Авторизація

Новини

“Гірський” чи “високогірний”, або Чому на Закарпатті на рівень моря зважатимуть

Як робоча група на Закарпатті працювала над Стратегією розвитку гірських територій в області

Мінрегіон провів чергові консультації з очільниками області, які мають на своїй території гірські населені пункти. Цього разу робоча група зібралася у стінах Закарпатської облдержадміністрації за участі голів ОДА та облради, керівника профільного департаменту та радників U-LEAD, також — представників гірських ОТГ області (таких на Закарпатті дві), чиновниками з поки ще не об'єднаних гірських сіл та районів. Говорили про особливості розроблення Стратегії розвитку гірських територій Закарпаття на 2019-2023 роки.

Захід був організований Закарпатським Центром розвитку місцевого самоврядуванняствореним за підтримки Програми «U-LEAD з Європою» та Мінрегіону.

“Кажучи “гірські” — не говоріть “депресивні”

Як зазначив В'ячеслав Негода, заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства, в розмові  про гірські території насамперед варто відійти від визначення “депресивні”.

- Так, ці території є проблемні, але ні в якому разі не депресивні. Проблеми треба розпізнати й вирішити, так, як це робиться у всіх інших регіонах, і повірте, нема жодного без проблем, - сказав Негода.

b_630_420_16777215_00_https___static.ukrinform.com_photos_2018_11_1543408677-477.jpg

З його слів, проблеми гірських територій Закарпаття різноманітні, від сміття у гірських річках до відновлення руху на єдиному гірському летовищі в країні.

- Наше завдання зараз обговорити напрямки пошуку рішень сукупності цих проблем, це, в свою чергу, стане основою для подальшого написання Стратегії розвитку гірських територій Карпатського регіону.

Заступник міністра наголосив, що на гірських територіях треба створити таку ситуацію, аби ці регіони самі могли заробляти і користуватися цими  перевагами.

- Саме тому ми пішли саме шляхом розроблення спочатку концепції, вона надалі має стати основою для наступного документа — чи це буде окрема державна програма, затверджена урядом, чи щось інше — нині під питанням. У всякому разі, Стратегія розвитку гірських територій Закарпатської області на 2019-2023 роки дозволить нам очікувати на певний постійний ресурс з бюджету на окреслені програми, які ми зможемо запустити тут.

“Все, що до 900 м над рівнем моря — це “гірські”, усе, що вище — високогірні” території”

Голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль стосовно Стратегії розвитку гірських територій області акцентував на двох моментах.  

- Перше питання, яке треба прописати в новому законі щодо гірських територій — це момент з надбавкою у вигляді “гірських” процентів до бюджетних виплат. Справа у тому, що вони сьогодні не закладаються у бюджет, держава виділяє гірським територіям кошти на бюджетні виплати, як усім у країні, а ці +20% дотаційні “гірські“ надбавки, які гарантує чинний закон території повинні знаходити самі. Відтак, на кінець кожного року в таких громадах, як правило, складається ситуація, коли нема чим платити заробітну плату бюджетникам районів, - сказав Геннадій Москаль.

b_630_420_16777215_00_https___static.ukrinform.com_photos_2018_11_1543406163-439.jpg

(Минулого, 2017 року, в гірській Воловеччині на Закарпатті, люди виходили на протест з перекриттям траси  через тримісячну затримку виплат, і тільки тоді, зрештою, з центру виділили кошти — ред.)

Також Москаль зазначив, що друге важливе питання, яке мусить бути прописано законодавчо — це різниця між власне “гірськими” територіями та “високогірними”.

- Нам дуже потрібен в країні новий закон про статус гірських населених пунктів, де було б чітко прописано межу між власне гірськими та високогірними територіями, - сказав Геннадій Москаль. - Власне, все, що знаходиться на висоті до 900 м над рівнем моря — це “гірські”, усе, що є вище - “високогірні” території. Справа в тому, що життя у високогірних територіях набагато важче, ніж у гірських. Там інші умови,  там у людей з городини навіть нічого не росте, крім картоплі. Щодо ремонту доріг, а ми мали досвід цього року, туди не хоче заходити жоден підрядник, адже боїться зламати техніку, відтак, ми цьогоріч у високогірних селах не проклали жодного кілометра. Також гостро стоїть питання вчителів, ніхто не хоче їхати туди працювати, там допрацьовують пенсійного віку фельдшери, бо молоді не приїздять, лишається відкритим питання швидкої медичної допомоги, яку хочуть скасувати медичною реформою, а крім наявних зараз “уазиків” ніщо туди не виїде. Словом, умови життя важчі, а значить, державна підтримка має бути сильнішою, - акцентував голова Закарпатської ОДА.

b_630_420_16777215_00_https___static.ukrinform.com_photos_2018_11_1543408434-219.jpg

“20% надбавки “гірських” відлякують інвестора”

Голова Закарпатської облради Михайло Рівіс зазначив, що треба взагалі скасувати надбавку у вигляді “гірських” +20%, гарантовану чинним законодавством. На переконання голови облради, необхідно орієнтуватися не на те, щоб дотувати ці депресивні регіони, а навпаки — перетворити їх з депресивних у такі, що здатні самі себе утримувати.

