Віктор Розовий: шлях коміка, воїна та людини, яка встала після найважчого удару
Віктор Розовий народився 9 жовтня 1989 року у Львові. Він став одним із найяскравіших представників сучасного українського гумору, переможцем «Ліги сміху» у складі команди «Загорецька Людмила Степанівна», а з початку повномасштабного вторгнення — військовослужбовцем 3-ї окремої штурмової бригади ЗСУ. Його історія поєднує сміх на сцені, жорстку реальність війни, важке поранення голови та складний шлях відновлення.Wikipedia
Віктор Розовий — це приклад того, як людина може поєднувати творчість із обов’язком, гумор із мужністю. Його шлях показує, як сценічний образ еволюціонує в реального захисника, а поранення стає не кінцем, а новою сторінкою з акцентом на відновлення та відвертість.
Львівський мікрорайон Рясне-2 став місцем, де формувався характер Віктора. Дитинство і юність проходили в атмосфері, де гумор допомагав долати буденні виклики. Він навчався в Національному університеті «Львівська політехніка». Саме там почалася його кар’єра в КВК — спочатку за збірну університету, потім у команді «Метр сімдесят».Wikipedia
Після розпаду попередньої команди Віктор разом зі Святославом Антіповим створив «Загорецька Людмила Степанівна». Назва походить від реальної людини — працівниці студентського гуртожитку. Команда складалася з трьох ключових учасників: Віктора, Святослава та Дмитра Гояна. Їхній стиль — нестандартний, іронічний, з львівським колоритом і гострими спостереженнями за життям.Wikipedia
У 2017 році «Загорецька Людмила Степанівна» перемогла в третьому сезоні «Ліги сміху» на «1+1», а в 2018-му здобула літній кубок. Глядачі запам’ятали їх за яскравими номерами, фірмовими фразами та здатністю знаходити смішне в повсякденному. Паралельно Віктор розвивав YouTube-канал разом з Антіповим, де вони експериментували з гумором.
Війна, служба та поранення
Повномасштабне вторгнення Росії 24 лютого 2022 року кардинально змінило життя Віктора. Він одним із перших записався добровольцем у полк «Азов», який пізніше реорганізували в 3-ю окрему штурмову бригаду ЗСУ. Служив снайпером, брав участь у боях під Бахмутом та на інших гарячих напрямках.Suspilne
21 березня 2024 року під час бойового завдання в селі Орлівка під Авдіївкою сталася трагедія. За метр від окопу, де перебував Віктор, розірвалася 120-міліметрова міна. Уламок пробив шолом і пошкодив праву та частково ліву півкулі мозку. Він провів тривалий час у комі, переніс операції, включно з установкою титанової пластини в череп.Suspilne
Наслідки були серйозними: геміпарез (слабкість лівої частини тіла), спастичність м’язів, порушення зорово-просторової координації. Лікарі спочатку давали мало шансів, але Віктор почав відновлення. У 2025 році він уже демонстрував перші самостійні кроки з ортезами та паличкою, жартуючи над собою, щоб підтримувати дух.
Реабілітація, книга та повернення до життя
Реабілітація Віктора Розового — це не лише фізичні вправи, а й внутрішня робота. Він відкрито розповідав про труднощі, панічні атаки в минулому та нові виклики. У 2025–2026 роках вийшла його книга «Я у таборі F» від видавництва Adaptation Books. Це відверта історія служби, поранення, побратимів і відновлення — з гумором, без прикрас.Adaptationbooks
Книга стала способом поділитися досвідом. Віктор підписував примірники для передзамовників і продовжував мотивувати інших ветеранів. Він повернувся на сцену «Ліги сміху» як модератор або гість, показуючи, що гумор допомагає переживати біль.
Особисте життя: кохання, кризи та нові сторінки
Віктор був у стосунках з Ольгою Мерзлікіною понад 13 років. Вони одружилися в березні 2024 року, буквально за кілька днів до поранення. Шлюб тривав недовго — у 2025 році пара оголосила про розлучення. Причини стали темою публічних обговорень: Ольга згадувала зради, Віктор — складнощі шлюбу під час війни та після поранення.Unian
Після розлучення Віктор почав нові стосунки. Він представив дівчину Яну-Катерину зі Львова. Життя триває, і Віктор не приховує емоцій, говорячи про помилки та уроки.
Цікаві факти
- Віктор грав у футбол і був пов’язаний з ультрас «Карпат» у молоді роки.
- Команда «Загорецька Людмила Степанівна» мала лише трьох основних учасників, що робило їхній стиль особливо згуртованим.
- Під час служби він висвітлював події на офіційному YouTube-каналі бригади.
- Після поранення Віктор жартував про «залізо в голові» після операції з титановою пластиною.
- Він відкрито говорив про три зради в минулих стосунках, підкреслюючи відсутність виправдань, але контекст війни.
Вплив і спадщина
Віктор Розовий став символом стійкості для багатьох українців. Його шлях від сценічного коміка до воїна, а потім до людини, яка вчиться ходити заново, надихає. Він поєднує гумор із чесністю про війну, реабілітацію та особисті кризи.
Його історія нагадує, що життя може змінитися за секунду, але сила духу дозволяє піднятися. Віктор продовжує відновлення, пише, жартує та підтримує побратимів. У 2026 році він залишається активним у соцмережах, ділиться прогресом і планами.
Його приклад показує, як гумор може бути зброєю, а відновлення — постійним процесом. Віктор Розовий — не просто комік чи ветеран. Це людина, яка проходить свій шлях із відвертістю, що рідко зустрічається.
