Транспортні засоби підлягають обов’язковому відображенню в електронній декларації суб’єктів декларування, якщо вони належать декларанту або членам його сім’ї на праві власності, перебувають у володінні чи користуванні станом на останній день звітного періоду або використовувалися протягом не менше половини днів у цьому періоді. Правила чітко визначені Законом України «Про запобігання корупції» та роз’ясненнями Національного агентства з питань запобігання корупції. Декларування відбувається незалежно від вартості об’єкта, на відміну від іншого рухомого майна.
До транспортних засобів відносять не лише легкові автомобілі, але й мотоцикли, причепи, сільськогосподарську техніку, водні та повітряні судна, а також інші самохідні машини й механізми. Інформація вноситься до розділу 6 декларації з обов’язковим зазначенням ідентифікаційного номера, дати набуття права та вартості на момент придбання. Це забезпечує повну прозорість статків публічних службовців та їхніх близьких.
Правильне застосування критеріїв дозволяє уникнути адміністративної чи кримінальної відповідальності. Умови враховують як стандартні ситуації купівлі чи продажу, так і складні випадки воєнного часу, викрадення майна чи використання за довіреністю.
Хто зобов’язаний декларувати транспортні засоби
Суб’єктами декларування є державні службовці, посадовці органів місцевого самоврядування, судді, прокурори, народні депутати та інші особи, на яких поширюється дія антикорупційного законодавства. Вони зобов’язані вказувати відомості про транспортні засоби, що належать їм особисто, а також членам їхньої сім’ї. До членів сім’ї відносять подружжя, дітей, батьків, осіб, з якими зареєстровано шлюб або фактично проживають разом.
Декларація подається щорічно за звітний період з 1 січня по 31 грудня. Якщо особа обіймає посаду лише частину року, правила залишаються незмінними. Навіть відсутність посвідчення водія чи фактичного керування транспортним засобом не звільняє від обов’язку. Головне — наявність права власності, володіння чи користування.
Які транспортні засоби підлягають обов’язковому декларуванню
Під визначення транспортних засобів підпадає широкий перелік самохідних машин і механізмів. До них входять легкові та вантажні автомобілі, автобуси, мотоцикли всіх типів, причепи, напівпричепи, мотоколяски, мопеди, трактори, самохідні шасі, сільськогосподарська, дорожньо-будівельна та меліоративна техніка, а також водні та повітряні судна.
Електросамокати, гіроскутери, моноколеса та велосипеди не вважаються транспортними засобами для цілей декларування. Їх відображають у розділі 5, якщо вартість перевищує 100 прожиткових мінімумів. Декларування транспортних засобів відбувається незалежно від їхньої ринкової чи балансової вартості, що відрізняє цей розділ від інших категорій майна.
Реєстрація в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів не є обов’язковою умовою. Навіть незареєстровані або не розмитнені об’єкти підлягають внесенню, якщо вони відповідають критеріям володіння чи користування.
| Категорія транспортного засобу | Приклади | Чи декларується незалежно від вартості |
|---|---|---|
| Автомобільний транспорт | Легкові, вантажні автомобілі, автобуси, мотоцикли | Так |
| Сільськогосподарська техніка | Трактори, комбайни, самохідні шасі | Так |
| Водний та повітряний транспорт | Катера, яхти, літаки, вертольоти | Так |
| Інші самохідні механізми | Причепи, напівпричепи, мотоколяски | Так |
Дані таблиці базуються на роз’ясненнях НАЗК. Кожна категорія вимагає окремого запису в декларації з повним набором реквізитів.
Основні критерії декларування: три ключові умови
Транспортний засіб підлягає декларуванню, якщо виконується хоча б одна з трьох умов. Перша — право власності належить декларанту або члену сім’ї станом на 31 грудня звітного періоду. Друга — об’єкт перебував у володінні чи користуванні протягом не менше половини днів звітного періоду. Третя — транспортний засіб є власністю третьої особи, але високоризиковий посадовець або член його сім’ї отримує від нього дохід чи має можливість здійснювати дії, тотожні розпорядженню майном.
Для умови володіння чи користування на останній день періоду право має виникнути не пізніше ніж за 30 календарних днів до 31 грудня. Це запобігає маніпуляціям з датами наприкінці року. Половина днів розраховується за календарним роком: для 365 днів це 183 дні, для високосного — 183 дні відповідно.
Якщо транспортний засіб використовується безоплатно або за плату, за наявності посвідчення водія чи без нього — це не впливає на обов’язок. Головне — підтвердження факту володіння чи користування документами або фактичними обставинами.
Особливості визначення дати набуття права та вартості
Дата набуття права власності залежить від способу придбання. Для транспортних засобів, придбаних в Україні, це момент передачі об’єкта покупцеві, якщо інше не передбачено договором. Для закордонних покупок датою вважається день повної оплати або останнього платежу в разі розстрочки. Митне оформлення чи реєстрація в Україні не впливають на цю дату.