- Справа у тому, що це унеможливлює прихід інвесторів у села чи міста на гірських територіях, - сказав Михайло Рівіс. - Коли ми зустрічаємося з потенційними інвесторами, запрошуємо їх в область — відкривати бізнес, створювати робочі місця, ця гірська надбавка слугує гальмом у цьому питанні. Адже інвестору потрібно платити зарплату з урахуванням цієї надбавки, це додаткові витрати, тому нині дуже важко розпочинати бізнес на гірських територіях. А нам це необхідно робити,  якщо ми хочемо втримати населення і не дати виїхати за кордон.

Михайло Рівіс поінформував, що  область, не чекаючи впровадження Стратегії розвитку гірських територій, звертається до міжнародних інституцій,  аби знайти підтримку для цих районів.

b_630_420_16777215_00_https___static.ukrinform.com_photos_2018_11_1543409382-150.jpgЧитайте також: У Вінниці розробляють Інтеркультурну стратегію міста-2030

- Так, у Польщі був підписаний меморандум, згідно з яким Карпатський єврорегіон отримав рядок фінансування в європейському бюджеті. Це дасть Карпатам поштовх до розвитку, адже тепер регіон зможе отримувати європейське фінансування так само, як Татри у Словаччині чи Альпи в Австрії. Там за допомогою цього фінансування розвивають туризм, деревообробну промисловість, екобізнес тощо. Нам також треба орієнтуватися на це — для того, аби перейти з депресивних регіонів, які утримують штучно, у такі, що продукують щось або хоча б самі себе утримують.

Саме у цьому зв'язку ми в області визначили пріоритетні напрямки для розвитку гірських територій на Закарпатті.

У пріоритеті, зі слів Михайла Рівіса, дороги. Цьогоріч вдалося провести ремонт доріг у гірських Рахівському, Міжгірському, Воловецькому районах. Здебільшого відновлювали дороги, які не ремонтували останні 30 чи 40 років. Наступного року процес триватиме, сказав він.

“Створювати індустріальні парки можна і в горах — треба тільки змінити закон”

Директор департаменту економічного розвитку і торгівлі Закарпатської ОДА Денис Ман наголосив, що основні інструменти розвитку гірських територій сьогодні — це кошти ДФРР.

- Так, наприклад, регіональна комісія виділила додаткові 10% коштів на відновлення берегоукріплень, тому що коштів, які під це спрямували з держбюджету 2018 року, не вистачало, - сказав Денис Ман.

b_630_420_16777215_00_https___static.ukrinform.com_photos_2018_11_1543408984-168.jpg

Крім того, розповів він, у департаменті Закарпатської ОДА  мають пропозиції щодо розвитку мережі національних індустріальних парків  саме з акцентом на розвиток гірських територій.

- Сьогодні індустріальні парки з точки зору законодавства виступають інструментом, що багато в чому нагадує колишні території пріоритетного розвитку. Разом з тим законодавство у сфері регулювання діяльності індустріальних парків не є досконалим. Потребує з-поміж іншого вдосконалення питання з територією, точніше площею, яка може бути відведена під такий парк. У Законі "Про індустріальні парки вказано, що мінімальний розмір ділянки під парком повинен становити не менше 15 га, що в умовах гірського малоземелля може призводити до незручностей. Пропозиція обласної робочої групи - зафіксувати у Концепції Державної програми підтримки гірських територій завдання внести через законотворчий механізм ініціативу щодо зменшення нижньої планки вимоги до ділянки з 15 га до 5, - пропонує Денис Ман.

- Сьогодні в наших планах - створення 4 парків на Закарпатті протягом наступних 2-х років, але жодної концепції на гірських територіях не розроблено досі. Є бачення, що це може бути екопарк, або майданчик з переробки дарів лісу тощо. Але поки це лише ідеї.

