Андрій Портнов, колишній заступник голови Адміністрації Президента Віктора Януковича, загинув 21 травня 2025 року від кульових поранень у престижному передмісті Мадрида Посуело-де-Аларкон. Напад стався біля Американської школи, куди політик підвозив дітей. Кілька пострілів у спину, контрольний у голову — професійна, холоднокровна робота, яка залишила слідство з безліччю питань і майже жодних однозначних відповідей навіть через рік.
Портнов був однією з найодіозніших фігур української політики останніх двох десятиліть. Юрист, який міг впливати на судові рішення, перебігати між таборами влади, накопичувати ворогів у бізнесі та політиці. Його смерть стала не просто втратою для родини, а символом тривалої епохи тіньових впливів, де кордони між владою, бізнесом і криміналом розмиті. Підозрювані — українці з Донеччини з російськими паспортами, затриманий у Німеччині, інші в розшуку. Версії мотивів варіюються від бізнес-конфліктів до політичних розрахунків і навіть російського сліду.
Хто такий Андрій Портнов: шлях від Луганська до вершин влади
Народжений 27 жовтня 1973 року в Луганську (тоді Ворошиловград), Портнов пройшов типовий для 90-х шлях амбіційного юриста з провінції. Після армії він працював у місцевих компаніях, а в 1997-му переїхав до Києва. Там швидко піднявся в Державній комісії з цінних паперів, де набув досвіду в корпоративному праві під час приватизації.
У 2005 році Портнов увійшов до команди Юлії Тимошенко, очолив юридичний департамент її передвиборчого штабу. Двічі обирався народним депутатом від БЮТ. Саме тоді він почав формувати репутацію «сірого кардинала» судової системи — людини, яка знає, як вирішувати справи не лише в залі суду. Перехід до Януковича в 2010-му став шоком для багатьох соратників. Портнов обійняв посаду заступника (згодом першого заступника) глави Адміністрації Президента та керував Головним управлінням з питань судоустрою. Він брав участь у підготовці судової реформи, Кримінально-процесуального кодексу, але також асоціювався з «диктаторськими законами» часів Майдану.
Після втечі Януковича в 2014 році Портнов виїхав з України, жив у Росії та Відні, повернувся в 2019-му. Навіть без офіційних посад зберіг значний вплив на суддівський корпус. Санкції від США, ЄС, звинувачення в корупції та державній зраді супроводжували його кар’єру. У 2022-му він знову залишив Україну як багатодітний батько. Життя в Іспанії здавалося відносно спокійним — до того ранку біля школи.
Хронологія трагедії: що сталося 21 травня 2025 року
Ранок почався рутинно. Портнов у шортах і футболці відвіз доньок до Американської школи. Близько 9:15, коли він повертався до чорного Mercedes, пролунав постріли. За даними іспанських ЗМІ, стріляли ззаду — одна куля влучила в шию, чоловік упав. Нападник добив пострілом у голову. Кількість пострілів за різними джерелами — від п’яти до дев’яти. Кілер зник у бік парку Каса-де-Кампо. Очевидці викликали поліцію, медики констатували смерть.
Іспанська поліція спочатку розглядала версії кримінального зведення рахунків або політичного мотиву. Справу швидко засекретили. Родина переїхала, дітей виключили зі школи. Українське посольство підтвердило інцидент, але деталей було мало. Портнов перед смертю таємно відвідував Київ і зустрічався з впливовими особами, зокрема пов’язаними з оточенням Зеленського.
Підозрювані та хід розслідування
У лютому 2026 року іспанська поліція спільно з німецькими колегами затримала в Гайнсберзі Олександра Азізова, 1981 року народження, уродженця Шахтарська Донецької області. У його квартирі знайшли плантацію конопель і зброю, яку пов’язують зі злочином. Брат Велі Азізов, за даними слідства, прибув до Іспанії за три дні до вбивства і покинув країну через кілька годин після. Третій співучасник забезпечував відхід. Брати отримали російські паспорти в 2023–2024 роках.
Німеччина розглядає екстрадицію. Розслідування триває, мотив досі не встановлений остаточно. Українські правоохоронці відкрили провадження.
Мотиви: бізнес, політика чи геополітика?
Версій кілька. Бізнесові конфлікти — Портнов мав репутацію «фіксера», який вирішував судові справи за великі гонорари. Політичні — накопичені вороги від часів Януковича, Тимошенко, можливі зв’язки з нинішньою владою. Російський слід — підозрювані з проросійським бекграундом, Портнов знав багато про події 2014 року. Кожна версія має аргументи, але доказів для суду поки недостатньо.
Його смерть підкреслила вразливість українських емігрантів за кордоном і проблеми з безпекою впливових фігур.
Цікаві факти
- Портнов мав шестеро дітей від різних стосунків, включаючи усиновленого сина.
- Його дисертацію пізніше звинуватили в плагіаті.
- Навіть у вигнанні він активно коментував українську політику в Telegram і ЗМІ.
- Серед знайомих — бізнесмени, політики з різних таборів, що робило його «мостом» між елітами.
- Похований в Україні на Звіринецькому кладовищі.
Наслідки для української політики та суспільства
Вбивство Портнова не викликало масової жалоби в Україні — його фігура залишалася суперечливою. Однак воно актуалізувало дискусії про політичні вбивства, вплив «судових фіксерів» і безпеку емігрантів. Воно також показало, як старі зв’язки з часів Януковича продовжують відлунювати в сьогоденні. Слідство триває, і нові деталі можуть змінити картину. Ця історія нагадує, що в тіні великої політики завжди є ризики, які не зникають з від’їздом за кордон. Трагедія залишає більше запитань, ніж відповідей, і продовжує живити розмови про справжні пружини влади в Україні.
