Авторизація

Новини

Учасники круглого столу, організованого Українською асоціацією районних та обласних рад, заслухавши інформацію Серьогіної С. Г. - голови Комісії Конституційної Асамблеї з питань адміністративно-територіального устрою і місцевого самоврядування, директора Науково-дослідного інституту державного будівництва та місцевого самоврядування НАПрН України про проект Концепції внесення змін до Конституції України в частині пропозицій щодо моделей адміністративно-територіального устрою України, обговоривши зазначене та інші питання територіальної організації влади, зокрема місцевого самоврядування, з участю членів Конституційної Асамблеї України, представників центральних органів виконавчої влади, Всеукраїнських асоціацій органів місцевого самоврядування, експертів, науковців, ВИРІШИЛИ:

1. Підтримати необхідність оновлення конституційних засад адміністративно-територіального устрою країни, як бази для формування системи територіальної організації влади в Україні та місцевого самоврядування.

У якості таких засад мають стати, в першу чергу, принципи повсюдності місцевого самоврядування та спроможності територіальних громад і їх органів здійснювати самоврядні повноваження.

2. Запропонувати передбачити у нормах Конституції, що наявність територій, на які не поширюється юрисдикція територіальних громад, може допускатися лише у випадках, передбачених законами України.

Необхідно визначити в Конституції, що адміністративно-територіальна одиниця становить просторову цілісність, до складу її території не може включатися територія іншої адміністративно-територіальної одиниці того ж рівня або її частина. Межа громади відокремлює територію відповідної громади від території інших (суміжних) громад.

Надання цим принципам і нормам конституційного характеру з наступним запровадженням законодавчого механізму їх реалізації дозволить гарантувати здійснення територіальними громадами місцевого самоврядування на всій території країни без будь-яких обмежень, на території не лише населених пунктів, але й на прилеглих до них територіях, дасть можливість поширити юрисдикцію територіальних громад на землі, необхідні для розвитку відповідних населених пунктів (економічної, соціальної, транспортної та іншої інфраструктури) незалежно від їх форми власності та цільового призначення.

3. Учасники круглого столу відзначили, що закріплена статтею 133 Конституції України система адміністративно-територіального устрою України неструктурована, застаріла, має неоднорідний характер. Нечіткість визначення адміністративно-територіальної одиниці первинного рівня, ототожнення її з населеним пунктом (село, селище, місто) призводять до обмеження території юрисдикції територіальних громад межами населених пунктів, а також наявності територій, які перебувають поза юрисдикцією суб'єктів місцевого самоврядування.

4. Підтримати позицію, що в оновленій системі адміністративно-територіального устрою у першу чергу необхідно досягти конституційного закріплення нової базової адміністративно-територіальної одиниці – громади.

Забезпечуючи територіальну основу організації та здійснення місцевого самоврядування на засадах його повсюдності, це дозволить відмежувати категорії «адміністративно-територіальна одиниця» та «населений пункт».

5. Рекомендувати визначити, що громада – це адміністративно-територіальна одиниця, яка утворюється на базі одного або декількох поселень (поселення - місто, село, селище) з прилеглими до них територіями. Конституція не повинна обмежувати можливість об'єднання в одну громаду будь-яких поселень.

6. Доцільно на конституційному рівні чітко розмежувати поняття адміністративно-територіальна одиниця і поняття «населений пункт» - «поселення» та їх види – місто, село, селищ. Таке розмежування понять зніме необґрунтовані уяви про можливу ліквідацією населених пунктів в процесі реформи адміністративно-територіального устрою.

Підтримати пропозицію щодо запровадження і визначення поняття «поселення», як території компактного проживання мешканців. Водночас встановити, що питання видів поселень має визначатися на законодавчому рівні. Це сприятиме розмежуванню поняття «адміністративно-територіальна одиниця» і поняття «поселення».

7. Вважати доцільним зазначити, що порядок, критерії формування базових адміністративно-територіальних одиниць, власне як і організаційні, компетенційні, процедурно-процесуальні аспекти даного питання, як правило, визначаються окремим законом.

8. Разом з тим важливою конституційною гарантією усталеності територіальної основи функціонування територіальних громад має стати встановлення конституційної вимоги щодо урахування думки територіальної громади під час вирішення питань формування, зміни меж громади, яка випливає із принципу охорони територіальних кордонів органів місцевого самоврядування, передбаченому статтею 5 Європейської Хартії місцевого самоврядування.

9. Вважати, що найбільш дискусійного характеру в процесі обговорення набули питання пов'язані із правовим статусом району та регіону.
Учасники круглого столу повністю підтримали доцільність запровадження трирівневої системи адміністративно-територіального устрою:
регіони;
райони;
громади.

Погодитись, що оновлений зміст Конституції має передбачати конституціоналізацію регіону як самостійного рівня адміністративно-територіального устрою. Водночас викликало дискусію щодо доцільності конституційного закріплення статусу міст Києва і Севастополя як регіонів, які за своєю природою відносяться до громад.
Не вважати обов'язковим закріплення в Конституції назв регіонів, як у редакції чинної Конституції.

10. Учасники круглого столу особливу увагу приділили можливим варіантам моделей структури (складу) районного і регіонального рівнів адміністративно-територіальних одиниць, особливо щодо входження до їх складу громад з відповідним статусом.

Рекомендується додатково опрацювати можливість конституційного закріплення норми про те, що вирішення питань віднесення окремих громад до районного чи регіонального рівня адміністративно-територіального устрою вирішується спеціальним законом. Це дасть можливість уникнути закріплення на рівні Конституції жорстких моделей, які обмежать можливість формування адміністративно-територіальних одиниць кожного із рівнів адміністративно-територіального устрою з врахуванням регіональних особливостей та обставин, що виникатимуть на різних етапах розвитку країни.

11. Вважати доцільним прямо передбачити законодавче врегулювання питань про:
порядок створення, реорганізації, ліквідації, найменування, перейменування, зміни меж адміністративно-територіальних одиниць та поселень;
особливості адміністративного (районного) поділу громад відповідного рівня адміністративно-територіального устрою;
порядок визначення категорії (статусу) громад – їх віднесення до відповідного рівня адміністративно-територіального устрою;
встановлення та перенесення адміністративних центрів громад і районів;
ведення реєстру адміністративно-територіальних одиниць та поселень.

При цьому доцільно більш оптимально розмежувати конституційні повноваження з вирішення питань адміністративно-територіального устрою між Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України.

12. Вважати доцільним провести додаткове обговорення інших норм проекту Конституції України, які визначають функціонування місцевого самоврядування на всіх трьох рівнях адміністративно-територіального устрою.

У зв'язку з цим запропонувати Комісії Конституційної Асамблеї з питань адміністративно-територіального устрою і місцевого самоврядування після доопрацювання проекту Концепції внесення змін до Конституції України в частині місцевого самоврядування провести додаткові консультації із Всеукраїнськими асоціаціями органів місцевого самоврядування з обговорення конкретних норм проекту Конституції України в частині місцевого самоврядування.

Ухвалено учасниками круглого столу«Концептуальні підходи удосконалення Конституції України в частині адміністративно-територіального устрою»

м. Київ, 31 жовтня 2013 року.

Префект

Децентралізація

Навіщо змінювати Конституцію у частині децентралізації