Разом з тим, Ман повідомив про те, що у цього року у співпраці чотирьох карпатських областей разом з Асоціацією "Єврорегіон Карпати" на Закарпатті був вперше проведений конкурс карпатських ініціатив. Згідно з умовами конкурсу,  підтримувалися проекти, які відповідали пріоритетам культури, збереження природної спадщини, міжнародної співпраці тощо. Частина таких проектів реалізовувалася на території гірських територій.

b_630_420_16777215_00_https___static.ukrinform.com_photos_2018_11_1543409098-854.jpg

- Зокрема в селі Колочава облаштували рекреаційний майданчик поблизу гірського джерела, у Вільшинках Перечинського району - інформаційний центр для потреб туристів та місцевого населення, в Усть-Чорній - схожий інформаційний центр, у Великоберезнянському районі - екологічний міжобласний проект тощо. Сума проекту за рахунок коштів обласного бюджету - до 250 тис. грн. Наступного, 2019 року, ця практика буде знову використовуватися в рамках проекту "Карпатська мережа регіонального  розвитку”, - зазначив Денис Ман.

“Як розвивати свої території, на місцях повинні розуміти самі — ніякий Київ чи Брюссель за вас цього не зробить”

Юрій Третяк, керівник групи радників з впровадження державної регіональної політики, розповідаючи про можливості гірських територій в умовах реформування регіональної політики наголосив, що   проблема розвитку гірських територій — це проблема розвитку регіонів загалом.

- На засадах, які прийняті в ЄС, ми послуговуємося 50 річним досвідом вирішення цих проблем, - сказав Юрій Третяк. - Перше рішення — це інвестиційна політика, вона полягає у забезпеченні регіонів необхідними коштами. Ми маємо інформацію про структурні та інвестиційні фонди, це величезні кошти, які йдуть на розвиток гірських територій.

b_630_420_16777215_00_https___static.ukrinform.com_photos_2018_11_1543409189-901.jpg

Друге — це створення єдиного соціально-економічного гуманітарного простору. Якщо б регіональна політика працювала в Україні до 2014 року, у нас не було б проблеми на Сході.  Наше завдання - створити конкурентноспроможні регіони з ефективною владою на всіх рівнях: центральному, регіональному та місцевому, - сказав Юрій Третяк.

З його слів, до 2015 року в країні був суцільний прямий розподіл коштів.

- Зараз у нас є повернення ПДФО, також створено ДФРР (на 2019 рік він становитиме 7, 5 млрд грн). Як це працює і де тут потенціал  щодо розвитку гірських територій? У першу чергу це передача ресурсів областям і визначення пріоритету в області, куди спрямовувати кошти. U-LEAD здійснив аналіз щодо використання тогорічних коштів ДФРР, і не завжди можна говорити про те, що вони розподіляються за визначенням. В областях, де є гори, необхідно проаналізувати ситуацію і зрозуміти, що насамперед треба зробити, аби отримати поштовх для розвитку. Ніякий Київ та Брюссель вам цього не зробить, - наголосив Юрій Третяк.

Програма "U-LEAD з Європою" фінансується спільно з Європейським Союзом та його країнами-членами Данією, Естонією, Німеччиною, Польщею та Швецією й підтримує реформу децентралізації та її секторальні напрямки.

Тетяна Когутич, УЖГОРОД

Фото: Сергій Гудак

Джерело: Укрінформ

Довідково

З напрацюваннями робочої групи та інструментами розвитку гірських територій можливо ознайомитися у спеціально створеному розділі Веб-порталу "Розвиток гірських територій Українських Карпат" за посиланням.

Детальніше ознайомитися з проектом Концепції можливо за посиланням.

Обговорити проект Концепції можливо на Форумі Ресурсного центру за посиланням.

Актуально

Проект Закону щодо децентралізації владних повноважень у сфері земельних відносин потребує доопрацюванняДетальніше... Інтерв’ю Володимира Гройсмана "5 каналу" на тему «Зміни до Конституції щодо децентралізації: що передбачає президентський законопроект і яка процедура його прийняття»Детальніше... Міфи про Конституцію та насправдіДетальніше...

Нове в розділі "Законодавство"

Нове в бібліотеці

Конкурси

U-LEAD шукає тренерів з водопостачання та водовідведенняДетальніше... Школа місцевого самоврядування DESPRO - 2018 оголошує додатковий конкурсний набір для молодих фахівцівДетальніше... Програма U-LEAD шукає тренерів для ОТГДетальніше...

Конкурс - Кращі практики місцевого самоврядування 2018

Триває збір заявок на Всеукраїнський конкурс журналістських робіт на тему децентралізації 2018 року

Префект

Оновлення ДБН

Навіщо змінювати Конституцію у частині децентралізації

Децентралізація