Авторизація

Блоги

Блоги користувачів сайту

Знести чи ремонтувати: що робити з житлом, збудованим за часів СРСР?

Уряд активізує роботу над концепцією реновації застарілого житлового фонду. Коли і чи поліпшаться умови проживання українців? Коментує керівниця сектору будівництв Офісу ефективного регулювання

За оцінками експертів, близько 75 млн квадратних метрів застарілого житла в Україні є непридатним для проживання, так як знаходиться в аварійному стані. У Києві такого житла близько 9 млн квадратних метрів, тобто шоста частина столичного житлового фонду є непридатною для проживання» – сказано на сайті уряду. У студії Громадського радіо керівниця сектору будівництв Офісу ефективного регулювання Олена Шуляк. Обгвовюємо цю проблему. 

Олена Шуляк: 90% житла, яке ми зараз бачимо – було збудоване в Україні до 90-х років. Дійсно, 75 мільйонів квадратних метрів складають саме хрущовки. Перша хрущовка була збудована ще у 1959 році, і в Радянському союзі працювала дуже велика індустріальна програма, працювало 402 залізобетонних комбінати, і більше, ніж 200 полігонів, на яких збирались саме будівельні конструкції. Радянський союз ідею створення хрущовок, такого доступного житла не придумав сам, ця схема до нього вже реалізовувалась в таких країнах, як Велика Британія, Франція, Іспанія, і коли в СРСР будували хрущовки, то передбачалося, що термін експлуатації таких будівель буде 25 років, в деяких випадках вирішили, що цей показник буде 50 років. Але пройшло вже досить більше, ніж ці цифри, які я кажу.

Здебільшого всі хрущовки мають дуже багато проблем зі своїм станом, тому що дуже погана і гідроізоляція, і теплоізоляція, практично у всіх 100% цих будинків проблеми з дахом, з термомодернізацією, з мережами. Ті ж підвали – є розсадниками цвілі, грибка, тарганів.

В Україні Київ був першим містом, яке розробило так звану стратегію як конструювати п’ятиповерхові застарілі будинки. Але далі, ніж концепція міста Києва це не пішло, тому що не було на той час нормативно-правової бази, щоб можна було реалізувати таку програму. У 2005 році уряд зробив першу спробу прийняти закон, який стосувався реконструкції кварталів застарілого житла. Перша спроба була невдалою, і в 2006 році був прийнятий закон України щодо комплексної реконструкції кварталів. Тобто більше 10 років у нас такий закон є, але механізмів, як реалізувати положення цього нормативного акту – на жаль, сьогодні немає.

Євгенія Гончарук: В Києві були прецеденти, щоб якийсь такий будинок реконструювали? Або знесли, а людей переселили?

Олена Шуляк: У нас тільки на виході такий перший прецедент. Це будинок по вулиці Мілютенка, 23. Наскільки я знаю, там є певна загроза для життя та здоров’я людей, тому що там є проблеми з грибком, і люди, які дихають цими непотрібними і загрозливими бактеріями дали згоду на відселення. Київська міська влада навіть готова їм запропонувати якесь рішення, але на сьогодні фактичного переселення, переїзду – ще немає. Люди переживають, що їх будинок зможуть знести, а вони жило не отримають.

Василь Шандро: Що вигідніше робити? Знести і переселити людей в нові будівлі, чи якось відремонтувати старі?  

Олена Шуляк: В Німеччині вже більше 20-ти років реалізується така програма, яка називається програмою санації. Спершу була проведена інвентаризація, а тоді санація таких будинків. Вони не пішли шляхом знесення, а пішли шляхом модернізації. На сьогодні вже близько 70% модернізовано, це близько 22 000 будинків. Частину грошей давав уряд, частину – власники таких приміщень, їм уряд надавав кредит на 25 років під 3% річних, і було обов’язкове використання і коштів власників будинків, тобто така відповідальність не тільки уряду, а й тих мешканців, які там проживали. В Україні інша ситуація. У 2005 році, коли були перші заяви про реконструкцію, в наших хрущовках були прописані батьки, діти, внуки, правнуки, родичі з села і так далі, щоб отримати компенсацію, тому що норми Житлового кодексу ніхто не відміняв, і на одну людину у нас в Україні є 16,5 м. квадратних, коли людина повинна бути мінімально забезпечена такими квадратними метрами. Сьогодні, я думаю, що ніхто не знає в Україні, скільки таких людей прописано, і скільки людей претендують на компенсацію або квадратними метрами, або на грошову компенсацію.

