На планеті росте близько 3,04 трильйона дерев. Ця цифра, отримана в масштабному дослідженні 2015 року, досі залишається базовою для наукової спільноти, навіть попри нові дані про площу лісів. Вона означає приблизно 380–420 дерев на кожну людину, залежно від поточного населення Землі.
З початку людської цивілізації ми втратили майже половину деревного покриву — з орієнтовних 6 трильйонів до нинішніх показників. Щорічно зникає 10–15 мільярдів дерев, а чисті втрати становлять близько 5–10 мільярдів після врахування природного відновлення та посадок. Водночас ліси покривають 4,14 мільярда гектарів, або 32 % суходолу, згідно з останньою оцінкою ФАО.
Ці цифри не просто статистика. Вони відображають живий організм планети, який регулює клімат, зберігає біорізноманіття й підтримує водний цикл. Розуміння масштабів допомагає оцінити, наскільки критичним є кожне окреме дерево в міському парку чи віддаленому тайговому масиві.
Як вчені порахували дерева на планеті
До 2015 року оцінки кількості дерев спиралися переважно на супутникові знімки лісового покриву. Вони давали цифру близько 400 мільярдів, бо камери з орбіти бачать лише крони, а не щільність стовбурів під ними. Команда Томаса Краутера з Єльського університету змінила підхід: зібрала понад 400 тисяч наземних вимірювань щільності дерев з усіх континентів, крім Антарктиди, і поєднала їх із супутниковими даними NASA.
Модель враховувала клімат, тип ґрунту, рельєф і рівень людського впливу. Для кожного квадратного кілометра планети розраховували ймовірну кількість дерев. Результат — 3,04 трильйона з довірчим інтервалом близько ±96 мільярдів. Ця робота, опублікована в журналі Nature, залишається найповнішою глобальною оцінкою індивідуальних дерев.
Сучасні технології — лазерне сканування з дронів, радари з довгими хвилями та штучний інтелект — уточнюють карти на регіональному рівні. У Китаї, наприклад, у 2025 році за допомогою лідарів нарахували 142,6 мільярда дерев. Проте глобальної переоцінки, яка б замінила цифру Краутера, досі немає. Науковці працюють над детальнішими картами висоти крон і біомаси, але загальна кількість тримається на рівні трьох трильйонів.
Метод має обмеження: у густих тропічних лісах важко розрізнити окремі стовбури, а в саванах і на луках дерева ростуть розріджено. Тому оцінка — це модель, а не прямий підрахунок. Вона дає порядок величини й показує просторові закономірності, які важливіші за абсолютну точність до останньої одиниці.
Сучасна оцінка: 3,04 трильйона дерев
Трильйон — число, яке важко уявити. Якщо кожне дерево перетворити на зернятко рису, вийде гора, яку не вмістить жодна міська площа. На одну людину припадає в середньому 380–420 дерев, але розподіл украй нерівномірний. У Канаді на жителя — тисячі, у густонаселених країнах Близького Сходу — одиниці або навіть нуль у пустельних регіонах.
Найвища щільність спостерігається в бореальних лісах. Холодний клімат сприяє тісному стоянню хвойних порід. Тропіки, навпаки, займають найбільшу площу, але дерева там часто вищі й рідші. Дослідження показало, що близько 1,39 трильйона дерев ростуть у тропічних і субтропічних зонах, 0,74 трильйона — у холодних широтах, решта — у помірному поясі.
Цифра 3,04 трильйона залишається актуальною станом на 2026 рік, бо нові глобальні підрахунки індивідуальних дерев не проводилися. ФАО оновлює дані про площу лісів кожні п’ять років, але площа й кількість дерев — різні показники. Один гектар амазонського лісу може містити сотні дерев, тоді як рідколісся в Сахарі — одиниці.
Важливо пам’ятати: оцінка включає не лише великі дерева в лісах, а й ті, що ростуть на пасовищах, у містах, уздовж річок і навіть у напівпустелях. Це робить цифру значно вищою за попередні, які враховували лише суцільні лісові масиви.
Де ростуть найбільше дерев: тропіки та бореальні ліси
Тропічні ліси біля екватора утримують близько 43–45 % усіх дерев планети. Амазонія сама по собі — це сотні мільярдів стовбурів. Тут висока біорізноманітність: понад 16 тисяч видів дерев, з яких лише 277 видів становлять майже половину всієї популяції регіону. Вологість і тепло створюють умови для бурхливого росту, але й для швидкої деградації після вирубки.
Бореальні ліси Канади, Росії та Скандинавії — інша історія. Вони займають меншу частку площі, але мають найвищу щільність. Приблизно 750 мільярдів дерев ростуть у цій холодній смузі. Чорна ялина, модрина та сосна стоять майже плечем до плеча. Ці ліси повільніше відновлюються після пожеж чи рубок, бо вегетаційний період короткий.
За країнами лідирує Росія з орієнтовно 641 мільярдом дерев, далі Канада (318), Бразилія (302), США (228) і Китай (близько 140–143). Китайські вчені у 2025 році уточнили свою цифру до 142,6 мільярда за допомогою дронів із лідарами. Україна, за різними оцінками, має значно менше — близько 2–3 мільярдів, з урахуванням усіх лісових і позалісових насаджень.
Цікаво, що найбільша кількість дерев на людину фіксується в країнах із низькою щільністю населення: Суринам, Канада, Фінляндія. Там природа домінує над урбанізацією. У густонаселених регіонах Азії та Європи співвідношення різко падає, і кожне міське дерево набуває особливої цінності.
