Авторизація
Запрошуємо, Гість
Ім'я користувача: Пароль: Запам’ятати мене

ТЕМА: Резерви зміцнення доходів місцевих бюджетів

Резерви зміцнення доходів місцевих бюджетів 28 черв. 2019 14:00 #1031

Яких заходів може вжити місцева влада з метою максимізації надходжень плати за землю до місцевих бюджетів ?
Основними резервами збільшення надходжень плати за землю до місцевих бюджетів є такі:
1. Встановлення оптимальних ставок.
Зважаючи на те, що запровадження та встановлення розміру ставок місцевих податків і зборів (в межах, визначених Податковим кодексом) є повноваженнями органів місцевого самоврядування, вони мають реальні можливості впливати на обсяги надходжень плати за землю до відповідних бюджетів.
Згідно з Податковим кодексом України, органами місцевого самоврядування встановлюються ставки земельного податку за земельні ділянки:
грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження):
- не більше 3% від їх нормативної грошової оцінки;
- для земель загального користування - не більше 1 % від їх нормативної грошової оцінки;
- для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3% та не більше 1% від їх нормативної грошової оцінки;
- не більше 12% грошової оцінки - за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб’єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності).
грошову оцінку яких не проведено (за межами населених пунктів):
- не більше 5% від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по області;
- для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3% та не більше 5% від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по області.

2. Інвентаризація земель.
Згідно із ст. 35 Закону України “Про землеустрій”, інвентаризація земель проводиться з метою встановлення місця розташування земельних ділянок, їхніх меж, розмірів, правового статусу, виявлення земель, що не використовуються, використовуються нераціонально або не за цільовим призначенням, встановлення кількісних та якісних характеристик земель, необхідних для ведення державного земельного кадастру та ін.
В результаті проведення інвентаризації землі громада села, селища, міста отримує низку переваг, а саме:
• створюється повноцінна база даних про всі земельні ділянки в межах населеного пункту на паперових та електронних носіях. Завдяки цьому, підвищується його інвестиційна привабливість, спрощується пошук потенційних земельних ділянок для інвестора та містобудівних потреб;
• влада отримує можливість організації постійного контролю за використанням земель в населеному пункті;
• виявлення всіх землекористувачів, власників землі зі встановленням меж їх ділянок;
• виявлення земельних ділянок, що не використовуються або використовуються нераціонально, не за цільовим призначенням.

3. Своєчасний перегляд нормативно–грошової оцінки земель.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться:
• розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх
цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років;
• розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок
сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років.
4. Покращення адміністрування орендної плати за землю
• Встановлення адекватних розмірів орендної плати з диференціацією за видами цільового призначення
• Своєчасне внесення змін до договорів оренди у разі зміни нормативно – грошової оцінки земель
• Своєчасне поновлення договорів ( у тому числі відповідно до статті 33 Закону України “ Про оренду землі ”)
• Заміна сторони договору у разі переходу права власності на нерухоме майно
• Відповідність цільового використання земель напрямкам розвитку населеного пункту і як наслідок уникнення втрат орендної плати
• Стягнення заборгованості з орендної плати ( як сторона договору)
• Забезпечення контролю за цільовим використанням земельних ділянок та дотриманням суб'єктами господарювання умов господарювання, які визначені у договорі
• Вжиття заходів щодо своєчасного оформлення договорів оренди
• Реалізація прав на вільні земельні ділянки на торгах

5. Залучення до оподаткування власників нерухомого майна, які використовують земельні ділянки без правовстановлюючих документів.
Згідно із статтею 187 Земельного кодексу України контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України. Статтею 189 Земельного кодексу України закріплено, що самоврядний контроль за використанням та охороною земель здійснюється сільськими, селищними, міськими, районними та обласними радами. З огляду на це, в органу місцевого самоврядування слід створити комісію із самоврядного контролю шляхом прийняття рішення сесії, а також комісію з визначення збитків власникам землі та землекористувачам (на підставі рішення виконавчого комітету).
Підставою відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам є неодержання доходів за час тимчасового використання земельної ділянки.
Пропонується така послідовність дій:
• Виявлення земельних ділянок, на які відсутні правовстановлюючі документи (джерела: Реєстр нерухомого майна, інформаційні довідки БТІ, інформація стосовно переходу права власності на нерухоме майно (сплата збору за купівлю – продаж нерухомого майна), Єдиний державний реєстр судових рішень тощо)
• Фіксація факту використання земельної ділянки (акт комісії самоврядного контролю, фотофіксація)
• Визначення розміру збитків відповідно до акту комісії визначення розміру збитків
• Затвердження актів комісій рішенням виконкому
• Стягнення коштів у судовому порядку у разі відсутності добровільної сплати.
Слід пам'ятати, що кошти до місцевого бюджету можуть стягуватися лише за земельні ділянки комунальної власності.
6. Скасування необґрунтованих пільг та загальне обмеження пільг.
Податкова пільга - передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов'язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених п. 30.2 ПКУ. Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об'єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат.
7. Продаж прав на земельні ділянки.
Продаж прав дає можливість залучати додаткові кошти оскільки орендна плата за результатами земельних торгів може перевищувати 12 % НГО.
Органу місцевого самоврядування для проведення земельних торгів слід:
1) Підготувати рішення, у якому обов'язково зазначається перелік земельних ділянок або прав на них, які виставляються на аукціон окремими лотами; стартова ціна лотів; строк та інші умови користування земельною ділянкою у разі набуття права користування земельною ділянкою на земельних торгах; особа, уповноважена організатором земельних торгів на укладення договору купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки, яка або право на яку виставляється на земельні торги (визначити ліцитатора).
2) «Сформувати лоти», а саме виготовити, погодити та затвердити проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок; провести державну реєстрацію земельних ділянок; провести державну реєстрацію речових прав на земельні ділянки; отримати витяги про нормативну грошову оцінку земельних ділянок; провести експертну грошову оцінку в разі продажу ділянок; замовлення агрохімічних паспортів (для ділянок с/г призначення, що особливо актуально у процесі передачі земель громадам).
3) Укласти договір з виконавцем земельних торгів, якому протягом 10-ти робочих днів з підписання передати документи та матеріали на лоти.
Адміністратор заборонив доступ на запис.

