Одна група «Шахедів» у сучасних атаках на Україну зазвичай становить від 20 до 50 дронів-камікадзе, хоча точна кількість сильно варіюється залежно від тактики, запасів і мети. У невеликих нальотах росіяни часто запускають 5–10 одиниць, щоб перевірити ППО або створити психологічний тиск, тоді як масовані хвилі сягають 100–400 і більше дронів за одну ніч. Станом на 2026 рік середній розмір оперативної групи зріс порівняно з 2023-м, коли типова хвиля налічувала лише 5–7 «Шахедів».
Така еволюція пояснюється нарощуванням виробництва на заводах в Татарстані та активним використанням дешевих декоїв типу «Гербера». Повітряні Сили ЗСУ фіксують, що росіяни тепер формують групи не як хаотичний потік, а як скоординовані хвилі з різних напрямків і висот. Це дозволяє перевантажувати радари й мобільні вогневі групи, змушуючи оборону розпорошувати ресурси.
Розуміння, скільки саме «Шахедів» летить в одній групі, допомагає як військовим, так і цивільним: від прогнозування тривалості тривоги до оцінки ризиків. Дані за 2025–2026 роки показують чітку тенденцію до збільшення масштабів, але й ефективність української протидії теж росте.
Що означає термін «група Шахедів» у військовому контексті
У зведеннях Повітряних Сил ЗСУ слово «група» позначає оперативну тактичну одиницю — сукупність дронів, що запускаються в один проміжок часу або летять узгодженим маршрутом. Це не фіксована кількість, а гнучкий інструмент для досягнення конкретної мети: від розвідки позицій ППО до масованого удару по енергетиці чи містах. На практиці одна група може включати чисті «Шахеди-136/Герань-2», а також їхні імітації «Гербера» чи інші БПЛА, які відволікають увагу.
Російські оператори формують групи на основі даних розвідки та поточного стану оборони. Маленька група з 5–7 дронів часто використовується для «залякування» — вона тримає людей у напрузі без великих витрат. Велика ж хвиля з 50–80 одиниць призначена для перенасичення систем ППО, коли оператори просто фізично не встигають реагувати на всі цілі одночасно. У 2026 році з’явилися й «вовчі зграї» — компактні групи по 10–15 дронів, що йдуть на малих висотах і маневрують, імітуючи складніші атаки.
Важливо розуміти, що «група» — це не весь нальот за добу, а лише одна хвиля. За одну ніч може бути 3–5 таких груп, розділених у часі, щоб розтягнути сили української оборони.
Еволюція розмірів груп: від 2023 до 2026 року
На початку широкого застосування «Шахедів» у 2023 році типова група налічувала 5–7 дронів. Експерти тоді відзначали, що росіяни пробували різні підходи: поодинокі запуски для психологічного ефекту чи невеликі пачки по 10+. Такі атаки були відносно прогнозованими й ефективно відбивалися мобільними вогневими групами.
У 2024–2025 роках ситуація змінилася кардинально. Виробництво зросло до 170–180 дронів на день, що дозволило переходити до масованих хвиль. Середній розмір групи піднявся до 20–40, а в окремі ночі фіксували по 50–86 дронів в одній хвилі. Літом 2025-го зафіксували рекордну групу близько 150 «Шахедів». Загальна кількість запущених за 2025 рік перевищила 47 тисяч одиниць, що вчетверо більше, ніж роком раніше.
У 2026-му тенденція продовжилася. У березні вперше зафіксували атаку з майже тисячею дронів за добу в двох великих хвилях. У квітні кілька ночей поспіль росіяни запускали понад 600–700 БПЛА типу Shahed, з яких справжніх ударних дронів було 400–450. Групи стали складнішими: поєднання висот (від 200 метрів до 2–3 км), різні напрямки й активне використання декоїв. Це вже не просто кількість, а продумана система перенасичення.
Фактори, що визначають кількість дронів у групі
Розмір групи залежить від кількох ключових елементів. По-перше, запаси: з нарощеним виробництвом росіяни можуть дозволити собі великі хвилі, не економлячи. По-друге, погода — в морози чи сильний вітер дрони летять стабільніше, тому групи збільшують. По-третє, мета: для перевірки ППО вистачає 5–10, для удару по енергетиці потрібні сотні.