Я думаю, що є деякі будинки, які потрібно зносити. Але потрібно розуміти, що якщо ти зачепиш один будинок, то зруйнуєш інший, і потрібно зносити весь квартал. Коли зносиш весь квартал – постає питання зовнішніх мереж. Для економічної вигоди, звісно що інвестор буде будувати більш багатоповерхове житло, а чим більше поверхів – тим більше мешканців, і вже більше навантаження на мережі, і виникає знову питання: а як забезпечити дитячими садочками, школами, лікарнями та іншою соціальною інфраструктурою. Тому це питання дуже комплексне, немає простого рішення, і я думаю, що ми витратимо досить багато часу для того, щоб таке рішення напрацювати. 

https://www.youtube.com/watch?v=aUsXUaUxaJ8&feature=youtu.be

 

За матеріалами "Громадського радіо" : https://hromadskeradio.org/programs/rankova-hvylya/znesty-chy-remontuvaty-shcho-robyty-z-zhytlom-zbudovanym-za-chasiv-srsr

Продовжити читання
278 Hits
Коментарів: 0

Притча о том, как легко искажаются факты

Однажды в монастыре молодой монах, только-только принявший постриг, получил своё первое задание: переписать несколько церковных молитв, псалмов и законов… Занимаясь делом, он обратил внимание на то, что другие священнослужители переписывают подобные тексты не с оригинала, а с предыдущих (уже не раз переписанных) копий. Он с удивлением поделился своим сомнением с настоятелем монастыря:

– Падре, братья переписывают тексты не с оригинала, а с копий, а вдруг в первой копии кто-то случайно допустил ошибку? Ведь те, кто переписывают, повторят её…

– Хм, сын мой, — ответил отец-настоятель, — вообще-то мы так делали столетиями… Но, в принципе, в твоих рассуждениях логика есть, — и с этими словами он спустился в архив, находящийся в подземелье под монастырём, где издревле хранились оригиналы, в которые никто не заглядывал десятилетиями, поскольку всё переписывалось с копий.

Ушёл и… исчез…

Через сутки со времени его исчезновения обеспокоенный молодой монах спустился в архивные помещения, чтобы узнать, куда же запропастился святой отец. Не случилось ли с ним чего? Не сразу он нашёл его… Но заглянув в одну из самых дальних комнат, он вдруг увидел святого отца. Тот в прострации сидел перед открытым фолиантом и что-то бормотал себе под нос.

– Что произошло, святой отец? — воскликнул изумлённый монах, — Что случилось?!

– Celebrate, — простонал отец-настоятель, — слово было: c-e-l-e-b-r-a-t-e! А не celibate!

Примечание:

  • Сelebrate — празднуй, радуйся;
  • Сelibate — воздерживайся (воздержание — одна из основ католицизма).

 

Мораль: Всегда сверяйтесь с оригиналом!

Джерело

http://5sfer.com/21191-pritcha-o-tom-kak-legko-iskazhayutsya-fakty.html?utm_source=fb&utm_medium=free_post&utm_campaign=5sfer#main

Продовжити читання
670 Hits
Коментарів: 0

Про необхідність фінансування Державного фонду регіонального розвитку у 2016 рік та наступні роки

Експерт з управління регіональним розвитком, Заступник керівника проекту "Підтримка політики регіонального розвитку в Україні" Yuri Tretyak підготував наступну інформацію про необхідність передбачати фінансування Державного фонду регіонального розвитку на 2016 рік та наступні роки.
 

Дізнався про певну ймовірність непередбачення у Державному бюджеті на 2016 рік коштів для Державного фонду регіонального розвитку (ДФРР) (1% дохідної частини держбюджету).

На мою думку, таке рішення матиме дуже згубні наслідки для і так непростого становлення нової державної регіональної політики в Україні. 
Не можна допустити цього.
Проблема невикористання коштів Структурних фондів гостро стоїть у багатьох країнах ЄС, разом з тим Європейська Комісія бюджетує на кожен 7-річний період ті кошти, які за формулою мають надійти кожному регіону країни ЄС незважаючи на низьку вибірку в попередньому періоді.

Без ДФРР ламається уся система/ланцюжок управління регіональною політикою: планувальні документи регіонального розвитку можна викидати в смітник, реалізація проектів буде нульовою, моніторити буде нічого, планувати на наступний період не буде жодного стимулу.