Скільки дерев ми втратили з початку цивілізації
До появи землеробства на Землі росло близько 6 трильйонів дерев. За 12 тисяч років людської діяльності їхня кількість скоротилася майже вдвічі. Основні причини — розчищення земель під поля, пасовища та поселення. У Європі й Китаї процес почався тисячі років тому, у тропіках він прискорився в XX столітті.
Дослідження Краутера оцінило втрати в 46 %. Це не лише вирубка. Зміна клімату, пожежі, хвороби та інвазивні види також зменшують популяції. У бореальних лісах пожежі стають частішими й інтенсивнішими. У тропіках — нелегальна вирубка під соєві плантації та пальмову олію.
За останні десятиліття темпи чистих втрат сповільнилися. У 1990-х роках щорічно зникало понад 10 мільйонів гектарів лісу. За даними ФАО 2025, чисті втрати знизилися до 4,12 мільйона гектарів на рік у період 2015–2025. Проте абсолютні цифри все одно величезні: сотні мільйонів гектарів зникли з 1990 року.
Відновлення йде повільніше, ніж руйнування. Природна регенерація покриває частину втрат, але первинні ліси — з їхньою складною структурою й біорізноманіттям — відновлюються століттями. Тому збереження існуючих масивів важливіше за масові посадки молодих саджанців.
Річні втрати та темпи вирубки
Щорічно з планети зникає 10–15 мільярдів дерев. Частина відновлюється природним шляхом або через лісовідновлення, тому чисті втрати становлять близько 5–10 мільярдів. Це приблизно 150–300 дерев щосекунди. У 2024 році тропічні первинні ліси втратили рекордні 6,7 мільйона гектарів, значною мірою через пожежі.
Глобальний моніторинг Global Forest Watch фіксує втрати покриву дерев щороку. У 2024-му загальна втрата деревного покриву сягнула 30 мільйонів гектарів — найвищий показник за період спостережень. Пожежі охопили й тропіки, і бореальні зони одночасно, що раніше траплялося рідко.
Вирубка для сільського господарства залишається головним драйвером у тропіках. У помірних і бореальних зонах більше впливають промислові рубки, інфраструктура та зміни клімату. Позитивний момент: темпи знеліснення сповільнилися в усіх регіонах за останнє десятиліття, за даними ФАО.
Однак сповільнення не означає зупинку. Щоб утримати поточну кількість дерев, потрібно або різко зменшити вирубку, або значно збільшити масштаби відновлення. Посадки самі по собі не компенсують втрату зрілих лісів із високим запасом вуглецю.
Ліси за даними ФАО 2025: площа, а не кількість
Глобальна оцінка лісових ресурсів ФАО 2025 повідомляє, що ліси займають 4,14 мільярда гектарів — 32 % суходолу, або 0,5 гектара на людину. Майже половина цієї площі припадає на тропіки. 92 % лісів відновлюються природним шляхом, лише 8 % — штучні насадження.
Запас деревини в лісах світу становить 630 мільярдів кубометрів. Біомаса — 709 гігатонн, а запаси вуглецю в усіх пулах — 714 гігатонн. Після спаду в 1990-х роках ці показники зростають, особливо в бореальних і помірних зонах. У тропіках, навпаки, спостерігається зниження.
Площа лісів і кількість дерев корелюють, але не збігаються. Один гектар може містити від кількох десятків до тисячі дерев залежно від типу лісу. Тому дані ФАО доповнюють, а не замінюють оцінку Краутера. Вони показують динаміку покриву й допомагають відстежувати політику охорони.
Захищені території охоплюють близько 20 % лісів світу — 813 мільйонів гектарів. Це прогрес порівняно з 1990 роком, але все ще недостатньо для збереження найбільш вразливих екосистем. Первинні ліси, які зберігають найбільше вуглецю й біорізноманіття, потребують пріоритетного захисту.
Цікаві факти про дерева планети
Цікаві факти
- На Землі більше дерев, ніж зірок у Чумацькому Шляху. Оцінка NASA для нашої галактики — 100–400 мільярдів зірок, тоді як дерев — понад 3 трильйони.
- Близько 15 мільярдів дерев зникає щороку, а нових з’являється значно менше. Чисті втрати еквівалентні площі кількох невеликих країн.
- Найвища щільність дерев — у бореальних лісах, а не в тропіках. Холод сприяє тіснішому розміщенню стовбурів.
- З початку цивілізації ми втратили майже стільки ж дерев, скільки їх зараз існує. Від 6 трильйонів залишилося 3.
- Один зрілий дуб або бук може накопичувати стільки вуглецю, скільки виділяє автомобіль за кілька років експлуатації.
- У Китаї на одну людину припадає близько 100 дерев — результат масштабних державних програм лісовідновлення останніх десятиліть.
Ці факти підкреслюють, наскільки масштабним є деревний покрив і водночас наскільки вразливим. Кожне велике дерево в місті чи селі — це не просто декор, а частина глобальної системи.
Типові помилки щодо кількості дерев
Багато хто вважає, що дерев на Землі сотні мільярдів, бо саме таку цифру повторювали до 2015 року. Насправді їх у сім-вісім разів більше. Інша поширена помилка — ототожнювати площу лісів із кількістю дерев. Гектар і стовбур — різні одиниці виміру.
- Думка, що посадка дерев повністю компенсує виру