Технологічний фактор теж грає роль. Нові модифікації «Шахедів» з покращеною навігацією та можливістю піке під кутом 60 градусів вимагають меншої кількості для ефективності, але росіяни все одно нарощують масу, щоб компенсувати втрати. Декої «Гербера» (дешевші імітації) часто йдуть у групі першими, змушуючи ППО витрачати боєприпаси на фальшиві цілі.
Нарешті, тактика «вовчої зграї» — коли кілька маленьких груп йдуть паралельно на різних висотах і маршрутах. Це створює ілюзію однієї великої хвилі, але насправді розпорошує увагу операторів.
| Рік | Середній розмір групи | Максимальна зафіксована хвиля | Загальна кількість запущених (приблизно) |
|---|---|---|---|
| 2023 | 5–10 | 10–15 | кілька тисяч за рік |
| 2025 | 20–50 | 150+ | 47 822 |
| 2026 (січень–квітень) | 30–80 | 400–700+ | 19 214 |
Дані зведено за звітами Повітряних Сил ЗСУ та аналітикою CSIS. Таблиця ілюструє чітке зростання масштабів.
Сучасні тактики російських атак дронами в 2026 році
Сьогодні росіяни рідко обмежуються однією групою. Вони застосовують комбіновані атаки: кілька хвиль «Шахедів» упродовж ночі, доповнені денними нальотами невеликими групами по 10–20. Дрони йдуть на різних висотах — від низьких (щоб уникнути радарів) до вищих (для швидкості). Часто перша хвиля — декої, друга — справжні ударні.
Нова тактика «вовчої зграї» передбачає, що групи маневрують, змінюють курс і навіть імітують атаки на різні об’єкти одночасно. Це змушує українські сили тримати напоготові ресурси по всій країні. Крім того, росіяни активно використовують електронну боротьбу, щоб ускладнити роботу наших РЕБ-систем.
Результат — зростання кількості влучань, хоча відсоток збиття залишається високим завдяки мобільним групам і новим перехоплювачам. Проте кожна велика група створює навантаження на всю систему оборони.
Вплив на українську систему ППО та методи протидії
Збільшення розміру груп безпосередньо впливає на роботу ППО. Мобільні вогневі групи, оснащені кулеметами й зенітними системами, стають ключовим елементом — вони збивають більшість «Шахедів» на низьких висотах. Дрони-перехоплювачі, виробництво яких сягає 950 одиниць на добу, дозволяють економити дорогі ракети.
Українські сили постійно вдосконалюють тактику: РЕБ-системи глушать навігацію, а нові алгоритми виявлення допомагають розрізняти справжні дрони від декоїв. За даними аналітики, ефективність протидії зросла, попри збільшення масштабів атак. Це підтверджує, що навіть великі групи не гарантують успіху агресору.
Для цивільних головне — дотримуватися правил повітряної тривоги, не ігнорувати сигнали й підтримувати волонтерські проєкти, які постачають обладнання для збиття.
Цікаві факти про «Шахеди» та їхні групи
- Назва «Шахед» перекладається з перської як «свідок» — символічний вибір для дрона, який «свідчить» про удар. У російській армії його називають «Герань-2».
- Вартість одного дрона — близько 20–30 тисяч доларів, що робить його вдесятеро дешевшим за крилату ракету. Це дозволяє росіянам запускати сотні без значних фінансових втрат.
- Швидкість і дальність: базова модель летить зі швидкістю 185 км/год (до 600 км/год у реактивних версіях) на відстань понад 2000 км. Бойова частина — 40–50 кг вибухівки.
- Рекорд 2026-го: за одну 32-годинну атаку в квітні було запущено понад 1500 дронів типу Shahed у кількох хвилях — найбільша концентрація за весь період.
- Волонтерський внесок: українські FPV-дрони та мобільні групи вже знищили тисячі «Шахедів», доводячи, що навіть масовані хвилі можна ефективно зупиняти.
Кожна нова група «Шахедів» — це не просто цифри в зведенні, а реальна загроза, яку українська оборона вчиться нейтралізувати все ефективніше. Знання цих деталей дозволяє краще розуміти динаміку подій і цінувати роботу захисників неба.