Вартість вказується станом на день набуття права. Вона береться з правовстановлюючого документа — договору купівлі-продажу, інвойсу чи акту. Витрати на митне оформлення, реєстрацію, ремонт чи сервісні збори не включаються до вартості транспортного засобу. Якщо такі одноразові видатки перевищують 50 прожиткових мінімумів у звітному періоді, їх відображають окремо в розділі 14.
У випадку спільної власності або часткової вказується загальна вартість об’єкта. Для іноземних транспортних засобів курс валюти фіксується на дату платежу за офіційним курсом Національного банку.
Спеціальні випадки: викрадення, знищення, окупація та передача на потреби ЗСУ
Викрадений транспортний засіб підлягає декларуванню, оскільки викрадення не припиняє право власності. Інформацію вносять до декларації навіть за наявності страхової виплати, якщо майно не перейшло у власність страхової компанії. Факт викрадення рекомендується зазначати в полі «Марка» або «Модель».
Знищений транспортний засіб декларується до моменту офіційного зняття з обліку через утилізацію. Після отримання акта про списання об’єкт виключається з наступних декларацій. Транспорт, що залишився на тимчасово окупованій території, підлягає декларуванню за загальними правилами.
Передача автомобіля на потреби Збройних Сил України за договором дарування чи пожертви з оформленням переходу права власності не вимагає декларування. Якщо ж передача відбулася без зміни реєстрації, об’єкт залишається в декларації. Примусове відчуження за актом під час воєнного стану припиняє обов’язок з дати підписання акта.
Типові помилки при декларуванні транспортних засобів
- Незазначення транспортного засобу, переданого за довіреністю. Видача довіреності не припиняє право власності, тому об’єкт декларується власником навіть після передачі іншій особі.
- Вказання державного номерного знака замість VIN-коду. Ідентифікаційний номер (VIN, номер шасі чи кузова) є обов’язковим полем для точної ідентифікації.
- Неправильне визначення дати набуття права. Багато декларантів помилково беруть дату реєстрації в Сервісному центрі МВС замість фактичної передачі чи оплати.
- Виключення об’єкта через відсутність реєстрації. Реєстрація не є умовою — достатньо факту володіння чи користування.
- Незазначення транспортного засобу на окупованій території. Таке майно декларується за стандартними правилами незалежно від фізичної доступності.
Ці помилки часто виявляються під час повних перевірок декларацій і можуть призвести до вимоги уточнення або застосування санкцій.
Як правильно заповнити розділ 6 декларації
У системі електронного декларування для кожного транспортного засобу створюється окремий запис. Обов’язково заповнюються поля: марка, модель, ідентифікаційний номер, дата набуття права, вартість на цю дату, джерело набуття та тип джерела. Для об’єктів у спільній власності або з різними правами членів сім’ї всі дані вносяться в один запис з деталізацією прав у відповідному підрозділі.
Якщо інформація про власника об’єкта, що перебуває в користуванні, невідома і не може бути встановлена з документів, у полях прізвища, імені та по батькові обирається позначка «Не відомо». Це правило діє лише за неможливості отримання даних з реєстрів. Після збереження запису система автоматично перевіряє коректність заповнення основних полів.
Рекомендується перевіряти дані в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів перед поданням декларації. Це дозволяє уникнути розбіжностей під час автоматичного аналізу.
Практичні рекомендації для точності та уникнення санкцій
Перед заповненням розділу 6 варто зібрати всі правовстановлюючі документи: договори, акти передачі, інвойси, технічні паспорти. Для іноземних транспортних засобів зберігаються докази оплати з чіткими датами. У разі сумнівів щодо розрахунку половини днів звітного періоду можна використовувати календарний підрахунок або звернутися до роз’яснень НАЗК.
Якщо транспортний засіб був проданий або відчужений протягом року, але відповідав критеріям протягом половини днів, його все одно вносять до декларації. Аналогічно діє правило для придбання в кінці періоду. Регулярне оновлення даних у реєстрі Сервісного центру МВС полегшує подальші перевірки.
У випадку виявлення помилки після подання декларації суб’єкт має право подати уточнюючу декларацію. Своєчасне виправлення запобігає негативним наслідкам. Дотримання цих рекомендацій забезпечує повну відповідність вимогам законодавства та сприяє прозорості публічного управління.
За даними wiki.nazk.gov.ua, правила декларування транспортних засобів залишаються стабільними станом на 2026 рік з урахуванням роз’яснень щодо воєнних реалій та іноземних придбань. Правильне застосування норм дозволяє кожному суб’єкту декларування виконати свої обов’язки без зайвих ускладнень.
