В Україні станом на 2026 рік офіційно налічується чотири атомні електростанції. Три з них — Рівненська, Хмельницька та Південноукраїнська — працюють під повним контролем держави і генерують значну частину електроенергії країни. Запорізька АЕС, найбільша в Європі, залишається окупована з 2022 року і перебуває в режимі холодного зупину, не виробляючи електрику для української енергосистеми.
Загальна встановлена потужність усіх чотирьох станцій становить близько 13 835 МВт, але реальна доступна генерація на підконтрольній території сягає приблизно 7,7–8 ГВт. Атомна енергетика забезпечує понад 50 % електроспоживання України, а в осінньо-зимовий період цей показник часто перевищує 60–70 %. Це робить її основою стабільності енергосистеми в умовах воєнних викликів.
Енергоатом як оператор чотирьох станцій активно працює над розширенням потужностей, включаючи добудову блоків і будівництво нових реакторів за сучасними технологіями, щоб зміцнити енергетичну незалежність держави.
Історія розвитку атомної енергетики в Україні
Атомна енергетика України бере початок у радянський період. Перша станція — Чорнобильська — запрацювала в 1977 році, але після аварії 1986 року її поступово виводили з експлуатації, а останній блок зупинили в грудні 2000 року. Чорнобильська АЕС сьогодні існує як окреме державне підприємство, що займається зняттям з експлуатації та перетворенням об’єкта «Укриття» в екологічно безпечну систему.
У 1970–1980-х роках побудували решту станцій: Запорізьку, Рівненську, Хмельницьку та Південноукраїнську. До 1991 року в експлуатації перебувало 15 енергоблоків на п’яти АЕС. Після незалежності Україна зберегла цей потенціал і модернізувала його, відмовившись від російського ядерного палива на користь американського від Westinghouse.
Сьогодні всі активні реактори — типу ВВЕР (водо-водяні енергетичні реактори), які використовують воду як теплоносій і сповільнювач нейтронів. Така технологія забезпечує високий рівень безпеки завдяки пасивним системам захисту.
Діючі та основні атомні станції України
Чотири АЕС формують основу ядерної генерації. Кожна має свої особливості розташування, потужності та ролі в енергосистемі.
| АЕС | Місце розташування | Кількість енергоблоків | Встановлена потужність, МВт | Статус у 2026 році |
|---|---|---|---|---|
| Запорізька | Енергодар, Запорізька область | 6 (ВВЕР-1000) | 6000 | Окупована, холодний зупин |
| Рівненська | Вараш, Рівненська область | 4 (2×ВВЕР-440, 2×ВВЕР-1000) | 2835 | Працює повністю |
| Хмельницька | Нетішин, Хмельницька область | 2 (ВВЕР-1000) + добудова 3–4 | 2000 (поточна) | Працює, розширення |
| Південноукраїнська | Південноукраїнськ, Миколаївська область | 3 (ВВЕР-1000) | 3000 | Працює повністю |
Дані таблиці базуються на офіційній інформації НАЕК «Енергоатом» та Міністерства енергетики України.
Запорізька АЕС
Найпотужніша станція Європи розташована біля Енергодара. Шість блоків забезпечували до 40 % атомної генерації країни до окупації. З березня 2022 року вона перебуває під контролем російських сил і не виробляє електроенергію для України. Усі блоки в холодному зупині, що вимагає постійного зовнішнього живлення для систем охолодження та безпеки. Міжнародне агентство з атомної енергії регулярно моніторить ситуацію для запобігання ризикам.
Рівненська АЕС
Станція біля Вараша на Поліссі включає два блоки ВВЕР-440 (меншої потужності) та два ВВЕР-1000. Вона відома високою надійністю і стала одним із перших об’єктів, де повністю перейшли на паливо Westinghouse. Рівненська АЕС стабільно працює і відіграє ключову роль у забезпеченні північного регіону.
Хмельницька АЕС
Розташована біля Нетішина, станція має два діючих блоки ВВЕР-1000. Тут активно триває добудова третього та четвертого блоків із використанням обладнання, закупленого раніше. Крім того, планується будівництво нових блоків за технологією AP1000, що підвищить потужність і ефективність.
Південноукраїнська АЕС
Три блоки біля Південноукраїнська в Миколаївській області генерують понад 3000 МВт. Станція інтегрована з гідроакумулюючою станцією, що дозволяє балансувати навантаження в мережі. Вона демонструє успішну модернізацію і адаптацію до сучасних вимог безпеки.
Роль атомної енергетики в енергосистемі України
Атомні станції виробляють базову електроенергію — стабільну і незалежну від погодних умов, на відміну від відновлюваних джерел. У 2026 році вони покривають понад 50 % загального споживання, що критично важливо під час воєнних атак на енергетичну інфраструктуру. Завдяки високому коефіцієнту готовності (близько 85–90 %) АЕС забезпечують прогнозованість постачання.
Перехід на диверсифіковане паливо зменшив залежність від зовнішніх постачальників. Системи безпеки після Чорнобиля і Фукусіми постійно вдосконалюються: пасивні системи охолодження, посилені захисні оболонки та регулярні стресові тести. Це робить українські АЕС одними з найбезпечніших у Європі.
Майбутні перспективи та плани розвитку
Уряд і Енергоатом ставлять амбіційну мету — довести номінальну потужність атомної генерації до 25 ГВт до 2050 року. У 2026 році триває підготовка до будівництва дев’яти нових блоків за технологією AP1000 від Westinghouse: два на Хмельницькій, один на Рівненській, два на Південноукраїнській та чотири на новому майданчику в Черкаській області (Чигиринська АЕС).
Додатково планується добудова Хмельницької АЕС-3 і АЕС-4 за радянською технологією ВВЕР-1000. Ці проєкти не лише збільшать потужність, але й створять тисячі робочих місць та зміцнять енергетичну безпеку. Реалізація залежить від міжнародної підтримки та стабільності ситуації в країні.
Цікаві факти
- Українські АЕС використовують 15 енергоблоків, з яких 13 — ВВЕР-1000 і 2 — ВВЕР-440. Це один із найбільших парків реакторів такого типу у світі.
- Запорізька АЕС досі вважається найбільшою в Європі за кількістю блоків, хоча зараз не генерує електроенергію.
- Після повної відмови від російського палива у 2022–2023 роках всі блоки успішно працюють на американському, що підтвердило високу адаптивність технологій.
- Атомна енергетика України уникає викидів CO₂ на рівні мільйонів тонн щороку, роблячи вагомий внесок у глобальну боротьбу зі зміною клімату.
- Персонал Енергоатома пройшов численні міжнародні навчання, а станції регулярно проходять аудити МАГАТЕ.
Атомні станції залишаються ключовим елементом енергетичної стратегії України. Їхня стабільна робота в складних умовах демонструє надійність технологій і професіоналізм фахівців. Подальший розвиток відкриває перспективи для повної енергонезалежності та сучасної, безпечної генерації.