Резерви зміцнення доходів місцевих бюджетів 28 черв. 2019 13:57 #1030

Які існують механізми впливу на зарахування ПДФО підприємствами, що розташовані на території громади, до відповідних місцевих бюджетів?
Частина 2 статті 64 Бюджетного кодексу України визначає, що ПДФО, який сплачується юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) чи представництвом нерезидента - юридичної особи, зараховується до відповідного бюджету за їх місцезнаходженням (розташуванням) в обсягах податку, нарахованого на доходи, що виплачуються фізичній особі.
Зазначена норма досить чітко визначає зобов’язання платників податків здійснювати перерахування ПДФО до тих місцевих бюджетів, на території яких розташований суб’єкт господарювання незалежно від організаційно-правової форми. Тобто, неважливо, чи це є юридична особа, чи її відокремлені підрозділи без створення юридичної особи (філія, представництво, відділення, цех, виробничий підрозділ і т.п.) – сплата податку повинна здійснюватися виключно за місцем їх фактичного територіального розміщення.
Пунктом 63.3. статті 63 ПКУ передбачено, що платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об'єктів оподаткування або об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку). Тут же встановлено, що платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку.
Пунктом 168.4.3. статті 168 ПКУ визначено, що суми податку на доходи, нараховані відокремленим підрозділом на користь фізичних осіб, перераховуються до відповідного бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу. У разі, якщо відокремлений підрозділ не уповноважений нараховувати (сплачувати) податок на доходи фізичних осіб за такий відокремлений підрозділ, усі обов’язки податкового агента виконує юридична особа. Податок на доходи, нарахований працівникам відокремленого підрозділу, перераховується до відповідного бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.
Також абзацом другим підпункту «б» пункту 176.2. статті 176 ПКУ Податкового кодексу передбачено, що у разі, якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету, податковий розрахунок (ф.№1ДФ) у вигляді окремого витягу за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням та надсилає копію такого розрахунку до контролюючого органу за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу в установленому порядку.
Статтею 64 ГКУ визначено порядок організації структури підприємств, відповідно до якої підприємство може складатися з виробничих структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро, лабораторій тощо), а також функціональних структурних підрозділів апарату управління (управлінь, відділів, бюро, служб тощо).
Згідно з пунктом 63.3 статті 63 ПКУ з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік в контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку) у порядку, встановленому наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів» із змінами та доповненнями (далі – Порядок).
Так, підпунктом 7.1 пункту 7 Порядку визначено, якщо відповідно до законодавства в платника податків, крім обов’язків щодо подання податкових декларацій (розрахунків, звітів) та/або нарахування, утримання або сплати (перерахування) податків, зборів на території адміністративно-територіальної одиниці за своїм місцезнаходженням, виникають такі обов’язки на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, то такий платник податків зобов’язаний стати на облік за таким неосновним місцем обліку у відповідному контролюючому органі.
Враховуючи викладене вище, ПДФО підлягає сплаті до відповідного місцевого бюджету за місцезнаходженням (розташуванням) власних або орендованих приміщень (будівель) в різних регіонах України, в яких працюють наймані працівники такого суб’єкта господарювання, незважаючи на відсутність у такого суб’єкта господарювання відокремлених структурних підрозділів.
Рекомендований порядок дій
• Виявлення відповідних підрозділів або структурних одиниць (ПАТ “Укртелеком”, ДП “Укрпошта”, підрозділи банків та торгових підприємств).
• Звернення до ДФС України з конкретним зазначенням назви підприємства та даних стосовно підрозділу.
• Після надходження офіційного листа ДФС України щодо обов’язку сплати ПДФО за місцезнаходженням майна, підрозділу тощо – звернення до територіального підрозділу ДФС та відповідного платника з пропозицією врегулювати порядок сплати відповідно до чинного законодавства.
• У разі відсутності відповідних дій – звернення до суду з позовом до платника щодо забезпечення дотримання вимог ПКУ та БКУ.
Адміністратор заборонив доступ на запис.

Префект

Децентралізація

Навіщо змінювати Конституцію у частині децентралізації