Разом з тим, закріплення в держбюджеті коштів для ДФРР не означає що їх потрібно обов'язково виділити в регіони під неякісні проекти. Позиція міжвідомчої комісії з відбору проектів у 2016 році має бути наджорсткою. Затвердила область неякісні або відверто лобістські проекти - в жодному разі не давати кошти. Не втомлюватися провчати! Створити у кожній області ініціативну групу громадського контролю за затвердженням проектів розвитку регіону, залучити увесь людський потенціал до розробки та впровадження проектів, не дати будівельній мафії жодного шансу. Навчити кожну громаду управлінню проектним циклом. Закріпити у штаті кожної громади фахівця/ів з підготовки розвиткових проектів.
Регіональна політика є однією з ключових ІНВЕСТИЦІЙНИХ політик ЄС завдяки якій досягаються цілі Стратегії Європа-2020 (слово інвестиційна означає фінансово забезпечена). Україна зробила значний прогрес у створенні системи управління державною регіональною політикою, що визнається провідними міжнародними експертами та підтверджується в тому числі виділенням бюджетної підтримки ЄС на регіональний розвиток (55 млн. Євро). Одним із індикаторів, який оцінюватиметься перед виділенням траншів цієї бюджетної підтримки є фінансування Україною свого ж ДФРР (відповідно до Бюджетного кодексу).
Експерт нашого проекту Греєм Медовз (колишній директор Генерального директорату ЄК з регіональної політики) переконаний, що для сталого/стійкого розвитку такої великої за територією та кількістю жителів країни як Україна єдиним спасінням є децентралізація її економічного розвитку на регіональний рівень через проведення функціональної регіональної політики (коли створені такі умови за яких усі суб'єкти області, а в першу чергу її територіальні громади, чесно змагаються за можливість реалізувати інтегровані проекти розвику, які відповідають стратегічним планувальним документам). Крок за кроком (проект за проектом) створюється нова якість та додається нова вартість, які поступово змінюють на краще соціально-економічний ландшафт наших територій.
Звертаюся до усіх урядовців і парламентарів з проханням більше уваги надавати становленню нової державної регіональної політики та забезпечити у 2016 фінансування ДФРР відповідно до статті 24-1 Бюджетного кодексу. Арсеній Яценюк Volodymyr Groysman Геннадій Зубко Natalie Jaresko Вячеслав Негода Анатолій Ткачук Danylo Lubkivsky Мирослав Кошелюк
http://dfrr.minregion.gov.ua

 
Олександр Слобожан Та є там 5.7 ярда. Пару годин бачив сам. Але ж це деталі на фоні 75 ярдів дірки.
Продовжити читання
766 Hits
Коментарів: 0

СРОЧНО! “ЕВРОМАЙДАН-ДНИПРО» ПРОСИТ ПОМОЧЬ 20 И 28 БАТАЛЬОНАМ ВСУ.


СРОЧНО! “Евромайдан-Днипро» просит помочь 20 и 28 батальонам ВСУ.

В нашу редакцию позвонил один из активистов «Евромайдан-Днипро» Николай Кожушко и попросил о помощи в размещении информации.

По словам Николая Кожушко, приблизительно час назад ему на телефон позвонили бойцы 20 и 28 батальона ТО ВСУ, который в данный момент защищают от сепаратистов Авдеевку и Марьинку.

Бойцы ТО ВСУ поведали, что уже больше трех суток они находятся под шквальным обстрелом, они запрашивали неоднократно подкрепление, но подкрепления им не дают, о ротации бойцы вообще перестали мечтать.

Николай Кожушко, как представитель « Евромайдан-Днипро», просит министерство обороны Украины разобраться по данному факту и направить в срочном порядке подкрепление.

Продовжити читання
833 Hits
Коментарів: 0

Майбутнє економічного розвитку за кластерними формуваннями

 15 квітня п.р. відбувся круглий стіл щодо розвитку кластерних формувань в Херсонському регіоні. Детальніше читайте в Новинах сайту bizpro.ks.ua

Продовжити читання
789 Hits
Коментарів: 0

Триває збір заявок на Всеукраїнський конкурс журналістських робіт на тему децентралізації 2018 року

Префект

Оновлення ДБН

Навіщо змінювати Конституцію у частині децентралізації

Децентралізація