) і припинення участі США в ядерній угоді з Іраном у травні 2018-го.
- Відзначити визнання Єрусалима столицею Ізраїлю 6 грудня 2017-го та підписання Abraham Accords у 2020-му.
- Переконатися, що НАФТА замінено угодою USMCA: підпис лідерів — 30 листопада 2018-го, імплементаційний закон — 29 січня 2020-го.
- Не плутати риторику про НАТО з фактом тиску на норму 2% ВВП: саме цей важіль став основою пізнішої вимоги 5%.
Пропуск цих пунктів перетворює портрет на карикатуру «ізоляціоніста» або «яструба». Він виходив з угод, які вважав невигідними, і водночас нарощував військовий бюджет, бив ракетами по Сирії у 2017-му й переукладав північноамериканську торгівлю. Без цієї подвійності незрозуміло, чому союзник може отримати і зброю, і рахунок.
| Дата | Рішення | Що змінює для світу |
|---|---|---|
| 20.01.2017 | Інавгурація як 45-й президент | Старт курсу «America First» |
| 22.12.2017 | Податковий закон | Нижча корпоративна ставка, ставка на внутрішнє виробництво |
| 06.12.2017 | Єрусалим як столиця Ізраїлю | Злам старого близькосхідного консенсусу |
| травень 2018 | Вихід із ядерної угоди з Іраном | Повернення санкцій, інша логіка стримування |
| липень–вересень 2018 | Мита проти Китаю | Відкритий торговельний конфлікт двох економік |
| 20.01.2025 | Повернення до посади як 47-й | Повторний вихід із Паризької угоди й ВООЗ |
Як він виглядав у ставленні до України?
Тут найчастіше ламається логіка. У 2017–2018 роках адміністрація зробила те, чого попередня уникала: дозволила летальну зброю, зокрема протитанкові Javelin. Конгрес збільшував пакети допомоги. Водночас сам президент публічно хвалив Володимира Путіна, підозріво дивився на Київ через історію Пола Манафорта й теорію про «українське втручання» у вибори 2016-го — теорію, яку розвідка США вважала хибною.
- Підтвердити дозвіл на Javelin: політичне рішення наприкінці 2017-го, схвалення Держдепартаменту щодо продажу — у березні 2018-го.
- Перевірити замороження близько 391 мільйона доларів військової допомоги влітку 2019-го й зняття блокування 11 вересня 2019-го.
- Зіставити це з телефонною розмовою 25 липня 2019-го, де прозвучало прохання «зробити послугу» щодо розслідувань.
- Окремо зафіксувати перший імпічмент у Палаті представників у грудні 2019-го і виправдання в Сенаті.
Без цих дат легко купити поширену помилку. Ззовні вона виглядає так: «він дав Україні Javelin, отже, був однозначним союзником». Закінчується це сліпою вірою в автоматичне продовження пакетів. Правильно читати зв’язку: зброя йшла часто через тиск Конгресу й апарату нацбезпеки, а особистий канал президента щодо Києва лишався умовним і політичним.
Важливо. Допомога 2017–2020 років і пауза 2019-го — не взаємовиключні факти. Для України це означає: рішення Вашингтона треба перевіряти двічі — за законом Конгресу і за особистою готовністю президента його виконувати.
Що змінилося в американській геополітиці за його правління?
Геополітика першого терміну — це не відступ США зі світу, а зміна ціни входу. Китай отримав мита: у липні 2018-го 25% на перші близько 34 мільярдів доларів імпорту, далі хвилі на сотні мільярдів. Пекін відповів ударом по американському агроекспорту. Євросоюз опинився між вимогою платити за власну оборону й ризиком торговельних обмежень. Росія лишилася під санкціями за Крим і Донбас, але в риториці Білого дому звучала як потенційний партнер для «угоди».

Роль США він бачить як силу, що продає безпеку й технології, а не як постійного донора порядку. НАТО для нього — клуб, членство в якому треба «заробляти» внеском. Це не автоматичний розрив альянсу, але це інший договір: гарантія стає предметом торгу, а не фоновою константою.
Чому його другий термін став можливим так швидко?
Повернення 5 листопада 2024-го багатьом здалося сюрпризом лише тому, що вони дивилися на судові заголовки, а не на карту штатів. За різними оцінками, Трамп виграв і колегію (312 проти 226 у Камали Гарріс), і народне голосування — приблизно 49,8% проти 48,3%. Перевернув Arizona, Georgia, Michigan, Nevada, Pennsylvania і Wisconsin. 20 січня 2025-го склав присягу вдруге: другий випадок непідрядних термінів після Гровера Клівленда в XIX столітті.
- Перевірити, чи є перемога і в колегії, і в народному голосуванні — так, на відміну від 2016-го.
- Відділити програму 2024–2025 років від ностальгії за першим терміном: акцент на кордоні, митах, тиску на союзників і «швидкому закінченні війн».
- Зафіксувати, що республіканці тоді контролювали і Сенат, що зменшило внутрішній гальмівний механізм.
Закономірність тут сильніша за несподіванку. Частина виборців купила обіцянку менших зовнішніх витрат після років великої допомоги Україні й інфляційного шоку. Хто ігнорує цей мотив, знову чекає «іншого Трампа» і дивується, коли рахунок за оборону Європи виставляють Європі.
Що варто знати українцям про його позицію на сьогодні?
Станом на вересень 2026-го лінія така: війну він називає справою, яку треба закрити угодою; головний платник підтримки має бути Європа; США можуть продавати зброю й ділитися розвідданими, але не зобов’язані тримати попередній обсяг грантів. Після різкої зустрічі із Зеленським у лютому 2025-го були паузи в допомозі й розвідданих. Далі — змішаний сигнал: ліцензія на виробництво Patriot, візити спецпредставників і до Москви, і до Києва, розмови про перемир’я без чіткої формули кордонів.
- Дивитися не на тон заяви, а на канал поставки: грант, продаж Європі для подальшої передачі чи ліцензія на виробництво в Україні.
- Перевіряти, чи лишаються в силі контракти попередньої адміністрації — частина з них розтягнута до 2028-го.
- Окремо читати плани щодо американських бригад у Європі: скорочення 2025–2026 років змінює не лише символіку, а час реакції НАТО.
- Не плутати тиск на 5% витрат союзників із гарантією статті 5: перше він вимагає жорстко, друге трактує як зобов’язання, яке треба «заслуговувати».
Якщо кілька пунктів «не виконано» — немає підтвердженого каналу поставки, немає ясності щодо розвідданих, немає позиції щодо лінії фронту, — план Києва не можна будувати на слові «підтримка». Треба запасний європейський контур і власне виробництво. Я дивлюся на це як на логістику: війна тягнеться не лише через відсутність снарядів, а через розрив між політичним жестом і графіком відвантаження.
Практичне правило просте. 45-й президент США — це політик угоди. Для України цінність Вашингтона вимірюється не компліментом на камеру, а тим, чи йде перехоплювач, радар і дозвіл бити вглиб у конкретний квартал. Критерій вибору очікувань: якщо рішення можна підписати як контракт, воно реальніше за промову.
Застереження чесне. Цей текст фіксує рішення й відкриті лінії станом на вересень 2026-го. Особистий канал президента змінюється швидше, ніж закон Конгресу. Жодна колонка не замінює перевірку останнього пакету, тексту саміту й голосування в палатах.